Позитивно ставиться до вакцинації лише третина українців,

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 280 днів. За цей час ми опублікували 23509 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: CDC / Unsplash

Лише третина українців позитивно ставиться до вакцинації. Серед них – найбільше киян та мешканців західних областей. Такі дані онлайн-опитування, проведеного компанією з соціологічних досліджень Gradus у партнерстві з фармкомпанією Санофі напередодні Всесвітнього тижня імунізації.

Інфографіка: Gradus / Sanofi

Противники вакцинації в першу чергу зазначили, що не бажають вакцинуватися через страх ймовірних побічних ефектів. Коментуючи чинники, які мають вирішальне значення для вакцинації, стали наявність якісної вакцини (44,3%) та усвідомлення загрози хвороби (32,4%).

Пандемія COVID-19 спонукала 21,7% респондентів більш ретельно вивчати питання вакцинації від небезпечних інфекцій, та вплинула на 16,5% опитаних – у них ставлення до вакцинації погіршилося.

Опитування продемонструвало, що понад 60% українців довіряють вакцинам європейських виробників, а також вакцинам, що рекомендовані міжнародними організаціями охорони здоров’я (ВООЗ, ЮНІСЕФ).

За власний кошт готові вакцинуватися здебільшого молоді люди у віці від 18 до 24 років (53,7%) та мешканці Києва (58,1%). Жителі центральних та південних областей надають перевагу вакцинації за державний кошт (65,9% та 69,3% відповідно).

Майже половина українців (45,9%) не знають, що таке ревакцинація. Лише 35% українців роблять щеплення від дифтерії та правця кожні 10 років. Більш ніж половина опитаних (60,8%) стверджують, що не проходять ревакцинацію через відсутність належного інформування населення. Зокрема, найвищий показник необізнаності про ревакцинацію у південних і східних регіонах країни (63,1% та 62,7%) та серед людей віком 45-50 років (69,6%).

«Більшість щеплень робиться у віці до півтора року — це так звана первинна вакцинація. Але потрібно пам’ятати про те, що в шість років робиться ревакцинація від дифтерії та правця, поліомієліту і вводиться друга доза вакцини від кору, паротиту та краснухи (КПК). Остання ревакцинація у дитячому віці робиться від поліомієліту — у 14 років, від дифтерії та правця — у 16 років. У дорослому віці рекомендовано вакцинуватись кожні 10 років від дифтерії і правця. Так само дорослим обов’язково треба вакцинуватись проти окремих хвороб, якщо вони не отримали захист від них у дитинстві», – пояснює Ірина Волошина, докторка медичних наук.

Більшість українців вважають, що до національного календаря щеплень в першу чергу потрібно додати вакцини від гепатиту А (48,9%), менінгококової інфекції (35,2%) та грипу (34,9%)/