У Львові відкривають для відвідування готичну кам’яницю XV століття (фото)
Окрасою кам’яниці є стінописи з мотивами пізньої готики і раннього ренесансу. Серед них є морські сюжети.
Окрасою кам’яниці є стінописи з мотивами пізньої готики і раннього ренесансу. Серед них є морські сюжети.

У Львові вперше відкривають для відвідування кам’яницю на вулиці Вірменській, 17, повідомляють «Дні європейської спадщини у Львові».
Останнім часом реставрацію проводила команда девелоперського бюро «Будинки та люди». 11–12 вересня співзасновник бюро й ініціатор реставрації Олексій Курилишин проводитиме екскурсії. Участь безкоштовна, за попередньою реєстрацією, яка відкривається на початку вересня.


Кам’яницю на Вірменській традиційно датували серединою XVII століття, за першою письмовою згадкою. Але дослідження виявили багато залишків із XV століття: наприклад, портали та вікна, підлогу, готичне кам’яне різьблення, кахлі. На кам’яному обрамленні одного з вікон залишилися сліди пожежі 1527 року, яка майже цілковито знищила готичний Львів.


Будинок нараховує близько десяти періодів розбудов. Багато цінних елементів було знищено внаслідок перебудови у 1780-х роках: зокрема, було зруйновано велику частину готичного фасаду, що виходив на Вірменську.

У XVII столітті кам’яницю викупила вірменська родина Еміновичів. Вони зробили надбудову і перебудову. У підвалі виявили місце, де під час Другої світової війни переховувалася єврейська родина. Відомо, що їхні нащадки зараз живуть в Ізраїлі.

Окрасою кам’яниці є стінописи з мотивами пізньої готики і раннього ренесансу. Серед них є морські сюжети, що нетипово для непортового міста.

Різьблена колона на другому поверсі, яку датують серединою XVII століття, містить зображення Мелюзини — русалки, жіночого духа прісної води.


Однією з найцікавіших знахідок була добре збережена система опалення — гіпокауст і підлога XV століття з кам’яними отворами, крізь які в приміщення потрапляло тепле повітря. Це найпоширеніший тип класичної античної опалювальної системи, призначеної для обігріву одноповерхових будівель.
У пазухах склепіння виявили ренесансні кахлі з готичної печі. Торік ці кахлі виставляли під час Львівського тижня скульптури.


«Коли ми просіювали сміття, знайдене в пазухах склепіння під підлогою, та виявили унікальні кахлі, які можна датувати 1530 роком. Чому саме 1530 роком? Тому що ще в стінах ми мали обгорілі балки від великої пожежі, яка була у Львові в 1527 році. І на трьох кахлях після склейки ми побачили зображення короля. Ну, і найцікавішим було те, що кілька фрагментів кахель походять з XIV-XV століття, тому що прямі аналогії вдалося знайти на Вавелі», — розповідав Олег Рибчинський, науковий керівник проєкту дослідження.


Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 12 років та 25 днів. За цей час ми опублікували 29622 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?
© Хмарочос | 2025
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті