Восени в Довженко-центрі почне працювати музей кіно

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 284 днів. За цей час ми опублікували 23536 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

На першому поверсі Довженко-центру зараз великий відкритий простір, де планують зробити лобі. На цьому місці два роки тому представляли концепцію розвитку інституції, але з того часу багато чого змінилося. У зв’язку з цим директор арт-кластеру Іван Козленко розповів, що було зроблено за два роки і які найближчі плани.

Презентація відбулася у залі для публічних заходів, яку переоблаштували з душового блоку кінофабрики й великої двірницької, де зберігався усілякий мотлох. Проект розробляли молоді архітектори, з якими співпрацює Довженко-центр.

У 2016 році валовий дохід центру склав близько 21 мільйони гривень, що майже на п’ять мільйонів більше, ніж у попередньому. Серед інших досягнень: збільшення кількості фільмових матеріалів для зберігання у фільмофонді, підвищення середньої зарплатні співробітникам, а також – рекордна кількість метрів надрукованих фільмів за останні чотири роки.

Два роки тому на презентації заявляли про створення у приміщенні коворкінгу, кінотеатру, цифрової лабораторії, стрічкового цифрового сховища й музею кіно. Наразі тривають роботи над музеєм, який частково розпочне працювати вже у вересні.

Як може виглядати одне з приміщень музею

«Ми постали перед питанням, як має працювати музей кіно. Разом з Марією Задорожною розмірковували над цим півроку. У результаті дійшли висновку, що організація постійної експозиції – дуже тривалий процес і робити її зараз немає сенсу. Тому з осені музей працюватиме у режимі змінних експозицій, які триватимуть півтора-два місяці, після чого змінюватимуться. У перервах між ними створюватимуться проекти з іншими інституціями. Щоб реалізувати такий задум, потрібне універсальне динамічне місце, яке не буде обмежено зайвими стінами. Тому ми знесли стіни і зробити великий простір на всю ширину приміщення», – говорить директор Довженко-центру Іван Козленко.

Простір, відведений для музею кіно

Восени на першому поверсі планують відкрити кафе, інфо-поінт, облаштувати місце, де зможуть збиратися усі, хто працює чи відвідує Довженко-центр. Тоді ж, за словами Івана Козленка, почнеться й реконструкція приміщень для облаштування коворкінгу.

Візуалізація першого поверху

Цього року у Довженко-центрі відбудеться фестиваль «Німі ночі». Він був започаткований Іваном Козленком у 2010 році в Одесі й відбувався на причалі морського вокзалу. «З самого початку фестиваль мав приховану мету: показувати в Одесі не шароварний, а інноваційний український контент й не маркувати його, як український, бо це був 2010 рік. Саме тому це було німе кіно, що дозволяло не піднімати мовне питання. Але у 2016 році інтерес до фестивалю почав згасати. Я пов’язую це з тим, що після трагічних подій у 2014-му місто визначилося зі своїми політичними і культурними вподобаннями. Тому зникла потреба приховувати ці меседжі. Зараз у місті українська культура не знаходиться у гетто, як це було в 2010 році. Тому «Німі ночі» стають архівним фестивалем з основною метою популяризації і поширення українського і світового кіно. Де йому відбуватися, як не в кіноархіві? Тому ми його переносимо в Довженко-центр».