Зеленський анонсував масове будівництво вітряків у Карпатах. Чому саме там?

В українських горах пропонується створити Карпатський вітроенергетичний кластер потужністю 1,5 гігавата, заявив президент Володимир Зеленський під час саміту «Карпатської вісімки», до якої також входять Румунія, Сербія, Польща, Словаччина, Чехія, Австрія й Угорщина.

«Карпати можуть стати постачальником енергії для Європейського Союзу, а не просто транзитним регіоном», — наголосив Зеленський.

За його словами, на енергетику припадає половина з інвестицій, що обговорювалися на саміті: загалом понад 50 угод на суму більш як один мільярд євро.

Екологи зауважують, що про плани будівництва 300 вітряків на семи гірських хребтах Карпат було відомо й раніше — якраз ця кількість і відповідає озвученому показнику 1,5 ГВт.

Богдан Кученко, фахівець зі збереження екосистем ГО «Екодія», розповідає Суспільному, що на полонині Руній для прокладання дороги для важкої техніки вже вирубали понад 15 гектарів лісу і ще близько 70 гектарів — для лінії електропередачі: тобто загалом було знищено до сотні гектарів лісу тільки для одного проєкту.

Чому саме цінні гірські ландшафти?

Карпати займають лише 4% площі України, а високогірні території, де планують встановлювати вітряки, — менш як 1%. Для порівняння, Карпати займають понад 30% території Румунії, Альпи займають понад 60% території Австрії. При цьому Закарпаття — це область із найменшим вітровим потенціалом.

Читайте також: В Австрії заборонили будівництво вітрової станції через гніздо орла

«Водночас чомусь саме там планується це будівництво, попри те, що на рівнинній території України є дуже багато сприятливих місць для розвитку вітроенергетики… де інфраструктура вже розвинена. Не потрібно будувати дороги, не потрібно рубати ліси», — зауважує Кученко.

Він припускає, що так логістично зручніше компанії, яка будуває вітротурбіни — йдеться про «Вітропарки України», що релокувалася з Краматорська в закарпатське місто Перечин.

Та, можливо, головний чинник — зручність для експорту електроенергії в Європейський Союз. Це підтверджує Сергій Нагорняк, голова підкомітету Верховної Ради з питань енергозбереження.

«Якщо говорити про потенційний експорт електричної енергії до Європейського Союзу, то Карпатський регіон може бути непоганим напрямком, тому що там дійсно є вітер, є можливість встановлювати системи зберігання. Але найголовніше — для того, аби ця генерація потрапляла не в українську енергосистему, а йшла на експорт, потрібно будувати відповідні переходи», — пояснює Нагорняк.

«Бізнес буде робити свій бізнес»

Нагорняк зазначає, що компанія «Вітропарки України» вже отримала технічні умови від Укренерго.

«Хочемо ми цього чи не хочемо, але бізнес буде робити свій бізнес», — підсумовує депутат.

Журналістка Мар’яна П’єцух вважає, що тема боротьби з джипінгом цього літа активізувалася не випадково. На тлі обурення громадськості тим, що туристи на джипах руйнують гірські ландшафти, міська рада Яремча звернулася до Верховної Ради та Кабінету міністрів із проханням внести зміни до закону, що «врегулюють» проїзд заповідними територіями, а саме дозволять:

• узаконити право на безперешкодний проїзд дорогами, що частково пролягають Карпатським нацпарком;
• надати адміністраціям нацпарків можливість створювати на своїй території автомобільні маршрути для підприємців;
• дозволити місцевій владі ремонтувати дороги на території заповідника.

Мер Яремча Андрій Мироняк заявляв, що «такий вид туризму має право на життя, якщо чітко визначити та затвердити маршрути».

Окремо Яремче запустило процес вилучення земель Карпатського нацпарку на користь громади. Йдеться про невиконаний указ, який видав у 2010 році президент Віктор Ющенко і який передбачав вилучення понад 1 тисячі гектарів із нацпарку й передачу землі місцевим жителям — наразі приблизно 70 домогосподарств розташовано на території заповідника. Туди входять ділянки, де має будуватись дорога на майбутню вітрову станцію, зауважує П’єцух. Натомість нацпарк має отримати тисячу гектарів інших земель, вилучених у держпідприємства «Ліси України».