Мох на фасадах без ґрунту: нідерландська компанія озеленює бетонні конструкції

Нідерландська компанія Respyre розробила біорецептивний бетон MossCrete, на якому мох може рости без ґрунту. Технологію вже використовують для озеленення фасадів та інших бетонних конструкцій.

Дата публікації: 4.10.2026 Розділ: Новини Автор: Ольга Стрільчук

Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 12 років та 71 днів. За цей час ми опублікували 29999 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

*Біорецептивний бетон використостовують для озелення фасадів. Фото: Respyre*

Біорецептивний бетон, на якому може рости мох, розробила нідерландська компанія Respyre. В основі технології — дослідження Делфтського технічного університету.

На бетоні, який назвали MossCrete, мох може рости без ґрунту та постійної системи поливу, використовуючи дощову воду і вологу з повітря. Технологію можна застосовувати як під час нового будівництва, так і для реконструкції наявних будівель.

Схожі новини

«Диво світу» в Роттердамі від MVRDV критикують як грінвошинг і закликають скасувати проєкт

MVRDV спроєктувала «нове диво світу» в Ротердамі з інклюзивним для комах і птахів фасадом (фото)

Держаудитслужба: «Київавтодор» витратив 76 млн грн на озеленення замість ремонту доріг

Приєднуйтесь до Товариства «Хмарочоса» та отримуйте фірмовий мерч і квитки на культурні й урбаністичні події в Києві!

Приєднатись

Які проєкти реалізовує компанія?

На актуальній сторінці Respyre зараз перелічено вісім проєктів — від житлових фасадів до мостів і шумозахисних конструкцій

Кортрейк, Бельгія — промислова будівля. MossCrete використали для озеленення 450 м² фасаду нового складу із сендвіч-панелей. Систему поєднали зі збором дощової води.
Гофддорп, Нідерланди — шумозахисний бар’єр. Під час реконструкції MossCrete нанесли на 300 м² конструкції. Це також випробування пасивного озеленення — без активної системи поливу, з використанням опадів і вологості повітря.
Пюрмеренд — D’ Groene Citer. 260 м² фасаду будинку соціального житла озеленюють MossCrete. Компанія називає його одним зі своїх ранніх практичних проєктів із біорецептивними фасадами.
Гарлем — реконструкція будівлі. MossCrete застосували на 313 м² фасаду, поєднавши утеплення будівлі із зовнішнім моховим покриттям.
Амстердам — житлова будівля. Встановили 45 м² легких фасадних панелей MossCrete на ділянці, де через затінення сонячні панелі були менш ефективними. За моховими панелями розмістили гніздівлі для птахів та інших невеликих міських тварин. Архітектор проєкту — OMA.
Parlevinkenbrug, Амстердам. MossCrete нанесли на 50 м² опор мосту. Місто випробовує озеленення зокрема як спосіб зробити поверхні менш привабливими для графіті. Тут також немає активного поливу, тому проєкт фактично тестує, наскільки мох здатний існувати завдяки дощу, вологості й затіненню.

*У Амстердамі бетон нанесли на опори мосту. Фото: Respyre*

Як мох впливає на температуру бетону

У червні 2026 року в науковому журналі Science of the Total Environment опублікували дослідження впливу моху на температуру бетонних поверхонь у міському середовищі.

Дослідники перевірили три види моху та вимірювали температуру повітря, поверхні й матеріалу під моховим покриттям. Вони встановили, що мох працює як теплоізоляційний шар і зменшує передачу тепла до конструкції та від неї.

Водночас, під прямим сонячним промінням, вкриті мохом поверхні можуть, навпаки, перегріватися. Охолоджувальний ефект виникав, коли мох був зволожений: випаровування води знижувало температуру. Тож ефективність покриття залежить і від зволоження.