Аукціони на розміщення МАФів: які зміни готує Одеса та як система працює у Києві

Мерія Одеси має намір запровадити аукціони на право розміщення кіосків. Новий проєкт правил обговорювали у міській раді, пише «Думська».

Представники малого бізнесу проти новацій. На думку голови Всеукраїнської професійної асоціації підприємців Бориса Емельдеша, це — шлях до монополізації ринку.

В Одесі, каже Борис Емельдеш, є 2758 тимчасових споруд, які забезпечують понад вісім тисяч робочих місць. За оцінкою асоціації, доходи від цього сектору отримують близько 24 тисяч одеситів.

«Якщо місця розподілятимуться виключно за принципом найбільшої запропонованої ціни, великі мережі завжди матимуть перевагу перед малим бізнесом. У результаті місцевих підприємців просто витіснять», — заявив Борис Емельдеш.

Натомість депутат Одеської міської ради Олег Звягін підтримує проєкт.

Він каже, що чинна система фактично консервує ринок. Коли закінчується строк оренди, місця автоматично залишаються за нинішніми орендарями. Інші ж підприємці втрачають можливість конкурувати.

Зокрема, переконує Звягін, власники тимчасових споруд у популярних місцях біля «Панорами», на Ланжероні, в Аркадії сплачують місту близько 60–70 гривень за квадратний метр, але самі потім здають ці торговельні точки в суборенду вже за десятки тисяч гривень.

«Я знаю підприємців, які готові платити місту в рази більше за право працювати в таких місцях. Саме відкритий конкурс дозволив би визначити реальну ринкову вартість земельних ділянок і суттєво збільшити надходження до міського бюджету», — наголосив він.

Депутат Петро Обухов запропонував встановити єдиний максимальний строк дії договорів на розміщення тимчасових споруд — наприклад, п’ять років. А також він пропонує надати мерії право достроково розривати договори, якщо тимчасова споруда тривалий час — наприклад, понад пів року — не працює і фактично простоює.

Директорка департаменту розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Альона Вербельчук каже, попередні орендарі бізнеси не втратять.

«Якщо підприємець своєчасно звертається для продовження паспорта прив’язки та договору і не має порушень, договір може бути продовжений без проведення аукціону. Саме тому наші юристи вважають, що запропонований проєкт максимально мінімізує ризики для чинних підприємців», — сказала вона.

Система аукціонів діє також у Києві з червня 2024 року. Підприємець отримує право на локацію через електронний аукціон, а розмір орендної плати визначають торги. Після перемоги підприємець власним коштом виготовляє павільйон за затвердженим містом архетипом.

Як система аукціонів працює у Києві?

Про переваги та недоліки такої системи «Хмарочос» писав у матеріалі «2 роки реформі МАФів: правий берег зачищений, 20 млн у бюджеті, відродження стихійної торгівлі»

Позитивні зміни:

• Зросли надходження до бюджету — аукціони вже принесли понад 20 млн грн.
• Локації розподіляють через відкриті торги, а їхню вартість визначає ринок.
• Побоювання щодо монополізації поки не справдилися — більшість торгів виграють ФОПи.
• Частину територій після демонтажу МАФів перетворили на зелені та громадські простори.

Проблемні аспекти:

• Кількість легальних місць для торгівлі різко скоротилася: замість близько 15 тисяч МАФів погодили лише 366 локацій для кіосків.
• На місці демонтованих МАФів почала з’являтися стихійна торгівля.
• Для підприємців зріс фінансовий поріг входу — дорожча оренда, виготовлення нового павільйону та благоустрій.
• Після демонтажів виникають проблеми зі сміттям і відновленням територій.