Texty простежили, хто саме поширював фейки про «навалу мігрантів»

Видання Texty простежило, хто займався поширенням наративів про «навалу мігрантів» в Україні, що особливо активізувалося у травні цього року й, зокрема, вилилося з інтернету на вулиці Києва у вигляді антимігранського мітингу з ультраправою символікою та плакатами «За білу Україну».

Перша спроба

У листопаді 2023 року Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру, зманіпулював цифрою в 4,5 мільйона працівників — оцінкою Міністерства економіки потреби в додатковій робочій силі, — додавши від себе, що йдеться про «мігрантів з Азії та Африки».

Це підходпили фейсбук-групи «Горячие новости Украины», «Совість та Честь України», «Новини Сьогодні», проросійські телеграм-канали «Резидент», «Пруф», «Отряд Ковпака», «Картель», «MediaKiller», «Скептик», інфлюенсери Олександр Шелест, Дмитро Співак, Олексій Арестович.

Друга спроба

У 2024 році Юлія Мазур від антимобілізаційної ГО «Доста» написала у фейсбуку про те, що уряд планує залучати трудових мігрантів з інших країн: «Одні воюють і гинуть, а проживати на землі мають інші».

Схожі тези почали синхронно просувати Мирослав Олешко, Денис Єлисевич, Сергій Ягодзінський, Олександр Дубінський («Условный Харьков или Одесса станет “черным” за год. Киев — года за три»). Останній і далі поширює пропаганду, навіть перебуваючи під вартою за звинуваченням у зраді, корупції, роботі на російську розвідку.

Протягом одного дня 30 червня сім великих телеграм-каналів синхронно написали, що мігранти заміщають українців: «Резидент», «Шейх Тамир», «Наблюдатель», «Страна», «Тарас Сидорец», «Запальничка», «Славянск-Краматорск». Тим часом у фейсбуку писали: «Ми отримаємо цілі автономні анклави сомалійців, лівійців, афганців і сирійців!»

Тему підхопили українські праворадикали. Історик Павло Гай-Нижник пов’язав тему міграції з теоріями про вплив Джорджа Сороса і «навмисним заміщенням» українців. Включився Дмитро Корчинський.

Підхоплення

Взимку 2025 року тема з трудовими мігрантами переходить у режим рециркуляції: її знову й знову повертають в інформаційний простір і підсилюють щоразу, коли з’являється привід:

• у січні з’явилося повідомлення про залучення 160 працівників із Бангладеш на меблеве підприємство у Закарпатті. Цей привід використали Дмитро Гнап, Мирослав Олешко, Анатолій Шарій, Ігор Мосійчук, Олександр Дубінський, Артем Дмитрук;
• у серпні було спрощено перетин кордону для українських чоловіків віком 18–22 роки, після чого роботодавці заявили про дефіцит кадрів;
• у квітні 2026 керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що в Україні готують перегляд списку країн «міграційного ризику», який визначає правила в’їзду та легалізації іноземців. Це може частково спростити імпорт робочої сили на тлі дефіциту кадрів.

Нормалізація

У поширенні наративу з’являється новий елемент — український військовий із власною аудиторією і високим рівнем довіри. Так, у жовтні 2025 заступник командира 3-го армійського корпусу підполковник Максим Жорін написав у своїх соцмережах: «Ніяких трудових мігрантів з абсолютно далеких від нас культурно і ментально країн, які тут будуть заробляти, поки українці воюють, не має бути».

У 2026 році додається штучно згенерований контент. Фейкові відео та зображення почали створювати ілюзію того, що вигадані в дописах події відбуваються буквально на очах: мігранти б’ються з ромами і перуть речі у водоймах. Зрештою, навіть муніципальна Павлоградська ТРК цілком серйозно повідомила, що індуси перуть речі в річці.

До дискусії долучилися політики: Дмитро Разумков, Олексій Гончаренко. Анна Скороход, Данило Гетманцев. Мери Терехов, Марцінків, Садовий про всяк випадок заявили, що не допустять у містах засилля мігрантів. Тему напливу трудових мігрантів врешті змушені були прокоментувати прем’єрка Юлія Свириденко і президент Володимир Зеленський.

Залучення політиків надає темі політичної ваги та легітимності. Не обов’язково навіть, щоб тезу підтримували, — навіть критичне обговорення збільшує її видимість.

Пік медійної кампанії припав на 11 травня. Цього дня видання виявило понад 140 повідомлень у телеграм-каналах. У травні в українських містах відбулися мітинги проти трудової міграції. Деякі з них організовані сумнівними особами, такими як Ніколя Амбер, Юлія Чубарєва, Михайло Монастирський і Катерина Таран.

У липні та серпні тема «навали мігрантів» несподівано зійшла нанівець.