Протягом двох останніх років КО «Київзеленбуд» обрізало близько 100 тисяч дерев у місті. Результати їх роботи у Києві – тисячі живих дерев без дорослих гілок і зараз більше нагадують стовпи, ніж рослини. Цей метод викликав неабияку хвилю обурення в екологів, громадських активістів та містян. «Хмарочос» розбирався, чи є від такого типу обрізки користь та як правильно доглядати за деревами в місті.

Метод обрізки, який почали масово використовувати декілька років тому, називається топінгом. Топінг – це не вибіркове обрізання гілок дерева до пенька або до бічних гілок, за умови, що вони не достатньо великі, аби утримувати на собі інші гілки. Таке визначення надає Міжнародна лісоводська спільнота. Загалом топінг – це практика повного видалення великих та малих скелетних (основних) гілок старих дерев з метою омолодження.

Згадки про цей метод «омолодження» дерев є у західних обговореннях у 1980-х. До Києва така практика дійшла приблизно 6-7 років тому, за спостереженням спеціаліста з зелених насаджень, арбориста Володимира Леоненка. Експерт каже, що в основному таку практику використовують у містах та селищах України та Росії, але уточнює, що не у всіх.

Буква закону та виконавці

Згідно з «Правилами утримання зелених насаджень» у населених пунктах України з 2006 року застосовують три види обрізання: формувальне, санітарне й омолоджувальне. Глибокий топінг, аж до стовбура, зазвичай застосовують при санітарному й омолоджувальному обрізанні. Зокрема, там вказано: «Омолоджувальне  обрізання  виконують  лише стосовно дерев, які добре витримують підстригання  та  обрізання  і  вершина  яких почала  всихати,  а  ріст  пагонів  припинився.  Гілки при цьому сильно вкорочують  (на половину чи навіть більше від  загальної  довжини), залишаючи,  якщо  це  можливо,  одну-дві  гілки  другого  порядку».

У КО «Київзеленбуд» «Хмарочосу» розповіли, що глибокий топінг з видаленням крони зазвичай підпадає під визначення «омолоджувальне обрізання». Його роблять, коли виявляють сухі верхівки, а отже дерево всихає. За такого методу обрізають скелетні (основні) гілки, які потребують термінового видалення. Окремо в «Київзеленбуді» зазначили, що глибокий топінг зі зрізанням крони роблять для тополь, бо у них нема основних гілок, вони швидко відростають, а сама процедура, нібито, не шкодить дереву.

Приклади неправильної обрізки. Фото: Володимир Ветроградський

Протилежну думку має арборист Володимир Леоненко: «Є багато прикладів повної загибелі тополі після проведення топінгу. Але в цілому для цього дерева він принаймні не смертельний. Тополя, берест, ясен – ці дерева переважно переносять топінг, але потім з ними часто стаються стандартні проблеми: хаотичне заростання пагонів, ураження грибками, вигнивання або всихання. Водночас тополя пірамідальна срібляста, дуб, береза – не переносять такого «омолодження» і топінг призводить до їх щорічного поступового всихання і подальшої загибелі». В цьому випадку можемо констатувати, що комунальники прямо порушують Правила утримання зелених насаджень, якими мають керуватися у будь-яких діях з деревами.

Комунальники називають омелу (корені цього паразита сягають до трьох метрів вглиб гілок та стовбура дерева) підставою зробити глибокий топінг. Таке обрізання вважається санітарним. Однак і тут Володимир Леоненко зауважує, що це далеко не єдиний варіант боротися із паразитом. Навіть більше, – нераціонально видаляти уражену корінням омели на 80% гілку. У такому випадку видаляти гілку потрібно лише до першої розвилки. Часто під час процедури топінгу уражених омелою дерев, на залишений стовбур потрапляють ягоди омели, які частіш за все падають на нього зі зрізаних гілок, й знову проростають. Як наслідок – топінг не рятує дерево, омела продовжує паразитувати на ньому. Є також варіант видалити омелу хірургічно, але він вимагає певних зусиль.

Масштаб проблеми

Протягом 2016 та 2017 років різних форм обрізання зазнало близько 101 тисячі дерев. Вирішує, що робити з деревами Відділ обстеження зелених насаджень КО «Київзеленбуд». Вартість обрізання одного дерева відрізняється залежно від конкретного підприємства, що здійснює роботи, а також конкретного випадку. Ще два роки тому середня вартість обрізання дерева шляхом топінгу коштувала від 500 до 1200 гривень за дерево.

Приклади неправильної обрізки. Фото: Володимир Ветроградський

Навіщо, часто не за правилами, обрізати таку кількість дерев? Експерти пояснюють: топінг також може бути способом поступової заміни старих насаджень на нові. Це підтверджується і закупівлями підприємства – у 2017 році Київзеленбуд закупив понад чотири тисячі саджанців дерев на суму понад сім мільйонів гривень. Крім того, деревину, що лишається після топінгу використовують як тріску для прикриття лунок дерев, яка допомагає зберігати і утримувати вологу, поживні речовини з ґрунту або як матеріал для опалення теплиць, кажуть у «Зеленбуді»

У фахівців є свої припущення, в чому плюси і мінуси обрізання шляхом топінгу. Серед переваг називають зменшення кількості дерев, які падають під час злив та сильного вітру. Арборист Леоненко вважає, що метод глибокого топінгу став популярним після того, як дерева та гілки все частіше почали падати під час шквальних вітрів. Такий метод, на його думку, є найшвидшим і найменше важким для пересічного малокваліфікованого робітника.

З іншого ж боку є й очевидні мінуси. Серед них: хаотичний розвиток обростаючих пагонів після обрізки (якщо не виконуватимуть процедуру їх прорідження), ураження стовбурів дерев патогенними грибами і мікроорганізмами, вигнивання середини стовбурів та відламування вже досить великих обростаючих пагонів, і, як наслідок, рання загибель дерева.

Обрізане дерево за рік померло і було спиляне повністю

Як треба?

По-перше, більшість профільних спільнот не радять взагалі користуватися топінгом. Але якщо вже такий метод обраний для конкретного дерева, то треба робити це за чітко встановленими правилами. Бо більша частина поганих наслідків цього обрізання  – результат неякісно виконаної процедури. Адже різні дерева по-різному переносять глибоке обрізання та потребують різного підходу. Топінг завжди має виконуватися до середини травня максимум, до початку розпускання бруньок. Важлива також техніка виконання зрізів і обробка їх розчином, нешкідливим для живих тканин дерева. Наступного року після обрізки необхідно виконати проріджування обростаючих гілок. Окрім того, у самих правилах вказано, що омолоджувальне обрізання можна робити лише деревам, які його добре переносять, а в самій назві «омолоджувальне» криється сенс – обрізати мають лише немолоді дерева, що вже почали всихати. Фахівці з сумом визнають: більшості правил під топінгу в Києві не дотримуються. Іноді, лише частково.

Як кияни можуть боротись з низькоякісною обрізкою, через яку гинуть дерева? Еколог Олексій Василюк написав про це ще навесні 2017-го: потрібно викликати поліцію і вимагати документи на обрізку у комунальників, таким чином намагаючись зупинити знищення гілок. Крім того, варто пам’ятати – топінг проводиться лише навесні, коли бруньки на деревах ще не розпустилися.