Куди подалі від обстрілів їдуть «зимувати» кияни?

Журналісти видання Texty.org.ua дослідили, з якими труднощами стикаються кияни під час зимівлі в селах і куди обирають їхати.

Наразі через безпекову ситуацію та постійні обстріли все більше киян обирають тимчасовий переїзд. Але перед ними постає низка побутових питань.

У липні на ринку оренди житла скоротилася пропозиція, тоді як попит стрімко зріс – найбільше в Хмельницькій, Чернівецькій та Дніпропетровській областях. На Тернопільщині та Вінниччині зафіксували рекордний розрив: на одну вільну квартиру припадає десятеро охочих. Тим часом Закарпаття б’є цінові рекорди: за даними ЛУН, оренда однокімнатної квартири в Ужгороді сягнула 26,9 тисячі гривень на місяць, а двокімнатної в середньому майже 45 тисяч гривень.

Журналісти з’ясували в ужгородських рієлторів, що знайти оренду з дитиною і тваринами дуже важко і дорого, ціни стартують від 600–750 доларів. Фахівці радять почекати спаду студентського ажіотажу в середині вересня або шукати житло в менших містах області, наприклад, у Мукачеві чи Виноградові.

До того ж там трохи нижчі ціни. Але все одно релоканту доведеться сплатити за перший та останній місяць. Тобто треба мати на початок приблизно півтори тисячі доларів.

посадовці радять киянам зимувати в селах та шукати будинки з пічним опаленням чи газовими котлами, проте на практиці втілити такі поради вкрай складно або й неможливо. На це звертає увагу координатор мережі сільських екопоселень Максим Залевський.

У своєму зверненні він застерігає киян від спонтанного переїзду в села та на хутори перед зимою. За його словами, містяни, особливо жінки з дітьми, недооцінюють побутові труднощі сільського життя: пошук дров, проблеми з опаленням, насосами, трубами та відсутність швидкого доступу до медицини. Статистика мережі показує, що з трьох з половиною тисяч ВПО в селах залишилися лише одиниці, оскільки важкий побут швидко виснажує людей.

Замість глухих сіл експерт радить обирати недооцінені районні чи центральні містечка, наприклад, Косів, Чортків, Долину, Кременчук, Самбір, Богуслав чи Хмільник, де є стабільна інфраструктура, лікарні, комунгоспи та працюючі мережі. Водночас він наголошує на важливості не лише технічної автономії житла, а й наявності соціуму, спільнот та однодумців. Замість того щоб восени самотужки ремонтувати піч і заготовляти дрова, краще заздалегідь знайти квартиру в містечку з нормальним середовищем, школами та людьми, які допоможуть вистояти під час можливого блекауту.

Деякі кияни рятуються від зимових блекаутів на власних дачах. Наприклад, киянка Надія перетворила успадкований будинок у колишньому райцентрі Рокитному на Київщині на повністю автономне житло: утеплила стіни, збудувала грубку на дровах і підключила зарядну станцію EcoFlow до електрощитка.

Щоб перезимувати, родина замовляє дрова через чати і самостійно справляється з побутом. На відміну від глухих сіл, у Рокитному є вся інфраструктура, як-от лікарня, ринок, супермаркети й майстри.

Редакція «Хмарочоса» також вирішила перевірити варіанти зимівлі. Якщо розглядати Кам’янець-Подільський із доволі розвиненою інфраструктурою, то на OLX можна знайти однокімнатну квартиру за 300 доларів, але якщо додати до фільтрів «великий песик», буде нуль варіантів. Також під час минулорічних блекаутів місто стикалося з перебоями з електроенергією.

Село Поляна у Мукачівському районі пропонує не дуже багато варіантів оренди, середня ціна 400 доларів. У місті Хуст на сайті здається лише одна квартира.

Водночас у Житомирі багато варіантів за різними цінами. Нагадаємо, що на тлі затяжних блекаутів початку 2026 року Житомиру вдалося досягти енергетичної стійкості.