Кіровоградщина – одна з 15 областей України, що беруть участь у відбудові правого берега Херсонщини після його деокупації у листопаді 2022 року. Бригади відновлюють житлові будинки, а також державні і комунальні установи. Роблять це в рамках державної програми «Пліч-о-пліч». 

Тетяна Сокирко – жителька села Мала Олександрівка Бериславського району Херсонської області. Впродовж восьми місяців окупації жила з рідними у Кривому Розі. Після деокупації першим додому поїхав син, згадує жінка.

«Розповідав, що в будинку все було перевернуте. Добре, що хоча бчастину речей лишили, а от у будинку доньки винесли все: від ложок і виделок – до килимів і валіз. Розірвану постільну білизну знайшли за підвалом, вони робили там собі укриття».

Через обстріли покрівля на будинку доньки потребувала заміни. Понівечений дах і сонячні батареї на ньому були і у домі Тетяни Сокирко.

«Сонячні панелі чоловік замінить сам, а от шифер на даху нам поміняла бригада зі Знам’янки. Будинок доньки ремонтувала бригада з Олександрії».

Каже, працівники попереджали, що допомогти відремонтувати усе пошкоджене не можуть. Ремонтують покрівлі, встановлюють нові двері та вікна.

«Після звільнення села ми перетягнули дах брезентом, однак крізь нього вода все рівно затікала в будинок. Тож ми дуже вдячні хлопцям і задоволені тим, як вони все зробили». Завдяки бригаді з Кіровоградщини, наступної весни планують повертатись додому, додала жінка.

 Як бригади з Кіровоградщини відбудовують деокуповані території

Протягом пів року будівельні бригади територіальних громад Кіровоградщини відремонтували 56 будинків людей у селі Мала Олександрівка на Херсонщині, розповів заступник начальника управління департаменту капітального будівництва Кіровоградської ОВА Михайло Полтавець. Роблять це в рамках державної програми «Пліч-о-пліч», за якою до відновлення деокупованої Херсонщини доєднались 15 регіонів України. Участь у ній взяли усі територіальні громади Кіровоградщини. За менш ніж пів року витратили орієнтовно 10 мільйонів гривень. 

Гроші на ці роботи ні з бюджетів громад, ні обласного кошторису не витрачали.

«Залучили гроші і будівельні матеріали благодійників, бізнесменів, підприємців, просто небайдужих людей і волонтерів» – додав Михайло Полтавець.

Розповів, що влітку комісія обстежила сотню пошкоджених і зруйнованих об’єктів.

«Ми визначили 89 об’єктів, які мали відновити. Це 88 житлових об’єктів і будинок культури. Потреби ремонтувати решту 11 будинків на той час не було, бо у них не повертались люди».

Каже, основна ідея програми – не просто відшкодувати витрати на ремонт, а забезпечити нормальні умови життя для людей, які хочуть повернутись додому.

Працюють за трьома напрямками

Проєкт реалізовують за трьома напрямками. В рамках першого проводиться поточний ремонт житлових будинків – це заміна вікон, дверей і відновлення фасаду, якщо це необхідно. Другий напрямок – соціально значущі об’єкти.

«Для села це, звичайно, будинок культури. Окрім того, що ми відремонтуємо приміщення, також наведемо лад на території біля нього».

Будинок культури у селі Мала Олександрівка востаннє ремонтували п’ять років тому. Тут любили збиратись і молодь, і люди старшого покоління.

«Тут встановили нову апаратуру, більярдний стіл, нові стільці, придбали музичні інструменти. Він не стояв пусткою, а по-справжньому жив (до повномасштабної війни – ред.). Але було два прильоти».

Перше влучання, каже, частково зруйнувало дах, а після другого будівля зазнала ще більших руйнувань.

 «Те, що не зруйнували снаряди, розмародерили окупанти. Одягали костюм Святого Миколая, фотографувались з автоматами».

За словами Михайла Полтавця, третій напрям програми передбачає реконструкцію або капітальний ремонт повністю зруйнованих будівель.

«Таких в селі вісім. Один будинок потребує капітального ремонту, а сім будівель – повної реконструкції. Щоб виконати такі роботи, треба розробити проєктно-кошторисну документацію. Це стосується і будинку культури».

Труднощі, з якими зіштовхнулись громади Кіровоградщини

Громади відразу відгукнулись на пропозицію відновити будинки і установи на деокупованих територіях Херсонщини. Інша справа – реалізація. Зокрема, треба було добре продумати логістику і знайти фахівців, які якісно виконають роботи.

«Виникали певні труднощі з наявністю матеріалів. Тому що фактично громади з половини України в один момент почали скуповувати будматеріали, а вони переважно однотипні, тож їх швидко розбирали».

Другою проблемою називає брак спеціалістів з відбудови.

«Сьогодні велика нестача кадрів у зв’язку з тим, що дуже багато будівельників служать у лавах ЗСУ».

Підходи до формування бригад у громадах були різні.

«Хтось відряджав працівників комунальних підприємств. Інші – шукали будівельників».

Рішення громад

Михайло Полтавець розповів, що департамент капітального будівництва Кіровоградської ОВА спільно з громадами регіону визначали перелік будинків на Херсонщині, які ремонтуватимуть.

«В першу чергу відбирали рідних діючих військових і людей з інвалідністю. Цю інформацію нам надавали старости сіл».

Каже, найважче було просити гроші у спонсорів.

«Щодня є потреби армії, маємо допомагати і військовим, а тут доводилось просити на інше, деякі не розуміли цього».

Щоб закупити і відвезти матеріали на Херсонщину, зібрали майже 300 тисяч гривень.

«Переважно це благодійні внески працівників селищної ради плюс гроші фермерів і підприємців. Основний матеріал, який використовували у роботі – шифер, рейки і дошки – для перекриття дахів, а також вікна».

Люди, які приносили гроші, поставилися до цього з розумінням, каже голова громади.

«Не було такого, щоб хтось сперечався чи говорив, що не здаватиме гроші. До того ж, якби виділяли гроші з бюджету – це могло зайняти більше часу, оскільки треба було скликати сесію, щоб голосували депутати, а це час, якого в нас не було».

Додав, що готові і надалі допомагати у відновленні будинків на Херсонщині.

Що далі?

На початку осені стартувала друга черга програми відбудови Херсонщини. Кіровоградській області додали 10 населених пунктів Великоолександрівської громади, де треба відремонтувати будинки людей.

«У цих селах ми маємо відремонтувати понад 300 будинків. На даному етапі ми завершили комісійне обстеження об’єктів, які потребують поточного ремонту. Склали 2/3 дефектних актів, – розповів Михайло Полтавець».

Додав, що у цих селах багато об’єктів, які або зазнали значних ушкоджень, або повністю зруйновані. Бо саме тут велись активні бойові дії.

«Це стосується і села Потьомкіне. Там практично 90% будівель повністю зруйновані».

Розповів, що для того, щоб завершити першу чергу і почати відбудову в рамках другої черги, чекають на державне фінансування.

«Дати називали різні. Говорили і про 2023-й, але, мабуть, в цьому році фінансування вже не буде. Це будуть цільові гроші для громад, тобто їх можна буде використати саме на відновлення об’єктів Херсонщини».

Додав, що паралельно з відновленням в рамках програми «Пліч-о-пліч» людина, чиє житло зазнало пошкоджень через військову агресію, може скористатись урядовою програмою «Є Відновлення».

Чому громади, а не держава?

Переважна більшість жителів деокупованих сіл Херсонщини не подаються на державну програму ЄВідновлення, бо не мають документів, які би підтверджували право власності на будинок, пояснив Михайло Полтавець. Сказав, що у частини людей вони знищені чи загубились після повномасштабного вторгнення.

«Інші кажуть “Я усе життя тут прожив/прожила”. Єдиний документ, що мають – рішення правління колгоспу 1960 чи 1970 року про передачу будинку у власність, і не виготовляють документи нового зразка».

Уточнив, що інформацію щодо зруйнованого житла людина має подати або через застосунок «Дія», або відвідавши центр надання адміністративних послуг.

«Пояснити 80-річній бабусі, що таке “Дія” чи що треба робити в ЦНАПі, дуже складно. А якщо навіть уявити, що людина зібрала і подала усі документи, то гроші на вона отримає не скоро».

Цей матеріал є частиною спецпроєкту про відновлення України, який був створений командою редакції «Точка доступу» у колаборації з редакцією журналу «Хмарочос». Проєкт реалізовано ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.