Цього року Прітцкерівську премію отримав чилійський архітектор Алехандро Аравена.
Таким чином, Аравена, якому наразі 41 рік, став першим чилійським лауреатом премії й отримав грант розміром $100 000. Він збудував понад тисячу будинків для малозабезпечених чилійців. Проекти Алехандро демонструють, як сучасна архітектура взаємодіє з економікою, навколишнім середовищем, соціологією і т.д. І як у результаті синергії між ними створюються сучасні і якісні архітектурні проекти. Можна припустити, що архітектура майбутнього — це діалог між спеціалістами у різних галузях, громадою і владою.
Том Прітцкер, голова і президент The Hyatt Foundation, яка є спонсором призу, зазначив, що журі обрало переможця, який поглиблює розуміння того, яким може бути дійсно чудовий дизайн. Алехандро Аравена став ініціатором громадської взаємодії, під час якої народжуються потужні архітектурні проекти, а також розглядаються ключові проблеми XXI століття.
Будівлі, які конструює Аравена, є енергоефективними й відповідають кліматичним умовам, у яких вони зводяться. Створюючи свої проекти він надає можливість менш привілейованим класам населення мати власне, недороге і якісне житло. Його проекти пом’якшують наслідки стихійних лих, знижують споживання енергії й створюють затишні громадські простори.
У роботі над проектами з соціального житла Алехандро Аравена залучав громадськість до обговорення, аби зрозуміти потреби й бажання людей, які згодом будуть тут жити. Своїм прикладом він продемонстрував, що така співпраця здатна народжувати дуже якісні архітектурні проекти.
У есе The Guardian Аравена пояснює, що архітектура тісно пов’язана з навколишнім середовищем і тими умовами, у яких вона буде існувати. Його будівлі зводяться з локальних матеріалів, а найбільш амбіційний проект присвячений пошуку можливостей, як побудувати соціально-свідоме житло для громадян з низькими доходами.
Кейси
Ікіка, місто і морський порт у Чилі
Десять років тому близько сотні сімей незаконно займали землю у центрі міста, де вони проживали. Архітекторів попросили звести будинки для цих малозабезпечених родин, забезпечивши їх необхідною інфраструктурою. На проект виділялося $10 000 дотацій. У кращому випадку будинки б мали площу 40 кв м.
Таким чином, було запропоновано рішення збудувати каркас, а в ньому — лише половину будинку, площею 40 кв м. Проте кожна сім’я може за бажання власноруч добудувати другу частину. І тоді житло збільшується удвічі. Це демонструє, як при правильному підході міські нетрі перетворюються на перевагу, і перестають бути недоліком.
Центр інновацій
Архітектори прагнули створити простір з правильним освітленням й температурою повітря всередині будівлі. Але цим вимогам не відповідало стандартне офісне приміщення.
Таким чином, було вирішено зробити відкритий атріум, а стіни й усі конструкції винести назовні. Коли всередині є відкритий атріум, люди можуть бачити, що роблять інші у тому ж самому будинку, з’являється можливість краще контролювати світло, а стіни ззовні забезпечують уникнення прямого потрапляння сонячних променів всередину приміщення.
Відбудова міста Конститусьйон після спустошливого землетрусу і цунамі, Чилі
Архітектори мали три місяці, аби спроектувати практично з нуля публічні простори, будівлі, дорожню інфраструктуру, житло, а головне — вигадати, як захистити місто від цунамі у майбутньому. Шляхом громадських обговорень й з урахуванням думки місцевих було вирішено висадити між морем і заселеною частиною міста ліс, який би став публічним простором і захищав би місто від цунамі, розподіляючи воду. Для втілення задуму архітектори поєднали схожі проекти трьох міністерств, які навіть не знали про проекти одне одного. Шляхом цього вдалося заощадити чотири мільйони доларів і зараз там ведуться роботи зі створення лісу.
Перед сучасною архітектурою постає безліч викликів. Вони пов’язані й зі стрімкою урбанізацією, за темпами якої не встигає будівництво житлових будинків, зі стихійними лихами, які вщент руйнують міста й міську інфраструктуру. Щоб ефективно протистояти викликам сучасності, необхідна взаємодія між архітекторами й спеціалістами у різних царинах знань. Про те, якою буде архітектура майбутнього промовисто говорять проекти лауреата цьогорічної Прітцкерівської премії.
Фото: flickr-user Leonardo Maldonado, TED Conference.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 274 днів. За цей час ми опублікували 23464 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Найпопулярніше за тиждень
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті