У Львові відреставрували кам’яних короля і лицарів із королівського будинку (фото)
Припускають, що скульптури були частиною ориґінального оздоблення ренесансної кам’яниці 1580 року.
Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 12 років та 81 днів. За цей час ми опублікували 30088 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?
У Львові відреставрували кам’яні скульптури, зняті з Кам’яниці Корнякта, відомої також як Королівський палац, — будівлі XVI століття на площі Ринок, повідомляє Львівський історичний музей.
Сім кам’яних скульптур короля та лицарів прикрашали аттик фасаду, а тепер зберігаються у приміщенні музеї як у безпечніших умовах, за рекомендацією фахівців. Натомість в Італійському подвір’ї самої кам’яниці буде встановлено точні копії, виготовлення яких фінансує Instytut Polonika.
У музеї припускають, що скульптури були частиною ориґінального оздоблення ренесансної кам’яниці, будівництво якої було завершено у 1580 році.
У центрі композиції — фігура короля в короні з берлом (скіпетром) у правій руці. Обабіч стоять лицарі в обладунках, озброєні довгими списами. Наступна пара рицарів тримає щити-картуші. Крайні фігури спираються на бойові булави.
На щитах лицарів вирізьблено особистий герб Костянтина Корнякта. Він має вигляд літер «К о К», що, вочевидь, представляють ініціали львівського патриція.
Протягом століть скульптури зазнали ушкоджень. Вже на початок XX століття двоє лицарів позбулися списів, алебард чи якоїсь іншої держакової зброї. Під час реставрації перед Першою світовою війною втрачені списи замінили на ті, що бачимо сьогодні. Тоді ж на місці втраченого завершення берла короля було встановлено геральдичну лілію.
Відпочатку будинок, зведений італійський архітектором Петро Барбоном, призначався для купця грецького походження Костянтина Корнякта. У ХVII столітті кам’яниця перебувала у власності короля Речі Посполитої Яна ІІІ Собеського, звідки пішла друга назва будинку — Королівська кам’яниця. Згодом будинком володіли представники відомих магнатських родів: Жевуських, Понінських, Любомирських.
«Немає підстав вважати, що фігури представляють конкретного короля і лицарів. Йдеться скоріше про вираз лояльності власника кам’яниці до королівської влади, а також підкреслення престижу Костянтина Корнякта, який користувався прихильністю кількох монархів Речі Посполитої», — зазначають у музеї.
Найпопулярніше за тиждень
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті