Як Європа перетворює занедбані двори та асфальт на зелені оази – приклад 9 міст

Європейські міста шукають нові шляхи адаптації до літньої спеки та наслідків кліматичних змін. Щоби зробити життя містян комфортнішим, муніципалітети масово озеленюють вулиці, створюють якісні громадські простори та переглядають логіку забудови.

Саме для цього запустили міжнародну ініціативу ReGreeneration. Вона працює в межах масштабної європейської програми Horizon Europe з бюджетом понад 95 мільярдів євро. Проєкт очолює компанія Inetum за підтримки мережі C40 Cities, інженерного бюро Arup, організації Placemaking Europe та інших партнерів.

Ініціатива об’єднує муніципалітети, бізнес, науковців та громадські організації з дев’яти міст Європи. Вони працюють на рівні окремих районів. Команда поєднує концепцію «15-хвилинного міста» з природними рішеннями для охолодження й відновлення середовища.

Головна мета проєкту – змінити уявлення про роль природи в урбаністиці. Зелені зони більше не вважають лише елементом благоустрою. Тепер зелена інфраструктура працює нарівні з водопроводом чи транспортом. Дерева охолоджують вулиці, зелені коридори поглинають дощову воду, а парки підтримують ментальне здоров’я містян.

Проєкт залучає громаду і робить це не формально. Місцевих жителів залучають як повноцінних співавторів із перших етапів розробки. Поєднання досвіду мешканців з екологічними та архітектурними даними дає функціональні простори. Громада активно використовує їх і підтримує надалі.

Співпраця між містами побудована на моделі обміну досвідом. Чотири міста – Париж, Барселона, Бухарест та Альверка – працюють як флагмани й створюють готові рішення для озеленення. Інші п’ять – Гент, Рим, Любляна, Лаппеенранта та Сеграте – виступають у ролі послідовників. Вони випробовують ці моделі на своїх вулицях та адаптують під власні потреби.

Сьогодні в межах проєкту ReGreeneration Барселона експериментує в районі Trinitat Nova на півночі міста. У 1950-х роках тут збудували дешеве соціальне житло, яке згодом визнали аварійним. З 1997 року місто за підтримки ЄС зводить нові будинки для мешканців і паралельно закладає зелені простори. Зараз район зіштовхнувся з аномальною спекою, браком води та ризиком підтоплень під час злив. Щоби вирішити ці проблеми, команда змінює міжбудинковий простір: фахівці замінюють асфальт на проникний ґрунт, висаджують рослини, встановлюють лавки, освітлення та дитячі майданчики. Із майже дев’яти тисяч квадратних метрів території майже третину перетворять на зелені зони.

Париж показує інший масштабний приклад розбудови зручного середовища в районі Plaine Vaugirard у 15-му окрузі. Тут реалізують концепцію «15-хвилинного міста» й об’єднують ізольовані квартали навколо соціального житла. Для цього влада французької столиці вилучає майже два гектари території маловикористовуваного вертолітного майданчика. На цій ділянці відновлюють ґрунт, висаджують дерева та облаштовують спортивні й рекреаційні майданчики, що збільшить площу зелених зон у районі щонайменше на 25%.

Інші міста-флагмани також розв’язують локальні завдання. Бухарест об’єднує розривані зелені зони постсоціалістичного району, а португальська Альверка показує, як маленьке місто з обмеженим бюджетом може повністю трансформувати свій центр.

Паралельно інші учасники тестують ці ідеї на власних об’єктах. Рим адаптує досвід Барселони й випробовує концепцію «15-хвилинного міста» одразу у 15 різних районах. Гент перетворює колишню промзону за прикладом Парижа, Любляна оновлює житловий квартал 1970-х років, Лаппеенранта відновлює свій спальний район, а Сеграте реалізує проєкти зі зняття зайвого асфальту з доріг.

Щоб оцінити реальну користь від змін, фахівці Arup розробили систему показників, яка вимірює зниження температури, поліпшення якості повітря, відновлення біорізноманіття та рівень задоволеності жителів. А компанія Inetum створила інструмент «Цифровий двійник», який дає змогу змоделювати 15-хвилинну пішохідну зону та точніше виміряти ефект від озеленення ще до початку робіт.