Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 12 років та 26 днів. За цей час ми опублікували 29626 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?
Поліна Біла
Тепловий острів та підтоплення — це вже звичні явища, з якими стикаються більшість міст Європи. Сьогодні дедалі частіше питання стоїть не в тому, як цьому запобігти, а в тому, як швидко та правильно адаптуватися до нових кліматичних умов.
Королівство Нідерланди — одна з передових країн Європи, яка вправно адаптується до зміни клімату. Більшість її території розташована нижче рівня моря, тому вода тут є постійним викликом: від підняття рівня моря та ґрунтових вод до розливу річок і затяжних злив. Водночас країна все частіше потерпає від тривалих хвиль спеки.
З подібними наслідками все частіше стикаються і українські міста. Звичайно, що досвід Нідерландів не завжди можна повністю скопіювати через відмінності в географії та інфраструктурі, але деякі рішення варто взяти на озброєння, адаптувавши їх до українських кліматичних умов і загроз.
Міський Гай в Делфті
Для нас це звичайна ситуація, коли територія перед вищими навчальними закладами чи адміністративними будівлями повністю заасфальтована чи викладена бруківкою. Раніше на цих майданчиках проводилися так звані лінійки мітинги, зустрічі студентів перед парами.
Площа перед факультетом архітектури та урбаністики (Faculty of Architecture and the Built Environment) у Технічному університеті Дельфта (TU Delft) раніше не була винятком — її суцільно вкривала бруківка, а простір використовували переважно як парковку для велосипедів. Проте університет вирішив перетворити цей простір на живу лабораторію (living lab).
Спочатку науковці запустили тут дослідницький проєкт: вивчали, як різні види дерев впливають на мікроклімат місцевості, наскільки добре вони охолоджують простір. Проєкт називався Climate Arboretum: у спеціальних ящиках висадили 75 дерев і вимірювали чотири показники: температуру повітря, відносну вологість, швидкість вітру та температуру теплового випромінювання (radiant temperature), щоб оцінити тепловий комфорт людини.
Отримані дані дозволили чітко зрозуміти, які саме види дерев забезпечують максимальний охолоджувальний ефект і де їх найкраще розмістити. Це дослідження переросло у масштабнішу концепцію EcoCampus — простір для гармонійного співіснування людини й природи. Більше біорізноманіття забезпечить здоров’я екосистем та зробить кампус більш кліматично адаптованим.
Ресурс: Urban Climate Grove – Elementor Hosted Website
Саме ця ділянка перед будівлею факультету стала новою локацією проєкту Urban Climate Grove, де досліджують вплив біорізноманіття не тільки на температуру повітря та комфорт людей, а й на поглинання парникових газів і вологи ґрунтом. Концепція полягала в тому, щоб прибрати бруківку з центральної частини площі і створити зелено-блакитні зони — ваді (з арабської — «русло річки»), які затоплюються під час рясних дощів і тим самим знижують навантаження на зливову каналізацію.
Ресурс: From bare bricks to tree-wadi: Bouwkunde renovates its courtyard
Ресурс: Urban Climate Grove – Elementor Hosted Website
Будівля факультету частково відключена від каналізаційної системи і підключена до відкритих водостічних труб, які виводять дощову воду прямо у ваді.
 |  |
| | |
| Зелено-блакитна територія перед будівлею технічного університету Дельфту зараз. На другій фотографії можна побачити трубу, яка виводить дощову воду з даху будівлі прямо у ваді. Ресурс: фото авторки матеріалу | |
Науковці вивчають місцеве біорізноманіття: птахів, кажанів, ґрунтові організми, комах і рослинність. На частині ділянок висадили багато видів рослин, щоб забезпечити цвітіння впродовж усього року, а на інших навмисно залишили порожні місця, щоб подивитися, які рослини виростуть там самі. Дерева й рослини висаджували на різній висоті залежно від їхньої потреби у воді: чим нижче розташована рослина, тим більше дощової води вона отримує. Загалом висадили більше 120 різних видів дерев і рослин. Науковці вже думають і про майбутнє: варто додати плодові дерева, які й підтримують біорізноманіття, і дають смачні плоди.
Ресурс: Urban Climate Grove – Elementor Hosted Website
Кругова економіка
Окремо варто сказати про рішення кругової економіки, застосовані в проєкті. Усе почалося з демонтажу старої бруківки: непотрібну бруківку й бетон подрібнили на дрібну фракцію і використали як основу для головної доріжки до входу в будівлю — між двома ваді. Зверху поклали вживаний натуральний камінь, пиляний граніт, який має тривалий термін служби. Подрібнену бруківку також використали замість піску, щоб полегшити ріст коріння дерев під мощенням, так звана Стокгольмська технологія. Команда відстежуватиме розвиток кореневих систем при використанні фракцій різного розміру, щоб з’ясувати, чи впливає це на ріст дерев, і надалі вдосконалити метод.
У подібних проєктах ґрунт зазвичай збагачують компостом, але його виробництво часто пов’язане з видобутком торфу. Тому у Ваді компост використовують по мінімуму, в експериментальному режимі.
| |  |
 | |
| Процес демонтажу старого мощення та висадка дерев та рослинності Ресурс: Urban climate grove – TU Delft Campus, Urban Climate Grove – Elementor Hosted Website | |
Розумне освітлення
Освітлення на площі теж продумане з урахуванням біорізноманіття. Світлові стовпчики вздовж головної доріжки дають потрібне освітлення, мінімально турбуючи природне оточення. Лавки вздовж доріжки перетворюють перепади температур на електроенергію: вони обладнані металевими пластинами, які вранці під сонцем нагріваються набагато швидше, ніж охололий за ніч бетон. Що сильніше світить сонце, то гарячіший метал. Так звані модулі Пельтьє перетворюють різницю температур між нагрітим металом і холодним бетоном на електрику, і завдяки цій енергії лавка вночі світить LED-підсвіткою, а надлишок електроенергії влітку накопичується в акумуляторі. Крім того, лавки заряджають мобільні пристрої. «Розумні» ліхтарні стовпи навколо площі забезпечують регульоване й безпечне для тварин освітлення, яким можна керувати дистанційно.
Ресурс: Urban Climate Grove – Elementor Hosted Website
Цей експериментальний проєкт — модель майбутнього міського планування: він показує, як міста можуть співіснувати з природою, а не витісняти її. Завдяки інноваційним екологічним рішенням і принципам сталого розвитку він не лише прикрашає кампус, а й створює здорову, стійку екосистему для майбутніх поколінь. Це приклад, вартий уваги не лише українських університетів, а й містобудівників, урбаністів і ландшафтних дизайнерів, які працюватимуть над відбудовою України.
Цей матеріал є авторською колонкою та може не збігатись з позицією редакції
