«В Україні глибокий розкол щодо методів проведення декомунізації»

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 274 днів. За цей час ми опублікували 23464 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

В Українському кризовому медіа-центрі відбулася дискусія «Декомунізація в Україні: між законом і реальністю».

Фото: uacrisis.org

Приводом до дискусії стала ситуація зі спробою демонтажу радянських барельєфів зі стін Українського дому на Європейській площі. Результати дискусії продемонстрували, по-перше, що декомунізаційні закони потребують додаткових роз’яснень і методичних вказівок щодо їхнього виконання. По-друге, що в українському суспільстві щодо цього питання існує глибокий розкол.

На думку Юрія Стельмащука, директора «Українського дому», за внутрішнім розпорядженням якого почали демонтаж, барельєфи мають бути однозначно демонтовані, оскільки є символом тоталітарної епохи, а відтак потрапляють під дію законів про засудження тоталітарних режимів.

Фото: cultprostir.ua

Водночас, згідно з заявою Інституту національної пам’яті, барельєфів не було у переліку об’єктів, що мають бути демонтовані відповідно до законів про декомунізацію. З правової точки зору, для такого демонтажу недостатньо лише внутрішнього розпорядження директора, з огляду на статус «Українського дому».

«Ця будівля є щойно виявленим об’єктом культурної спадщини за видом «архітектура і містобудування», вона займає важливе місце у забудові площі і є цікавим прикладом архітектури радянського модернізму – як періоду в історії архітектури. І ці барельєфи також», – наголосила Олена Мокроусова, головний фахівець Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам`яток історії, культури і заповідних територій.

Фото: uacrisis.org

Основна проблема – широта трактування законів про декомунізацію. «Цьому закону не вистачає методички. З одного боку, він виписаний, з іншого – при його реалізації дійсно виникають певні юридичні колізії», – зазначила Ганна Бондар, заступниця директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА.

На думку Ганни Бондар, раціональний вихід із ситуації – винести питання на обговорення фахівців експертної ради при КМДА. «Треба дуже ретельно проаналізувати всі ризики. […] А якщо у майбутньому буде прийнято рішення, що на цьому місці потрібно щось зробити – це однозначно має бути мистецький конкурс», – зазначила вона.

Фото: uacrisis.org

Кроком до компромісу між прихильниками різних підходів до декомунізації могло б стати створення музею тоталітаризму, куди б звозили демонтовані пам’ятки радянської доби, проте наразі цю ідею лише обговорюють.