Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

«Хмарочос» зібрав різні графічні матеріали, які показують історію розвитку Києва впродовж ХХ століття – від міста з населенням менше ніж 250 тисяч осіб до багатомільйонного пострадянського мегаполіса.

Мапа Києва з передмістями 1911 року

kiev-map-historical-1911-mini

На початку ХХ століття Київ був порівняно невеликим містом – сьомий за розмірами у тодішній Російській імперії. Попереду були, наприклад, Варшава та Рига. Фактично, існувала лише стара частина міста: Поділ, Верхнє місто, Печерськ, Хрещатик, а також сучасні вулиці Антоновича та Велика Васильківська, забудова біля Центрального вокзалу (Жилянська та Саксаганського), Татарка, Лук’янівка та забудова між вулицями Артема та Гончара. А на місці сучасного бульвару Лесі Українки були городи та Собача Тропа.

Динаміка росту населення Києва впродовж ХХ століття

quantity

Діаграма показує, що з 1943 року населення Києва після війни зросло більше, ніж у десять разів. Центральна частина міста після Другої світової була у руїнах, тому, не зберігся довоєнний Хрещатик.

Хрещатик до початку Другої Світової війни

11760055_1023890207644122_5278115255643206307_n

Це фотографія вулиці Городецького на розі з Хрещатиком. Раніше на центральній вулиці міста на перших поверхах розташовувалися магазини, було декілька торгових пасажів, готелі, а до революції — будинок міської ради, біржа та багато чого іншого.

Генеральний план Києва 1966 року

66_1-mini

Цей генплан став основою сучасного Києва. Тут вже запроектовані райони та житлові масиви Оболонь, Троєщина, Харківський, Лісовий, Виноградар та інші. Вже існує проект замкненої Кільцевої дороги та багато інших проектів, до сьогодні нереалізованих.

Мапа історії забудови Києва

Screen-Shot-2015-08-25-at-18.57.06

Проект Kyiv Buildings History показує вік будинків столиці на карті. В розвинених країнах подібні мапи є більш детальними і повними завдяки наявності відкритих даних про будівлі міста. Україна ж знаходиться лише на початку довгого шляху до справжньої доступності до публічної інформації.

Труханів острів у 50-ті роки

trukhaniv

Доки на Труханів не збудували Парковий міст, туди можна було допливти на човні. У 20-ті роки ХХ століття таке задоволення на човні з веслами коштувало п’ять копійок, а на моторному – десять. Тут було поселення рибалок, Центральний пляж, причали тощо. До початку 50-х років Труханів острів мали зробити київською Венецією – зробити канали та сквер з величезним фонтаном посередині. Але вже у генплані 1966 року ці наміри відсутні.

Схема Київського метрополітену 1984 року

metro-1984

Більшість діючих станцій метро тут тільки планується, а також є проект нереалізованої гілки метро, яка мала йти лівим берегом міста вздовж Дніпра і сумнозвісне «Метро на Троєщину».

Будівництво Оболоні

obolon

Оболонь – один з багатьох житлових масивів, збудованих у часи Радянського Союзу. Модерністичний принцип забудови передбачав досить велику відстань між будинками, яку у пострадянський період охоче захопили припарковані автівки та кіоски.

Динаміка змін національного складу Києва

nationality

З багатоетнічного міста Київ менше ніж за сто років перетворився, практично, у мононаціональну столицю. Майже 90% мешканців – українці.

Схема трамвайних колій Києва

Карта-схема-трамвай-Киев

З 1991 по 2010 рік Київ втратив більше 100 кілометрів колій трамваю, в основному, в центрі міста. Також рейковий електротранспорт лівого та правого берега тепер не сполучений мостом Патона, як це було раніше.

Будівництво Осокорків

osokorky

У 90-ті роки, як і передбачав генплан міста, розпочалося масове будівництво нових мікрорайонів на лівому березі.

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 246 днів. За цей час ми опублікували 23266 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
| Хто ми такі?

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button