Велика Британія оголосила війну архітектурі бруталізму

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 274 днів. За цей час ми опублікували 23471 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

В уряді стверджують, що бруталізм «естетично нічого не вартий» та втілює в собі «культ потворності», повідомляє Independent.

Фото: JUSTIN TALLIS

За словами міністра транспорту Великої Британії Джона Хейса, громадськість «прагне гармонії» в архітектурі і коли вже справа дійшла до модерністської архітектури, то «люди відверто не люблять її».

Як сказав Хейс, переважна більшість архітектури, побудованої під час його життя, не має естетичної цінності просто тому, що вона – некрасива.

Проте не всі погодяться із зауваженнями міністра, зазначає Бен Дербішир, президент Королівського інституту британських архітекторів. Для кожної людини або міністра, точка зору щодо певного архітектурного стилю або будівлі буде абсолютна різна.

Preston Bus Station – “ікона бруталізму”, фото: Getty Images

Також він підкреслив, що Великобританія має довгу історію проектування транспортних проектів у всьому світі.

Британські дизайнери допомогли побудувати найвідоміші транспортні проекти: від залізничних станцій та аеропортів до цілих систем. Деякі з цих проектів стали справжніми досягненнями сучасної архітектури.

Нагадаємо, що бруталізм, як один із напрямів у дизайні та архітектурі виник в середині 1950-х рр. у Великій Британії. Термін утворений від французького виразу Bеton brut, — «необроблений бетон». У своїх планах бруталісти прагнули максимально оголити конструкції, з яких створена будівля, до створення навмисне грубих і простих архітектурних мас.

Читайте також серію статей про архітектуру модернізму «Монстри модернізму».