В українських підземних сховищах станом на другу половину серпня накопичили понад 14 млрд кубометрів газу. Водночас Росія систематично атакує газовидобувну та енергетичну інфраструктуру України.
Чому найвразливішим місцем узимку можуть стати ТЕЦ та чи вистачить країні газу й електроенергії, проаналізували журналісти Texty.org.ua.
Станом на другу половину серпня в українських підземних сховищах накопичили понад 14 млрд кубометрів газу. Для порівняння: торік закачування газу завершили у листопаді на позначці 13,2 млрд кубометрів.
Але обсяг газу у сховищах ще не гарантує його наявності у квартирі чи на підприємстві, наголошують автори матеріалу.
Сам газ зберігається у пластах на глибині понад кілометр, тому атакувати безпосередньо сховища ракетами практично неможливо. Натомість під постійними ударами перебуває наземна інфраструктура: компресорні станції, установки підготовки газу та видобувні об’єкти.
У середині серпня лише за тиждень Росія 13 разів атакувала об’єкти «Нафтогазу». Від початку цього року таких атак було 293.
Російські війська б’ють, зокрема, по об’єктах газовидобутку. Таким чином Росія намагається якщо не зупинити видобуток, то принаймні знизити його темпи, щоб Україна була змушена купувати більше імпортного газу та витрачати на це кошти міжнародних партнерів.
На думку автора матеріалу, Україні не уникнути імпорту газу й цього року. Йдеться про 4–6 млрд кубометрів на рік.
Від наявності газу залежить більшість джерел виробництва тепла в Україні.
За словами колишнього очільника «Оператора газотранспортної системи України» Сергія Макогона, повністю зруйнувати газотранспортну систему складно. Вона має альтернативні маршрути та резервні елементи.
Постачання газу майже не залежить від електрики: тиск у трубах створюють газотурбінні установки, які працюють на самому газі. Тому навіть коли в містах немає світла, газ зазвичай буде. Водночас міські котельні й ТЕЦ потребують електрики для роботи насосів та іншого обладнання.
З електрикою ситуація складніша.
Зниження температури на один градус призводить до зростання споживання електроенергії на 150–250 МВт. В умовах дефіциту тепла або в разі аварій на ТЕЦ приріст може сягати 300 МВт на кожен градус. Падіння температури з −2 °С до −10 °С — це вже додаткові 1,2–2 ГВт споживання, каже ексочільниця Міністерства енергетики України Ольга Буславець.
Кістяком української електрогенерації залишаються АЕС, наголошує Володимир Омельченко із Центру Разумкова.
Дев’ять атомних енергоблоків можуть забезпечити сумарно близько 8 ГВт. До цього додаються 2,5 ГВт імпортної електроенергії, приблизно 1,5 ГВт розподіленої генерації — здебільшого газопоршневих установок, розташованих по всій країні, — і ще близько 1,5 ГВт сонячної, вітрової та гідрогенерації. Разом — близько 13,5 ГВт.
За оцінкою Омельченка, навіть якщо будуть знищені всі ТЕС і ТЕЦ, у години пікового навантаження українці можуть залишатися без світла по 4–6 годин. Це суттєва проблема, але не катастрофа.
Найгірший сценарій — втрата великої ТЕЦ для тієї частини міста, яка залежить від неї у теплопостачанні.
Центральне опалення для сотень тисяч людей швидко замінити альтернативними джерелами неможливо. Крім того, взимку тепломережі потребують постійної циркуляції води, інакше труби починають замерзати.
Електроенергію можна передати з іншого регіону, а тепло — ні. Воно виробляється і споживається на місці.
Саме тому забезпечення теплом у разі пошкодження ТЕЦ — одна з найскладніших проблем, яку необхідно вирішувати першочергово.
Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 12 років та 35 днів. За цей час ми опублікували 29682 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?