Реформи у секторі енергетики, які сьогодні здійснює Україна, мають на меті дати енергетичному комплексу поштовх до розвитку та інтеграції з європейськими комплексами, привести його у відповідність до норм та стандартів ЄС, сформувати повноцінно функціонуючі конкурентні ринки природного газу й електроенергії з прозорим ціноутворенням та належним захистом споживачів.

У 2011 р. Україна приєдналася до Європейського Енергетичного Співтовариства, що підтвердило її наміри стати частиною європейського енергетичного ринку та побудувати конкурентний ринок із міцними взаємозв'язками з європейськими сусідами.

Імплементація Україною європейського законодавства та впровадження європейських стандартів сприяють прискоренню позитивних перетворень в енергетичному секторі, зміцненню енергетичної незалежності та підвищенню якості послуг для побутових споживачів.

Зважаючи на те, що Угодою передбачено законодавче відокремлення конкурентних видів діяльності (таких як видобуток енергоносіїв, виробництво електроенергії або торгівля ними) від монопольних (транспортування та розподілення електроенергії та газу мережами), Україна здійснила відповідне відокремлення на ринках газу та електроенергії (анбандлінг). Це частина реформ у енергетиці, спрямованих на демонополізацію енергетичних ринків, збільшення конкуренції, забезпечення прозорого постачання енергоресурсів та зміцнення енергетичної безпеки України.

Енергетичні загрози з боку Росії багатоликі. Одна з них – побудований російським «Газпромом» Північний потік-2, мета якого - транспортування газу з Росії до Німеччини в обхід України. На сьогоднішній день цей газопровід очікує на сертифікацію німецьким регулятором. Мета Росії - зменшити роль України у європейському транзиті газу та послабити нашу державу у протидії російській агресії. Для досягнення цієї мети Росія скоротила поставки газу до Європи, що призвело до рекордно високих цін на газ у Європі та серйозних викликів для цьогорічного опалювального сезону.

Зважаючи на постійне політичне маніпулювання Росії своїми енергетичними ресурсами, Україні для посилення власної енергетичної безпеки вкрай важливо диверсифікувати енергоресурси та зменшити імпортозалежність. Саме тому Україна продовжує втілювати політику, спрямовану на диверсифікацію поставок енергоресурсів: ми продовжуємо купувати природний газ для власних потреб тільки у Європі та водночас впроваджуємо заходи для інтеграції національної енергомережі до європейських мереж операторів систем передачі електроенергії та газу.

Концепція та дизайн проєкту базуються на найсучаснішій технології комбінованої роботи наявних гідроагрегатів УГЕ та систем накопичення енергії (СНЕ) для забезпечення швидкого реагування на відхилення частоти та потужності в ОЕС України, що дозволить подовжити ресурс роботи гідроагрегатів, скоротити операційні витрати та в цілому покращити надійність української енергосистеми.

На кожній гідроелектростанції «Укргідроенерго» будуть встановлені сонячні фотоелектричні установки для забезпечення власних потреб та зменшення операційних витрат УГЕ на місцях.

16 листопада 2021 року український парламент прийняв у першому читанні проєкт закону, що регулює діяльність з накопичування енергії - Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку систем накопичення енергії.

Високий рівень «зеленого» тарифу в Україні створює для споживачів надлишкове цінове навантаження. Крім того, функціонування великих електростанцій з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), особливо тих, що виробляють електроенергію з енергії Сонця, вітру, характеризується різко змінними режимами роботи в складі Об'єднаної енерге- тичної системи (ОЕС) України. Це призводить до додаткових витрат на диспетче- ризацію електростанцій та підтримання резервних потужностей для регулювання режимів роботи електростанцій, які використовують енергію Сонця, вітру. А наявність достатніх обсягів резервних енергогенеруючих потужностей для підтримання балансу між попитом і пропозицією на ринку електричної енергії є важливим фактором надійної та безпечної роботи ОЕС України.

На зміну форми підтримки виробників за «зеленим» тарифом прийшла аукціонна модель. Нові підходи мають збалансувати інтереси споживачів електричної енергії та інших учасників ринку, забезпечивши подальший розвиток відновлюваної енергетики та зменшивши зростання фінансового навантаження на кінцеву ціну електричної енергії.

Оскільки споживання змінюється залежно від сезону та погоди, не весь видобутий газ споживається одразу. Частина потрапляє до підземних сховищ газу (ПСГ). Управляє вітчизняною системою підземного зберігання газу Оператор газосховищ України. Загальна потужність усіх газосховищ на материковій частині України становить 30,95 млрд куб. м та є найбільшою в Європі.

Сьогодні в Україні працюють сотні газових трейдерів, серед яких і європейські компанії, десятки компаній видобувають газ, запрацювала енергетична біржа, впроваджено добове балансування, здійснюється імпорт газу з Європи та створено передумови для формування газового хабу.

Тож, підвищення стійкості енергосистеми для інтеграції до європейської енергетичної системи, розвиток здорової конкуренції на енергетичному ринку України, інвестиції у сучасні екологічно чисті енергетичні технології – це запорука розвитку енергетичного сектору та енергетичної безпеки держави.

Основними завданнями Стратегії є, зокрема, припинення імпорту електроенергії з Російської Федерації та Республіки Білорусь та проведення протягом 2022 року випробувань в режимі відокремленої роботи Об'єднаної енергетичної системи України, і фізичне відокремлення від електричних мереж Російської Федерації та Республіки Білорусь; синхронізація режимів роботи Об'єднаної енергетичної системи України та Європейського об'єднання операторів системи передачі електроенергії.

Стратегія також передбачає:

1. незалежність держави у формуванні та реалізації внутрішньої та зовнішньої політики у сфері енергетики;
2. забезпечення реалізації національних інтересів, що на практиці означає, зокрема, запобігання посиленню залежності України від зовнішніх постачальників,
3. забезпечення належного рівня диверсифікації енергетичних ресурсів та технологій,
4. зростання обсягів видобування природного газу та інших видів енергоресурсів,
5. запровадження дієвих механізмів державно-приватного партнерства для забезпечення енергетичної безпеки,
6. започаткування постійно діючого формату Україна - ЄС та Україна - НАТО з обговорення питань забезпечення регіональної енергетичної безпеки та створення нормативно-правової бази та розроблення плану дій щодо повернення активів та ресурсів паливно-енергетичного комплексу, що були захоплені внаслідок тимчасової окупації Російською Федерацією частини території України,
7. координацію зовнішньоекономічного співробітництва для підтримки конкурентоздатності українського енергетичного сектору на світових ринках, диверсифікацію джерел та маршрутів постачання енергоресурсів.

Фахівці з ПДТУ підготували електронні підручники «Енергонезалежність» та «Енергобезпека та енергоефективність». Використовувати підручник можуть студенти всіх електроенергетичних та теплоенергетичних спеціальностей закладів вищої освіти України, аспіранти, науковці у сферах проєктування та експлуатації систем електропостачання підприємств, фахівці енергетичних компаній, та всі зацікавлені у зміцненні енергетичної безпеки України.