Досвід Донеччини після деокупації: як його може використати Луганщина

Після деокупації громадам потрібен механізм для організації роботи державних структур, які, своєю чергою, потрібні з перших днів повернення української влади для евакуації мешканців та відновлення самих територій. Донецька область уже має певний досвід, який вона отримала під час звільнення Святогірської та Лиманської громад восени 2022 року. Розбираємося, що це за досвід та як його може використати Луганщина.

Наслідки окупації: зруйнована інфраструктура, гуманітарна та екологічна катастрофи

Лиман та Святогірськ були деокуповані Збройними Силами України восени 2022 року, в ході Слобожанського контрнаступу, через чотири місяці після їхньої окупації. Першочергово на території громад була відновлена діяльність військової адміністрації, поліції та ДСНС.

«Що нас очікувало? З 51 тисячі населення в Лиманській громаді залишилося близько 11 тисяч, гуманітарна та екологічна катастрофа, відсутність ліків та медичного обслуговування, зруйнована або пошкоджена інфраструктура та житловий сектор, майже на 85 % відсутність електро-, газо, водо- та теплопостачання. І все це напередодні зими. За підтримки обласної та районної військових адміністрацій ми забезпечили достатню кількість продуктових та гігієнічних наборів, які вже з 5 жовтня збереженою комунальною технікою підвозили в місто та села громади», — розповідає про перші дії після деокупації в Лиманській ОТГ Олексій Мікулін, заступник начальника Лиманської міської військової адміністрації.

Не краща ситуація була у Святогірську. До повномасштабного вторгнення на території громади проживало приблизно 9 тисяч мешканців, після деокупації тут залишалося 5 тисяч. Для всіх потрібно було організувати процес гуманітарної, медичної, юридичної та психологічної допомоги. У Донецькій ОВА повідомляли, що під час окупації місцеві не отримували від росіян жодної допомоги.

Тож після відновлення роботи державних органів у деокупованих громадах почали налагоджувати постачання гуманітарної допомоги. Пакунки з харчовими та гігієнічними наборами розвозили адресно або видавали в гуманітарних штабах. Вантажі з такою допомогою до міста надсилали як обласна адміністрація, так і міжнародні благодійні організації разом з українськими волонтерами.

Гуманітарна допомога, відновлення інфраструктури та відбудова

Український волонтер Євген Тузов та його команда були одними з перших, хто заїхав до Лиману після його деокупації. Для цього довелося здолати тяжкий шлях через поля та річку, адже прямої дороги не було, її пошкодило активними бойовими діями. Щоб дістатися міста, волонтери доїхали до Словʼянська, пішки дісталися річки Сіверський Донець та скористалися переправою, щоб потрапити на інший берег біля Лиману. Перше, що побачили волонтери, це розбомблене місто, у якому мешканці готували їжу на вогнищах, а воду добували з колодязів чи свердловин.

За першу поїздку волонтери роздали набори з харчовими продуктами для 50 родин. Туди входили крупи, макарони, борошно, сіль, цукор та засоби гігієни. Окрім цього, була велика потреба в будівельних матеріалах, щоб мешканці мали змогу хоч трохи відремонтувати свої домівки перед зимою. Тож Євген Тузов разом з іншими волонтерами, окрім гуманітарних пакунків, привозив до міста будівельну плівку, скріпки та цвяхи, які роздавали жителям.

Олексій Мікулін із Лиманської МВА розповідає, що за перший місяць деокупації вдалося розмінувати місто та «законсервувати» будівлі комунальної власності. Відновили роботу комунальних підприємств, управління соціального захисту населення, служб у справах дітей, ЦНАПів, а також освітньо-консультативних пунктів, у яких діти розпочали навчання. Такі пункти забезпечили генераторами та Інтернетом, а учнів — планшетами та ноутбуками.

Поліція в Лимані розпочала процес пошуку та ексгумації загиблих місцевих мешканців за час тимчасової окупації. З перших днів відновили роботу Центральної районної лікарні, зокрема хірургічного та терапевтичного відділення, рентгенкабінету, лабораторії. Свої прийоми відновили сімейні лікарі.

«На території лікарні встановили Модульну котельню, яка дозволяла нам організувати роботу взимку. Облаштували 250 місць тимчасового перебування для мешканців громади як пункт обігріву під час сильних морозів, відкрили санітарні кімнати», — розповідає Олексій Мікулін.

Після деокупації відновилася робота «Укрпошти», «Нової пошти», декількох банкоматів, аптеки, перукарні та заправної станції. Та найскладнішим випробуванням стало відновлення комунальних послуг перед зимовим періодом. За підтримки обласної адміністрації та благодійних фондів мешканцям Лиману було видано понад 2 тисячі буржуйок, 630 тонн паливних брикетів, 5 тисяч кубометрів дров. На території громади працювали 4 Пункти незламності.

З часом вдалося відновити електро-, газо- та водопостачання в місті та селах громади. Там, де відновити комунальні послуги не вдається через наближення до лінії фронту, постійно завозять воду та забезпечують населення генераторами.

«Наразі гостро стоїть питання відбудови та розвитку громади. Одне з найголовніших питань — відбудова 215 багатоповерхових будинків та підготовка до опалювального сезону. Але відсутність теплопостачання минулого періоду, значне пошкодження житлового фонду та іноземних мереж ускладнює роботу. Громада має 34 тисячі гектарів ріллі, які обробляли 98 сільськогосподарських підприємств. Усі ці землі забруднені вибухонебезпечними предметами. Посівна кампанія другий рік поспіль не відбувається через відсутність розмінування», — каже Олексій Мікулін.

Подібний механізм після деокупації відбувався у Святогірську. З жовтня почала працювати спеціальна комісія, яка фіксує руйнування житлових будівель та інфраструктури, про що розповідав начальник Святогірської МВА Володимир Рибалкін. Чотири населені пункти громади — Мазайлівка, Краснопілля, Богородичне та Долина — були повністю зруйновані під час боїв.

Після деокупації в громаді не було жодних комунальних послуг, а люди потребували підтримки харчовими продуктами та соціальними виплатами. Тож після відновлення роботи державних органів у Святогірській ОТГ налаштували механізм видачі гуманітарної допомоги, почали свою роботу соціальні та поштові служби, завдяки яким населення отримувало виплати та перекази.

Перед зимою мешканців забезпечували дровами, буржуйками, допомагали з будівельними матеріалами та утепленням домівок. Поступово відновлювали мобільний звʼязок та Інтернет. Це, своєю чергою, сприяло відновленню роботи першого банкомату на території міста.

Головний заклик, який Донецька ОВА робила після деокупації Лиманської та Святогірської ОТГ, — це евакуюватися до більш безпечних регіонів. Таке рішення було пов’язано з непередбачуваністю подій на фронті Донеччини, руйнуванням житлової інфраструктури, відсутністю комунальних послуг та належних умов. Евакуація триває і зараз. Тим, хто залишився в Лимані чи Святогірську, продовжують допомагати державні органи або волонтери.

Чи готова Луганська ОВА до деокупації?

Ще у 2022 році Луганська ОВА повідомляла, що готова до звільнення населених пунктів. Була організована робота штабу з деокупації, куди входять представники цивільного захисту, житлово-господарського напрямку, ДСНС, військові, лікарі, прикордонники. Усі проінформовані про порядок дій у разі заходження у звільнений населений пункт.

Підготовлені мобільні швидкі допомоги та групи лікарів, які заїжджатимуть до деокупованих міст та селищ, щоб приймати жителів. Так само працюватимуть мобільні ЦНАПи, які надаватимуть адміністративні послуги.

Після деокупації на території Луганщини почне роботу «Укрпошта», завдяки якій організують видачу пенсій та соціальних виплат. Незалежно від пори року, у населених пунктах будуть облаштовані гуманітарні штаби, куди мешканці зможуть прийти за допомогою, мобільним звʼязком чи гарячим харчуванням.

Організовуватимуть видачу гуманітарних наборів, адже після звільнення приватні магазини ще довгий час не працюватимуть. Населенню видаватимуться буржуйки, пічки, теплі речі. Облаштовуватимуть намети для обігріву в зимову пору року.

Ремонтні групи також заїжджатимуть до деокупованих міст та селищ. Вони допомагатимуть у відновленні комунікацій, а також житлових домівок.

Про велику відповідальність у відновленні регіону розповідав начальник Луганської ОВА Артем Лисогор. За його словами, адміністрація чітко розуміє алгоритм надання допомоги та оцінювання втрати житла. Після деокупації багато обʼєктів будуть заміновані та в уламках снарядів. Тож найперше, що планується після звільнення населених пунктів — це розмінування, після чого буде змога почати відновлення комунальних послуг.

Артем Лисогор повідомляв, що вони відстежують алгоритми дій після деокупації в інших регіонах України, зокрема Харківщини та Херсонщини, досвід яких використовуватимуть на Луганщині.

***

Відновлення регіонів України після деокупації — це складний та довгий процес. Найважливіше, що обласні адміністрації розуміють, що треба робити та у якій послідовності. Чи не на першому місці мусить бути допомога мешканцям, які довгий час перебували в окупації та були відрізаними від зовнішнього світу.

Донецька та Луганська область із 2014 року потерпають від російської навали. Саме тому управлінці обох регіонів уже розробили механізми дій після деокупації. Як саме будуть реалізовані ці механізми, побачимо після звільнення територій. Та вже зараз області можуть обмінюватися досвідом дій після деокупації, щоб більш злагоджено організувати свою роботу, коли прийде час.

Цей матеріал є частиною спецпроєкту про відновлення України, який був створений командою редакції «Східний варіант» у колаборації з редакцією журналу «Хмарочос». Проєкт реалізовано ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.