В Україні хочуть звести понад 700 вітрових турбін. Інвесторів цікавлять Карпати
Але в горах постійно виникають конфлікти з природоохоронцями.
Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 11 років та 355 днів. За цей час ми опублікували 29301 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?
Українська вітроенергетична асоціація (УВЕА) повідомляє, що лише за пів року в Україні ввели в експлуатацію майже 415 МВт нових потужностей.
За словами голови правління УВЕА Андрія Конеченкова, до 2033 року планується побудувати вітрових електростанцій на понад 10 ГВт. А для виконання Національного плану розвитку до 2030 року необхідно встановити близько 720 сучасних турбін потужністю 5,5 МВт кожна.
Раніше більшість вітропарків зосереджували у Приазов’ї та на узбережжі Чорного моря, проте через війну 69% цих потужностей опинилися на окупованих територіях. Це змусило інвесторів змінити фокус на західні та центральні регіони.
Зокрема, увагу звернули на Карпати, які є енергодефіцитними. Андрій Конеченков підкреслює, що для Закарпаття це стратегічно важливо: місцева громада та влада підтримали проєкти, а компанії зобов’язалися відраховувати 3% від продажу електроенергії до місцевих бюджетів.
Окрім того, забудовник — компанія, що через бойові дії була змушена релокувати виробництво турбін із Краматорська до Перечина намагалася розвивати генерацію поруч із власними виробництвом.
Попри аргументи щодо економічної доцільності, ці проєкти викликали серйозні конфлікти.
Нагадаємо, що «Хмарочос» неодноразово висвітлював скандали навколо будівництва ВЕС на карпатських полонинах, зокрема на Руні.
Тоді Міністерство економіки надало позитивний висновок, заявивши про «низький вплив» на довкілля, міністр Олексій Соболев визнав використання забудовником методу «нарізання салямі», тобто штучного подрібнення проєкту на дрібні етапи, щоб уникнути суворих екологічних перевірок.
Ця ситуація набула міжнародного розголосу, і навіть восьмого липня Європейський парламент прийняв резолюцію, у якій висловив занепокоєння розвитком вітроенергетики у високогірних природоохоронних зонах Карпат. Євродепутати наголосили, що попри важливість «зеленої» енергії, вона не повинна нищити унікальні природні зони та праліси.
Крім того, Закарпаття, де наразі зводиться багато вітряків компанією з Перечина називають чи не найменш придатним регіоном в Україні для зведення вітряків. Його економічна перевага лише в тому, що вироблену зелену електроенергію можна буде продавати у ЄС.
Найпопулярніше за тиждень
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті