Конфлікт між Києво-Могилянською академією і Києвом набирає обертів. Навчальний заклад хоче забрати в громади міста історичні пам’ятки (ОНОВЛЕНО)

У Державному історико-архітектурному заповіднику «Стародавній Київ» (ДІАЗ) стурбовані тим, як розвивається конфлікт між керівництвом Національного університету «Києво-Могилянська академія» та громадою Києва.

Наразі керівництво освітнього закладу просуває законопроєкт про особливий режим комплексу, що створює, за словами керівника ДІАЗ, небезпечний правовий прецедент.

Президент НаУКМА Сергій Квіт просуває через народних депутатів законопроєкт №15445 «Про забезпечення цілісності та особливості правового режиму Комплексу споруд Києво-Могилянської академії та ансамблю Братського монастиря».

По суті законопроєкт пропонує вперше в новітній історії України забрати з комунальної власності громади Києва історичні пам’ятки, зокрема Трапезну зі Святодухівською церквою, Братські келії, Сонячний годинник та Будинок настоятеля. Їх пропонують передати у державну власність, до сфери управління Міністерства освіти і науки, для потреб Могилянки.

Попри заяви керівництва закладу про національні інтереси, на нараді 16 вересня ніхто так і не пояснив, чому заклад уже три роки блокує дослідження Богоявленського собору. На це місто навіть виділило кошти. І також чому саботується підписання охоронного договору, розповідають на сторінці заповідника.

Очільник ДІАЗ «Стародавній Київ» Роман Маленков розкритикував таку однобоку презентацію. Він зазначив, що керівництво академії навіть блокує спроби знайти могилу гетьмана Сагайдачного під приводом того, що її нібито неможливо ідентифікувати.

Водночас голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров спростував ці твердження. За його словами, сучасні антропологічні та історичні методи дозволяють із високою ймовірністю визначити останки гетьмана навіть серед інших поховань XVII–XVIII століть після завершення розкопок.

Крім того, на початку серпня 2026 року Київський центр з охорони пам’яток заявив, що вперше за 30 років роботи інспекторів не пустили на територію Києво-Могилянської академії для щорічного обстеження історичних пам’яток. Виконувач обов’язків президента університету Денис Азаров заборонив комісії зайти на об’єкти, назвавши їхні дії незаконними та політичним переслідуванням. Через це інспектори змушені були викликати поліцію для фіксації правопорушення.

Оновлено 19 вересня. Позиція Києво-Могилянської академії

Керівництво НаУКМА виклало свою позицію у двох документах. Перший з них звернення до органів державної та місцевої влади від 6 серпня 2026 року за підписом президента університету Сергія Квіта. Другий його інтерв’ю LB.ua від 4 вересня.

Про законопроєкт. В академії пояснюють, що комунальна власність на частину пам’яток є наслідком поділу історичної території ще за радянських часів. Університет посилається на розпорядження голови Верховної Ради від 19 вересня 1991 року про відновлення академії «на її історичній території». Мета законопроєкту №15445, за словами Квіта, у тому, щоб усі пам’ятки на території академії набули національного значення. Тоді вся історична територія перейде в державну власність і стане «недосяжною для сумнівних бізнес-проєктів».

Ініціаторами документа є голова Верховної Ради Руслан Стефанчук та ще 32 народні депутати. Законопроєкт зареєстрували 24 липня 2026 року, 1 вересня його включили до порядку денного. Наразі документ опрацьовує профільний комітет.

Про перевірки. У зверненні університет стверджує, що не перешкоджав інспекторам, а лише просив підтвердити їхні повноваження та правові підстави візиту. За версією НаУКМА, 31 липня представники Департаменту охорони культурної спадщини КМДА та Київського науково-методичного центру охорони пам’яток таких документів не надали. Двоє з них не пред’явили службових посвідчень.

Академія також наголошує, що договори 1993 року є безстроковими та безоплатними, тож не є договорами оренди. Відтак, на думку університету, центр не мав права перевіряти майно за законом «Про оренду державного та комунального майна». Крім того, Департамент як орган охорони пам’яток місцевого значення, за оцінкою НаУКМА, перевищив повноваження, заявивши перевірку пам’яток національного значення. Це компетенція Міністерства культури, зазначають у виші.

Квіт пов’язує активність міських структур із реєстрацією законопроєкту. Перевірки він називає частиною «перманентного рейдерського тиску на наш університет з боку київської влади». У серпні НаУКМА звернулася до правоохоронних органів.

Про охоронний договір. За словами Квіта, Департамент вимагав переукласти безстрокові орендно-охоронні договори 1993 року. Натомість університет посилається на зміни до закону про оренду 2023 року, за якими такі договори зберігають чинність на первісних умовах. Академія також вказує на закріплення у 2024 році за лікарнею №15 земельної ділянки, контури якої, за її словами, охоплюють найдавніші будівлі комплексу. Університет про це не повідомляли.

Про стан пам’яток. За даними університету, десять будівель ансамблю Братського монастиря вже відреставровано коштом, який академія знаходила самостійно. Роботи у Староакадемічному корпусі тривають і під час повномасштабної війни. Єдиною невідреставрованою будівлею лишається Будинок настоятеля з просфірнею, бо університет досі не отримав від КМДА функцій замовника реставрації, стверджують у НаУКМА.

Академія повідомляє, що центр охорони пам’яток без її участі розробив власний проєкт реставрації цієї будівлі з кухнею. За аналізом університету, пам’ятку мали перетворити на кафе або інший ресторанний заклад. Натомість виш планує розмістити там філософсько-богословський хаб із кафедрами, спеціалізованою бібліотекою та залою для публічних дебатів.

Про Богоявленський собор. Квіт заперечує, що академія блокує дослідження. За його словами, Центр консервації предметів археології не «розпочинав розкопки», а просив дозволу закласти розвідувальний шурф, щоб уточнити контури фундаментів. Академія погодилася за умови участі фахівців Інституту археології НАН України та кафедри археології НаУКМА, і це завдання виконано.

Водночас президент університету критикує рішення Департаменту охорони культурної спадщини 2022–2023 років внести залишки собору до переліку пам’яток місцевого, а не національного значення. Він називає це «комунальним стовпчиком» на землі, закріпленій за академією. Подальші розкопки, на думку Квіта, потребують серйозних ресурсів на консервацію та музеєфікацію знахідок, а не «намірів викопати ще одну яму».

Про могилу Сагайдачного. В академії наголошують, що за письмовими джерелами XVII століття гетьмана поховали «при Братській церкві», а не в ній. На момент його смерті Богоявленський собор ще не був завершений, на території монастиря стояли три дерев’яні церкви, і точна локація поховання невідома. Квіт також посилається на георадарні дослідження 2021 року, які не виявили аномалій, схожих на поховання.