Щоб спростити доступ до Чернігова, на Десні невдовзі після деокупації у 2022 році встановили понтонний міст – тимчасову плавучу конструкцію без опор. Час від часу машини злітали з нього в воду. Найжахливіший випадок трапився 22 січня 2023 року. Оксана Шинкаренко їхала в Чернігів до батьків, була за кермом автівки Opel. Авто впало в річку, загинула вона і двоє синів. Вижив лише її чоловік, 41-річний електрик Василь Шинкаренко, який зміг вибратись з машини.
Через півроку, в липні, тут відкрили тимчасовий міст. «Але він в аварійному стані», – говорить 61-річний Юрій Шупик, директор будівництва мостів ТОВ «ГК Автострада» – «Якщо помітили, є знаки максимального навантаження, 18 тон. Дозволена швидкість руху 30 кілометрів на годину».
Схожих ситуацій на півночі України декілька. Або ЗСУ, або окупаційні російські війська підривали мости, вирішуючи таким чином ті чи інші воєнні задачі. І замість старих переправ після звільнення працюють або понтони, або інші тимчасові конструкції. Але зараз надзвичайно важливо швидко налагодити логістичні шляхи. Тому одночасно проєктують та зводять кілька нових мостів на заміну знищеним, зокрема у Чернігові через Десну та на Сумщині – через Сейм. Розповідаємо, як відбудовують інфраструктуру на звільнених територіях та чи може цей досвід допомогти іншим регіонам.
Київ – Чернігів
Мости на дорогах, важливих для держави, будують з перспективою в 100 років, пояснює Аліна Левочко, речниця Служби відновлення та інфраструктури у Чернігівській області. Тому новий автомобільний міст через Десну по трасі «Київ-Чернігів» має чотири смуги руху, що забезпечує більшу пропускну здатність, розраховану на те, що кількість автомобілів зростатиме в майбутньому. Будує переправу одна з найбільших в Україні «Група компаній „Автострада“» 40-річного Максима Шкіля. Вартість мосту 4,6 мільярда гривень, вони мають закінчити всі роботи до 31 грудня 2024 року. Зараз новий міст готовий приблизно на 40%.
Старий міст росіяни знищили 23 березня 2022 року, скинувши бомби з літака. Так вони перекрили прямий шлях на столицю, і потік машин перемістився на стару київську дорогу «Київ-Вишгород-Чернігів». Пряма дорога з Чернігова до Києва складає 140 кілометрів і її можна подолати менш ніж за півтори години. Через Вишгород – 155 кілометрів, але через поганий стан покриття, блокпости і затори, поїздка тривала три і більше годин. У перші тижні після деокупації області добиралися впродовж п’яти годин. Зараз скоріше, бо дорогу полагодили.
Проєкт нового мосту був готовий ще 15 років тому. Вторгнення змусило розпочати будівництво, хоча коригування проєктної документації все ще триває. За основу взяли оптимістичний сценарій – машин стане більше – звідси й чотири смуги руху замість двох на старому мості.
«Рішення про кількість смуг руху на новому мості приймало керівництво “Укравтодору”», – пояснює Юрій Шупик. – «Проєкт зробив інститут «Автостради». За основу взяли вже розроблений проєкт 2008 року. Навантаження там були старі, з розрахунком на 80 тонн. Зараз нові, – на 100 тонн. Проєкт ще й досі коригують. Дехто каже, чи доцільно будувати під час війни новий міст ще й з таким розмахом, на чотири смуги? Але потік транспорту вже зараз в десятки разів більший. І питання в розширенні стало б через кілька років. Ми також запроєктували велосипедні та пішохідні доріжки обабіч автодороги».
Суми – Путивль – Глухів
Сумщина, сусідня з Чернігівською область, постраждала від бойових дій не менше. Що теж стало підставою розгорнути масштабне будівництво. Зруйновані мости відбудовує конкурент «Автостради», фірма «Автомагістраль-Південь» 58-річного Олександра Бойка.
Служба відновлення у Сумській області повідомила, що на дорогах вже відновлено п’ять пошкоджених мостів на загальну суму 44 мільйони. А орієнтовна вартість реконструкції мосту через річку Сейм в Путивлі складає майже 600 мільйонів.
Ця переправа довжиною 250 метрів була підірвана російськими військами на початку квітня 2022 року. Після деокупації області потік транзитного транспорту рухався об’їзним маршрутом, який складав приблизно 27 кілометрів. Значно ускладнилась робота екстрених служб.
Тому пізніше поруч зі зруйнованим мостом побудували понтонну переправу, з’єднавши північні та центральні райони області. Вона передана партнерами України зі Швеції. Доставка та монтаж переправи, будівництво підходів виконані компанією «Автомагістраль-Південь». На момент написання тексту завершується облаштування під’їзних шляхів, але рух транспорту вже відкрито. Він здійснюється у реверсному режимі.
Відбудова ж основного мосту запланована на наступний рік. Наразі завершується розробка проєктно-кошторисної документації, тривають підготовчі роботи. Але нормальна життєдіяльність регіону вже відновлена завдяки понтонній переправі.
«Варто зазначити, що це не першій міст, який ми відбудовуємо на Сумщині. Наприкінці вересня минулого року «Автомагістраль-Південь» завершила роботи на мосту через річку Псел в селі Бишкінь, також зруйнований за часів окупації. Що значно спростило сполучення Лебедину та інших громад з обласним центром», — пише «Автомагістраль-Південь».
Чернігівська практика згодиться при відбудові Антонівського мосту в Херсоні
Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України на наш запит повідомило: протягом 2022 року внаслідок військової агресії російської федерації проти України на автомобільних дорогах загального користування державного значення на Півночі було пошкоджено 91 штучну споруду. Так називають мости, шляхопроводи, труби. Міст – це ясно, автомобільний чи пішохідний, шляхопровід – над дорогою або залізницею. Труба – щоб міг пробігти маленький струмок. Протягом 2022 – 2023 років відновлено за кошти державного бюджету 14 споруд із цієї 91. До кінця 2023 року планується відкрити рух у Київській області на одній споруді, у Чернігівській області на трьох спорудах та у Харківській області на трьох спорудах.
З початку військової агресії російської федерації проти України на підконтрольній території Херсонської області було пошкоджено 10 штучних споруд. Станом на сьогодні в повному обсязі завершено роботи та відкрито рух на одній споруді.
«Якщо випаде нагода відновлювати Антонівський міст в Херсоні, досвід Чернігова дуже згодиться», – впевнений Юрій Шупик.
– Найважче було відновити старий розбомблений міст – говорить Шупик. – До війни ми не стикалися з подібними руйнуваннями. Конструкції були хиткі, в аварійному стані. За що братися першим? Що друге? Десна у цьому місці глибока, течія швидка. Під час робіт виникло дві повені – зимова, несподівана, і весняна, традиційна. Рівень води піднявся ще на чотири метри. Але тепер ми знаємо, що і як робити з аварійними мостами, як їх відновлювати швидше, щоб не перекривати рух на довгий час. І як замінювати їх новими».
«Цей матеріал є частиною спецпроєкту про відновлення України, який був створений командою редакцій газет «Вість» та «Суми. Сьогодні» у колаборації з редакцією журналу «Хмарочос». Проєкт реалізовано ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США»
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті