Влада та громада: реальні кейси співпраці в українських містах

12 грудня у Fedoriv Hub відбулась конференція «Влада vs громада: протистояння чи співпраця», де українські та іноземні політики та активісти говорили про досвід участі громади в управлінні містом. Подія була організована ГО «Структура». «Хмарочос» записав тези двох спікерів про перетворення українських міст Тростянця та Кам’янця-Подільського.

Любомир Чорній
Голова ГО «Центр громадської експертизи»

Нащо містам потрібні стратегії?

Як ви думаєте, скільки міст в Україні мають стратегії розвитку? Аж 120 міст. всього в Україні понад 400 населених пунктів зі статусом міста. Тобто це непоганий відсоток, майже третина. Але при цьому ми не бачимо розвитку. Не було ж у нас міст, де траплялось економічне диво, правда ж? Не з’явилося 50 міст-брендів.

В Україні не реалізовуються гарні стратегії, тому що ті, хто мають їх впроваджувати, не бачать себе у цих схемах. Мій хороший приятель коли вперше потрапив до міської ради, дзвонить мені й каже: «Ура, ми ухвалили стратегію!». «І що?», – питаю. «Ну як же ж? Ми тепер входимо до тридцятки (тоді їх ще було небагато), у яких є стратегії розвитку. Ми тепер будемо жити інакше!». «А де твоє місце в цій стратегії?» – питаю я. Він спеціально відкрив і перечитав документ, передзвонив мені й каже: «Ти знаєш, я свого місця у цій стратегії не знайшов».

Річ у тім, що у нас усі стратегічні документи робляться радше з формальної точки зору. Але вони не є конкретним планом дій і майже ніколи не втілюються. Стратегія має бути не формальним документом, а представляти інтереси усіх груп мешканців, які є в місті. Місцевого бізнесу, локальної громади, тощо. Тоді у всіх буде зацікавлення, особистий інтерес її виконувати.

Стратегія має бути не формальним документом, а представляти інтереси усіх груп мешканців, які є в місті

У нас всі мери говорять про розвиток туризму. Як ви думаєте, чи може бути 60 або 120 міст-лідерів туристичної галузі в Україні? Це ж нереально. Хибним є шлях, коли за відсутності певного потенціалу, місто починає вкладати ресурси у якусь галузь. Ну немає тут історико-культурних пам’яток. Або модним ще був у маленьких містечках промисловий туризм. «Ми спустимо людей у шахту і покажемо їм її». Добре, а у вас у шахті безпечно? А зручно? А готелі у вас в місті є комфортні, де хочеться залишитись? А що ви можете запропонувати окрім шахти? Не використовуйте популярні теми, натомість аналізуйте, який у міста є потенціал.

У Європі та США місцевий бізнес часто грає суттєву, якщо не вирішальну, роль у розвитку локальної громади. Але питання розвитку міста – це не питання однієї галузі. Не промисловості, і не бізнесу. Це комплексна проблема. Тут і інфраструктурні питання і побутові. І розвиток певних соціальних інституцій. Тільки місто, що розвивається комплексно та всебічно, може досягати успіху і ставати популярним.

Про розвиток туризму у Кам’янці-Подільському

У розвитку міста дуже важливим чинником є особа міського голови. Якщо людина здатна впроваджувати нові підходи, тоді й місто буде розвиватись. Це не лише його заслуга, бо має ще бути команда, яка буде щось робити. Але міський голова все ж є важливим.

Ми почали з аналітики потенціалу. За донорські гроші зібрали команду та почали аналізувати місто та все, що є навколо Кам’янця у радіусі 50 кілометрів. Їздила група людей, яка була в усіх селах, на усіх більш-менш відомих об’єктах. В результаті цих поїздок, наприклад, був потім створений маршрут Кам’янець-Подільський – Бакота. У цьому місці є чудові види та дуже древній скельний монастир. Або ДЗОТи часів Другої Світової.

Наступним кроком ми вирішили дізнатись, скільки часу проводить турист у місті та на що він їде подивитися. Для цього ми зустрічали поїзд на вокзалі й робили опитування пасажирів. І так само перед тим, як поїзд відправляється. У 2003 році турист проводив у Кам’янці один день. Вранці приїздив, дивився на центр і ввечері їхав додому. Звісно, що основним питанням у стратегії стало винайдення формули, як залишити у місті туриста мінімум на три дні? Це і готелі, і харчування, і розваги.

В рамках стратегії ми розробили план реконструкції пам’яток, план збільшення кількості місць різного класу у готелях та ресторанах, план ремонту доріг. Це все було презентовано місцевому бізнесу, ми почали промотувати Кам’янець-Подільський на туристичних виставках.
Але в перший рік нам ніхто не повірив. Бізнес не почав будувати чи ремонтувати готелі, не відкривались нові види розваг. На другий рік вже побачили: тут дорога відремонтована, там вежа замку підлатана. Представники бізнесу заглянули в наші плани й побачили, що ми, як місто, виконуємо свою частину роботи. Так ми повернули довіру, і місцеві підприємці почали брати ділянки й відкривати на них об’єкти інфраструктури. А через 3 роки у Кам’янець-Подільський почали заходити зовнішні інвестори.

Юрій Бова
міський голова Тростянця (Сумська обл.)

Про економічну стратегію

У 2005 році ми почали з економічної стратегії міста, яка базувалась на залученні до Тростянця іноземних інвестиції. У нас була фабрика, яка виробляла цукерки «Корона», невелике на той час підприємство. Займала всього три гектари.

У 2006 році рухнула цукрова галузь і у Тростянці також зачинився цукровий завод. Ми запропонували компанії Kraft, яка володіла «Короною», інвестувати у нове виробництво, адже дізнались, що вони хочуть відкривати нову фабрику бісквітів. Умови для інвестицій ми зробили дуже привабливими, адже змагались з Польщею та Росією, серед яких вибирала компанія Kraft. Це і пришвидшення видачі дозвільних документів, і простіші бюрократичні процедури, навіть ввели представника компанії до складу міського виконкому. І це спрацювало!

У свою чергу, підприємство запропонувало соціальне партнерство з містом. Ми уклали угоду, за якою Kraft виділяє кошти на лікарню, школи, комп’ютерні класи, дитячі майданчики. Всього близько мільйона гривень на рік на соціальну інфраструктуру.

Всі ці заходи дозволили збільшити кількість робочих місць у Тростянці, а також підвищити рівень бюджетних доходів з податків. Все завдяки покроковій реалізації економічної стратегії.

Розвиток громади у Тростянці

У нас є два об’єкти в центрі міста, які мають культурне значення – це амфітеатр «Круглий двір» та «панський маєток». Ми відновили обидва об’єкти. В амфітеатрі проходять різноманітні фестивалі, куди з’їжджаються туристи з усієї країни. А в будиночку ми створили культурно-мистецький центр, де вже декілька років поспіль проходить фестиваль класичної музики, на який приїздять грати майстри з Японії, Німеччини, Австрії. А також створили картинну галерею з полотен, які дарували нам самі художники.

Наш розвиток громади ми розпочали з того, що створили орган самоорганізації населення (ОСН) на кожній вулиці. До нього входять представники будинкових комітетів. З такими людьми ми почали працювати. Кожного голову ОСН ми затвердили на сесії міської ради й дали йому додаткові повноваження. Наприклад, кожен такий голова може зупиняти будь-які роботи на своїй вулиці, якщо йому роботи видаються підозрілими.

Місто ми розбили на 7 мікрорайонів. І у кожному районі мешканці напрацювали рішення, які треба виконати у сфері благоустрою. Де поставити майданчик, де зрізати дерева, де прокласти дорогу, тощо. Ми всі ці заявки зібрали й винесли на сесію міськради, де більш ніж половину внесли до плану соціально-економічного розвитку міста.

Кожен голова ОСН у Тростянці має повноваження зупиняти будь-які роботи на своїй вулиці

Ми також розробили та роздали містянам довідник про бюджет міста. Що таке бюджет, простими словами, на прикладі сімейного бюджету. Як він витрачається, постатейно. Адже кошти мають певне призначення.

Ще одне нововведення: всі акти виконаних робіт щодо благоустрою міста підписуються особисто мером і тільки за умови, що поряд стоїть відповідний підпис голови ОСН «Роботи виконані, претензій не маю». Голова висунув пропозицію, отримав на це фінансування з бюджету, проконтролював роботи на своїй вулиці й поставив підпис. Це його вулиця і він за неї відповідальний.

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 274 днів. За цей час ми опублікували 23469 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?