У Берліні встановили ШІ-камери, які стежать за рухами перехожих. Що з цим не так?

Станція метро «Котбуссер Тор» стала першою пілотною локацією в Берліні, де у серпні встановили 30 камер відеоспостереження, підключених до програмного забезпечення на базі штучного інтелекту, повідомляє The Berliner.

ШІ-алгоритм аналізує рухи перехожих у режимі реального часу і визначає підозрілу поведінку, яка може потенційно сигналізувати про небезпеку. Якщо система помічає щось таке, надсилає сповіщення працівникам поліції, й ті оцінюють, яких дій вимагає ситуація.

Надалі подібні камери планують встановити на Варшавській естакаді, у парку Гьорлітцер і на Александерплаці.

Почали з розташованої у районі Кройцберг станції «Котбуссер Тор», бо поліція вважає це місце особливо криміногенним. ШІ-камери покликані попереджувати інциденти на початковій стадії: так би мовити, коли порушник іще не вдарив, а тільки замахнувся.

Берлін — не перше місто Німеччини, де встановили такі системи. Вони вже є у Маннгаймі та з 2023 року в Гамбурзі. Гамбурзька поліція стверджує, що їхня ефективність підтвердилася: камери допомогли привернути увагу поліції до кількох серйозних випадків насильства, що їх не помітили перехожі навколо.

Привид Штазі

Однак чимало хто критикує ШІ-камери. «На людній станції метро постійно відбуваються якась взаємодія між людьми, — каже Міхаель Колайн, голова Центру цифрових прав і демократії. — Сумніваюся, що система здатна надійно відрізнити, чи це просто грайливе штовхання між друзями, чи справжня бійка. Хтось передає іншому рогалика чи наркотики? Чи людина просто відпочиває на лавці, очікуючи на когось, або ж замишляє щось недобре?»

Хай навіть ШІ-спостереження допомагає попередити окремі інциденти, Колайн вважає, що воно того не варте, адже сам факт стеження підриває атмосферу Берліна: люди цінують це місто саме за відчуття свободи, за знання, що можна гуляти вулицями, не привертаючи уваги, вдягнувши що заманеться.

Інше застереження: закони змінюються разом зі зміною політичних режимів, і нерідко в гірший бік. Історія Німеччини ХХ століття чудово це ілюструє: від Третього Райху до поліцейської держави НДР. Берлінці досі пам’ятають повсюдне стеження Штазі.

Видання поговорило з одним із перехожих на «Котбуссер Тор» на ім’я Фінн. Той сказав, що відчуває тривогу і параною від самого усвідомлення, що за ним спостерігають.

Депутатка Бундестагу від Die Linke Клара Бунгер зауважує, що мешканці та місцеві ініціативи району Кройцберг вимагають збільшення інвестицій у служби допомоги залежним, соціальну роботу на вулиці та інші громадські проєкти. «Вочевидь, на це грошей немає, — каже Бунгер. — При цьому мільйони витрачаються на стеження».

Встановлення ШІ-камер у локаціях із високим рівнем злочинності коштувало 2,47 мільйона євро, експлуатаційні витрати до 2030 року становлять ще 2,13 мільйона.

Бунгер вважає, що ці камери — симптом загальної тенденції Німеччини до посилення державного контролю. Такої ж думки Колайн: чим поширенішим ставатиме відеоспостереження, чим більше воно нормалізуватиметься, тим простіше буде збирати профілі переміщення окремих людей, «а звідти один крок до біометричного розпізнавання облич».

Ще один аргумент, який наводить Колайн, — побоювання, що через використання технологій поліцейські проводитимуть більше часу перед моніторами, або навіть зазнають скорочення, замість того, щоб безпосередньо працювати на місцях.

«Люди почуваються безпечніше, коли бачать на власні очі тих, хто моніторить ситуацію та стежить за порядком, — вважає він. — Якщо ж використовувати для боротьби зі злочинністю та наркотиками ШІ-системи, цілком імовірно, що кримінальні осередки просто змістяться на кілька станцій метро далі».