«Окупанти навмисно стріляли по всьому, що здавалося їм гарним»

Від російської окупації та обстрілів постраждали багато невеликих українських міст та громад. Найбільше дісталося прикордонним з рф регіонам, до яких загарбникам було найближче – Сумській, Чернігівській та Харківській областям. Відстань всього в кілька десятків кілометрів стала вирішальною для мешканців, які з перших днів вторгнення опинилися в зоні активних бойових дій та масштабів руйнувань житла, цивільної інфраструктури та промислових об’єктів.

За даними звіту KSE Institute на лютий 2023 року, внаслідок бойових дій, у значній кількості міст та містечок, які знаходились біля лінії фронту, було пошкоджено чи зруйновано понад 50% житлового фонду. Загалом, масштаби руйнувань української нерухомості вже перевищують обсяги усього нового житла, введеного в експлуатацію за останні сім років. А остаточні обсяги завданої війною шкоди ще невідомі.

Як прогресивне прикордонне місто перетворилось на руїну

* історичний центр Тростянця

Тростянець – 20-тисячне місто на Сумщині, в 30 км від російського кордону. Окупанти зайшли до нього в перший день наступу і понад місяць тримали місто у заручниках, проводячи нещадні обстріли та завдаючи навмисних руйнувань. До початку повномасштабної війни Тростянець був одним з найпрогресивніших малих міст України – з великими внутрішніми та зовнішніми інвестиціями та сучасною інфраструктурою. Тут працювало велике кондитерське підприємство (колишня Тростянецька шоколадна фабрика, нині Mondelez Ukraine) в яку 10 років тому американцями було інвестовано 40 млн доларів. У місті було багато сучасних спортивних об’єктів, мережа велодоріжок, парки та громадські простори, відремонтована та обладнана лікарня, відреставровані історичні пам’ятки.

Внаслідок обстрілів, окупації та запеклих визвольних боїв за місто, більшість об’єктів було пошкоджено. Значних руйнувань зазнали лікарня та фабрика, спалено площу біля залізничного вокзалу та навколишні будинки. Масштабні обстріли спричинили пошкодження систем електро-, водо- та газопостачання та призвели до гуманітарної катастрофи на початку березня.

Всього у місті часткових або повних руйнувань зазнали 11 медично-лікувальних закладів, 8 закладів освіти та 46 об’єктів торгівлі та сфери послуг. Сильно постраждало місцеве лісництво.

За даними KSE Institute загалом за період окупації та бойових дій у місті було пошкоджено понад 800 будівель.

Загальна площа постраждалого житлового фонду складає майже 100 тис. кв.м. Загальні сукупні прямі збитки міста Тростянець від російської військової агресії перевищують 104 млн доларів. З них збитки промисловій інфраструктурі – 57,3 млн доларів, соціальній – 35 млрд доларів, адміністративній – 3,2 млн доларів, житловим будівлям – 8,6 млн доларів. Ця сума включає попередню оцінку всіх типів пошкоджених будівель та не враховує збитки місцевого бізнесу і шкоду особистому майну громадян.

«Місто не було готове до нападу»

* cадиба Кенінга

Окупація відкинула місто на 10 років назад. І замість сортувати сміття, прокладати велодоріжки й розвивати спорт, як раніше, керівництво шукає кошти на закриття нагальних потреб та поступову відбудову.

Місцева мешканка Ніна Власенко, яка зустріла та провела окупацію у Тростянці, розповідає, що відбулося у місті і яким його полишили окупанти:

«Місто не було готове до нападу, тому росіяни зайшли в нього безперешкодно вже 24 лютого. Вони облаштували засідку на шоколадній фабриці, наставили там «Градів» та мінометів і так щоденно обстрілювали Тростянець та сусідню Охтирку. Саму фабрику пограбували. Майже щодня через місто йшли колони важкої техніки.

Майже одразу зник мобільний зв’язок, відключили газ, опалення, вода спочатку була, але потім зникла й вона. На щастя, у багатьох дворах є свердловини та колодязі. Коли давали воду з крана – вона була дивна на колір та запах. Мабуть, були пошкоджені очисні споруди. Кілька тижнів на вулицях району стояв сморід з пошкодженої каналізації. Електрика з’являлася на кілька годин на день, а бувало що її не було по кілька діб. Тоді ще були заморозки й багато де лопнули системи опалення. Люди ховалися по підвалах й намагалися не виходити зайвий раз на вулицю. Запаси продуктів у багатьох закінчувались. Якби нас не звільнили за місяць, було б дуже скрутно з харчуванням.

Складається враження, що окупанти навмисне стріляли по об’єктах, які здавалися їм занадто гарними. Тростянецька лікарня – наша гордість, найкраща в області. Сюди приїжджали лікуватися навіть з обласного центру. По ній били прицільно. Зруйнували садибу-музей (пам’ятка архітектури «Садиба Леопольда Кеніга» – ред.), обстріляли «Круглий двір» (пам’ятка архітектури XVIII ст – ред.). В центрі зруйнували кілька п’ятиповерхівок. Мій двоповерховий будинок на вісім квартир знаходиться у тихому районі, майже на околиці. Але й до нас долетіло кілька снарядів. На щастя, значних руйнувань немає, тільки фасад трохи пошкоджений.

Дуже багато всього заміновано – будівлі, вулиці, навіть подвір’я житлових будинків, поля і лісосмуги навколо міста. На тих мінах потім підірвалося кілька людей, страждає багато тварин. Вони ж не знають, що там ходити заборонено. Всі, хто мав городи та поля за містом, не можуть їх використовувати. А це великий удар й по людям, й по землі. Коли ці землі стануть придатними для господарства – невідомо».

Стратегія сталої відбудови Тростянця

* зруйнована будівля Тростянець

Експерти KSE Institute вважають, що основна небезпека для довкілля в умовах воєнних дій пов’язана з ризиком забруднення через пошкодження промислових підприємств та інфраструктурних об’єктів внаслідок влучання боєприпасів або аварійне порушення роботи через припинення електро-, водо-, газопостачання, порушень технологічних процесів. Особливу небезпеку несуть бойові дії на промислово-розвинених територіях.

Тростянцю пощастило з активним очільником та громадою міста. Вже за кілька місяців після деокупації, мерія почала шукати проєкти і кошти для відновлення міста. Мер Тростянцю Юрій Бова налаштований оптимістично: «Те, що постраждало, є нагода відбудувати за сучасними зразками, тому не треба чіплятися за старе», говорив він в одному з інтерв’ю.

У травні мерією було досягнуто домовленостей з австрійською компанією iC consulenten ZT GmbH щодо розробки pro bono концепції відновлення Тростянця як безпечного, екологічного, комфортного міста.

Адже після закриття критичних потреб, потрібно думати про майбутнє. Тому, майстер-план Тростянця, який було презентовано у квітні 2023 р, базується на засадах стійкості та сталості, за якими розвиваються міжнародні спільноти. Зокрема, він допоможе визначити інвестиційні пріоритети на 25-тирічну перспективу. До створення майстер-плану долучилися експерти із містобудування, розвитку міст, безпечної утилізації відходів, водопостачання та водоочищення, а також безбар’єрності та екологічної безпеки. Майстер-план включає стратегію розвитку зелених зон, з акцентом на міське охолодження, вентиляцію, артерії для спорту, відпочинку та туризму, а також зони для зустрічей.

За даними KSE Institute загалом за період окупації та бойових дій у місті було пошкоджено понад 800 будівель. Загальна площа постраждалого житлового фонду складає майже 100 тис. кв.м. Загальні сукупні прямі збитки міста Тростянець від російської військової агресії перевищують 104 млн доларів. З них збитки промисловій інфраструктурі – 57,3 млн доларів, соціальній – 35 млрд доларів, адміністративній – 3,2 млн доларів, житловим будівлям – 8,6 млн доларів. Ця сума включає попередню оцінку всіх типів пошкоджених будівель та не враховує збитки місцевого бізнесу і шкоду особистому майну громадян.

Також Тростянець було включено до постанови Кабміну яка визначає шість населених пунктів, де в межах експериментального проекту відновлення проходитиме комплексно й за новими принципами.

У місті пропонують створити сміттєзвалище з центром переробки, нову станцію очищення води, побудувати завод на біомасі, придатного для будівництва ґрунту, а також енергоефективно реконструювати громадські будівлі та житлові будинки. Передбачена також поетапна відмова міста від газу. Крім того, планується облаштування стабільної структури зелених зон із врахуванням міського охолодження й вентиляції.

Природоорієнтовані рішення для міст

Експерти Всесвітнього фонду природи (WWF) у каталозі природоорієнтованих рішень мають свої рекомендації щодо використання потенціалу природоорієнтованих рішень для сталого післявоєнного відновлення. Такі рішення допоможуть зробити міста не тільки комфортними, а й орієнтованими на використання природного потенціалу та зменшення негативного впливу діяльності міст на довкілля.Наприклад, зелені стіни та фасади, які сприяють терморегуляції будівель (влітку будівля охолоджується, а в інші пори року стає більш стійкою до обдування холодним повітрям). Своєю чергою це зменшує острів тепла у місті, покращує терморегуляцію, заощаджує енергоресурси, а також сприяє очищенню повітря та підтримує місцеве біорізноманіття.

Щільна зелена маса рослин приймає частину вуличних вібрацій від транспортних потоків, зменшуючи шумове навантаження.

Ще одним природоорієнтованим рішенням для міст є зелені зупинки громадського транспорту. Вони допомагають очищувати повітря від вуглекислого газу, твердих частинок та інших шкідливих сполук.

Гарно сплановані дренаж зеленого даху та водостічна система мають властивість збирати та затримувати до 90% опадів, що запобігає локальним підтопленням, марнуванню дощової води в системі каналізації та заощаджує не лише міський бюджет, а й природні ресурси.

Конструкції зупинок можна поєднувати із використанням сонячних панелей, що робить об’єкт автономним, адже енергія використовується для освітлення та функціонування табло, Wi-Fi, USB-портів для підзарядки електронних приладів.

Використовуючи для озеленення традиційні медоносні рослини, можна підтримувати місцеве біорізноманіття.

Цей матеріал створено Хмарочосом за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку. Зміст матеріалу не обов’язково відображає погляди ІСАР Єднання, погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду США.