Заміновані двері, меблі, авто – це те, що по собі лишили росіяни після деокупації територій.
Наразі в Україні потенційно замінованими є 30% території, тобто 174 тис. кв. км. Українці вимушені жити та працювати поряд з мінами, єдиним виходом з ситуації нині – є постійна робота саперів, які знешкоджують ворожу вибухівку.
Найбільш забрудненими є Херсонщина, Харківщина, частково Миколаївщина, Запоріжжя, Донеччина, Сумщина, Чернігівщина та Київщина. Подекуди це обертається трагедією для цивільних і забирає життя людей. Як розв’язують проблему із замінуванням територій на Сумщині, розповідаємо у цьому матеріалі.
Проблема замінувань та виявлення боєприпасів
Територія Сумщини деякий час була під окупацією, тому росіяни встигли замінувати значну частину інфраструктури, лісів та полів. Унаслідок детонації боєприпасів страждає цивільне населення.
За інформацією начальника Департаменту Сумської ОВА Олександра Милаша, влітку 2023 року почастішали випадки виїзду сільськогосподарської техніки на поля, які позначені як заміновані. Внаслідок чого відбувалися підриви на мінах.
Один з таких випадків стався у липні на території Конотопського району. Водій трактора заїхав на поле і підірвався на вибухівці. Внаслідок цього пошкоджень зазнала сільськогосподарська техніка, а водій обійшовся незначними травмами.
Також у вересні на території Великописарівської громади на міні підірвався комбайн, який виїхав виконувати роботу на соняшниковому полі. Техніка зазнала значних пошкоджень, а комбайнера з пораненнями направили до лікарні.
За дев’ять місяців 2023 року сталося 11 інцидентів із підривами на мінах сільськогосподарської, автомобільної та будівельної техніки, поранення отримали 10 працівників.
Окрім цього, з початку повномасштабного вторгнення станом на вересень 2023 року трапився 31 нещасний випадок через вибухівку. Внаслідок яких загинуло 9 цивільних та 37 – отримали травми різних ступенів тяжкості.
Ситуація із замінуванням на Сумщині
Керівник пресслужби Головного управління ДСНС у Сумській області Олег Стрілка каже, що найважча ситуація на Сумщині була в перший рік повномасштабного вторгнення. Впродовж двох місяців значна частина області знаходилася під окупацією. Після звільнення територій розпочали працювати піротехнічні підрозділи ДСНС:
«Тоді роботи було дуже багато. Лише один Тростянець чого вартий. Понад місяць у місті перебували росіяни, тож фахівці мали обстежити значну частину житлового сектору, адже громадяни просто боялись повертатись до своїх домівок. Були і розтяжки, і протипіхотні міни, і протитранспортні міни».
Олег Стрілка розповідає, що населений пункт був нашпигований вибухівкою, траплялися випадки підриву транспорту, який просто стояв на узбіччях. Вибухівку знаходили в оселях та меблях. Сили піротехніків були зосереджені на розмінуванні об’єктів інфраструктури, житлового сектору. Потім вже перейшли до полів та сільськогосподарських угідь.
Станом на 10 січня, з початку повномасштабного вторгнення вдалося обстежити площу Сумщини, яка сягає 1 млн 300 000 га. Лише піротехніки ДСНС Сумщини вилучили і знищили майже дев’ять тис. російських боєприпасів, зокрема понад 20 авіаційних бомб.
«Зараз для нас гостро постає питання прикордоння. Підсумовуючи, загальний кордон з Росією сягає більше 560 км, плюс 20 кілометрова зона. Територія постійно обстрілюється, у середньому може лунати і по 200 вибухів. А кожен вибух – це російський снаряд, який залишається в нашій землі. Наразі на цих територіях наші піротехніки не можуть повноцінно відпрацьовувати, першочергово це через безпековий фактор».
Комплексний підхід до розмінування
Питанням розмінування займаються не лише піротехніки. Оскільки постійно надходять повідомлення про виявлення вибухівки, то створили групи нетехнічного обстеження. До них входять співробітники ДСНС, поліції, органів місцевої влади і військові. Їхнє завдання – спілкуватися з місцевим населенням, перевіряти ту інформацію, яка надходить. Надалі цей масив даних опрацьовують й ухвалюють рішення щодо першочерговості розмінування та подальших дій піротехніків.
Також спеціалісти здійснюють маркування територій, які потенційно небезпечні для людей й потребують розмінування.
Щодо піротехніків, то кожен має певну екіпіровку. Це бронезахист, який зменшить травмування внаслідок підриву боєприпасу. Також є металошукачі, саперні щупи.
Для ефективного виконання завдань піротехніки використовують машини механізованого розмінування. Їхня перевага полягає в тому, що значно збільшується ефективність вилучення й знищення російських боєприпасів. За один день машина може обстежити понад півгектара землі. Технікою можна керувати дистанційно, тому це виключає ймовірність травмування для піротехніка.
Одним з саперів, який займається розмінуванням є начальник частини піротехнічних робіт підводного та гуманітарного розмінування Роман Помазан.
Частину створили у 2022 році, до неї входить понад 70 фахівців, які займалися розмінуванням населених пунктів Сумщини та інших областей.
Після отримання повідомлення від населення, відділення, яке складається з 5 фахівців, виїжджає на місце й обстежує територію. Якщо цей вибухонебезпечний предмет підлягає перевезенню, то його переміщують в безпечне місце (у кожній громаді є спеціально відведені території для ліквідації боєприпасів) і підривають. Якщо ж це такий тип боєприпасу, який потрібно знищувати на місці, то це роблять на місці з урахуванням усіх безпекових питань.
Після детонації боєприпаси розлітаються на маленькі уламки, які вже не можуть нічим нашкодити.
«Ми розміновуємо в ручний спосіб та за допомогою двох механізованих машин, що керуються дистанційно на безпечній відстані. Це набагато спрощує роботу, та зберігає життя людей».
Роман Помазан говорить, що після деокупації міст та сіл росіяни залишили багато вибухівки. Щоб люди могли спокійно повернутися до своїх домівок сапери працювали з першого дня звільнення територій.
Олег Стрілка каже, що піротехніки продовжують опановувати нові навички й проходили навчання за кордоном для того, аби використовувати надводні дрони по виявленню тих боєприпасів, які знаходяться у водних об’єктах.
Також фахівці використовують квадрокоптери для аеророзвідки земельних ділянок.
«Зауважу, що в перші дні повномасштабного вторгнення свою ефективність показали собаки, які виявляли вибухонебезпечні предмети саме в житловому сектору, коли обстежували помешкання громадян».
Роман Помазан додає, щоб займатися такою відповідальною справою сапер має володіти витримкою, силою духу.
«Ти йдеш і не знаєш, що там, можливо, розтяжка чи міна, у цей момент загострюють всі відчуття: і зір, і слух, і запах. Але йти треба, бо за тебе роботу ніхто виконувати не буде».
Цю небезпечну роботу сапери продовжуватимуть робити і надалі, щоб люди могли повернутися до свого життя.
Цей матеріал є частиною спецпроєкту про відновлення України, який був створений командою редакції «ЗМІСТ» у колаборації з редакцією журналу «Хмарочос». Проєкт реалізовано ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті