X

До Верховної Ради подали кілька законопроєктів про регуляцію роботи рієлторів

Фото: LinkedIn Sales Solutions / Unsplash

У жовтні до Верховної Ради подали три законопроєкти про роботу рієлторів — базовий 16145 і альтернативні 16145-1 та 16145-2, йдеться у матеріалі Нерухомі.

Зараз окремого закону з єдиними вимогами до всіх рієлторів немає, а сертифікат професійної асоціації не є обов’язковою умовою роботи. Посередництво при купівлі, продажу та оренді охоплює КВЕД 68.31. При цьому, за оцінкою авторів законопроєкту, зараз посередники беруть участь у 90% договорів купівлі-продажу й оренди, а через тіньові операції бюджет щороку недоотримує мільярди гривень.

Проєкти визначають, що людина, яка працює з клієнтами, є фахівцем з нерухомості. Вона має пройти підготовку, скласти іспит, отримати свідоцтво та бути внесеною до реєстру. Агентом називають ФОПа або компанію, через яких надають послуги та які пройшли окрему акредитацію.

Наприклад, якщо рієлторка працює в агентстві, вона має отримати свідоцтво фахівця, а агентство — акредитацію агента. Якщо хоче працювати самостійно як ФОП, їй потрібні обидва статуси.

16145 передбачає створення єдиної Української спілки фахівців з нерухомості, яка проводитиме іспити, видаватиме свідоцтва, акредитуватиме бізнес і розглядатиме дисциплінарні справи. Членство в єдиній спілці буде обов’язковим. До іспиту допускають після професійної підготовки.

Хто платить рієлтору — власник чи покупець? Базовий 16145 закріплює оплату за замовником послуги: якщо рієлтора винайняв власник квартири, то рієлтор не має права вимагати комісію ще й у орендаря. Проєкт також вимагає письмового договору і розкриття повної ціни ще до підписання.

Якщо ж саме покупець замовляє підібрати йому квартири, рієлтор мусить ще до підписання договору письмово або електронно повідомити повну ціну послуги й розкрити наявний або можливий конфлікт інтересів.

Власник зберігає можливість укладати угоду без посередника. Тому менеджера, який продає об’єкт своєї компанії, не можна автоматично називати рієлтором, якому потрібна окрема сертифікація.

16145-1 дає клієнтові право вимагати назад плату за ненадану послугу.

Цей же проєкт прямо забороняє посереднику приймати гроші за саму нерухомість готівкою або на власний рахунок. Сторони можуть домовитися про банківський рахунок умовного зберігання (ескроу).

Свідоцтво рієлтора не підтверджує законності будівництва. Однак посереднику можна доручити перевірку прав на нерухомість, обтяжень, судових спорів, даних про забудовника, замовника та підрядника тощо. Обсяг роботи сторони визначатимуть у договорі.

Окремий проєкт 16192 пропонує кримінальну відповідальність за посередницькі послуги без статусу агента або без письмового договору. Штраф може сягати 34 тисяч гривень, якщо йдеться про групу осіб — до 68 тисяч.

Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 12 років та 115 днів. За цей час ми опублікували 30405 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
| Хто ми такі?

Відкрити повну версію сайту