Ще нещодавно ці міські теми викликали у киян неабиякий інтерес й провокували дискусії. «Хмарочос» дізнавався, що зараз з проектами, які викликали жваву реакцію у містян.
Підземні візерунки та соняшники

Восени 2016 року заступник голови КМДА Геннадій Пліс став героєм численних фотожаб. Це сталося після того, як він виклав фото на фоні розмальованої стіни оновленого підземного переходу на «Дорогожичах». Підпис під фотографією був лаконічним: «Ось такими мають бути і інші підземні переходи…». Незадовго до цього пишно відремонтували підземний перехід біля станції метро «Кловська». Його стіни виклали керамічною плиткою з етнічними мотивами.
Сьогодні «соняшне» зображення, яке стало своєрідною візитною карткою Геннадія Пліса, переживає не кращі часи — малюнок пошарпаний, облізлий й вкривається сторонніми написами. Решта малюнків на сільськогосподарську тематику, що зображені на інших стінах цього переходу, майже не змінилися. Втім, перехожі занурюються у підземку і швидко переходять на інший бік, не зупиняючись помилуватися художніми витворами.
Керамічна плитка на «Кловській» збереглася у хорошому стані.
Євроремонт до Євробачення

Напередодні пісенного конкурсу «Євробачення-2017», який відбувався у Києві у травні цього року, міська адміністрація почала оновлювати вестибюль станції метро «Лівобережна», облаштовувати набережну Микільської слобідки та Русанівку.
Запроектований дизайн вестибюлю одразу спростили, пояснивши це нестачею часу на ремонтні роботи. З фасаду станції зняли оригінальну плитку. Також було вирішено змінити систему освітлення вестибюлів й відмовитися від використання LED-підсвітки для оздоблення колон та фасадів на пероні. Вигляд вхідної групи теж спростили. Навколо станції демонтували кіоски, встановили нові зупинки громадського транспорту і перестелили дорожнє покриття.

На набережній біля МВЦ, де відбувався конкурс, комунальні служби й бізнес зробили пішохідні доріжки, встановили ігровий майданчик для дітей, дизайнерські лавки й освітлення, біля води облаштували оглядовий майданчик. За словами столичних чиновників, все це було зробили коштом меценатів, чиї імена не розголошуються.
Наразі все відремонтоване тримається на місці. Містяни охоче прогулюються новою набережною, на ігровому майданчику – не проштовхнутися, а лавки біля води майже завжди зайняті. Водночас на околиці «Лівобережної» знову помалу повертається стихійна торгівля.
Театр на Подолі

Відкриття Київського академічного драматичного театру на Подолі, який розташований на Андріївському узвозі, планувалося на травень 2017 року. Але і сьогодні достеменно невідомо, коли театр відчинить двері. Проект будівлі, розроблений архітектором Олегом Дроздовим, зумовив різну реакцію у киян. У нового театру з’явилося чимало як прихильників, так і противників. Другі стверджували, що такій архітектурі не місце на Андріївському узвозі.
Суспільний резонанс був настільки гучним, що у КМДА створили спеціальну робочу групу для вирішення спірних питань, пов’язаних із новим театром. Після перевірки усіх можливих порушень, допущених під час будівництва, група має запропонувати рішення, яке врегулює конфлікт у громаді. До цього часу театр працювати не буде.
Втім, про результати цієї перевірки громадськість досі не поінформували. Проте вже введені в експлуатацію усі інженерні мережі — каналізація, електроенергія, протипожежна система. Керівництво театру чекає на офіційне відкриття.
А тим часом на сусідній із театром ділянці стався обвал ґрунту.
Веселкова дружба народів

Навколо подальшої долі київської Арки дружби народів продовжують точитися суперечки. Ще на початку цього року, 24 лютого, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович запевняв, що зносити арку не будуть. За його словами, це дозволить заощадити 200 тисяч гривень, які довелося б витрачати на демонтажні роботи. Крім того, оскільки арка виготовлена з титану, для її демонтажу необхідно було розробляти окремий проект.
У квітні цього року, знову ж таки напередодні «Євробачення-2017», арка була перетворена на імпровізовану веселку. Монумент заклеїли різнокольоровим папером й назвали «Аркою розмаїття». Цей проект був узгоджений з департаментом культури КМДА та реалізований коштом приватних спонсорів. Пізніше роботи зупинили представники «Правого сектору», яким веселкові кольори видалися «провокаційними». У травні міський голова Віталій Кличко заявив, що арка буде оздоблена українським орнаментом.
Але після завершення пісенного конкурсу монумент знову опинився у чорному списку, а В’ятрович наголосив, що закон про декомунізацію має виконуватися. Разом з цим зросла і вартість демонтажних робіт. Тепер їх оцінюють у чотири мільйони гривень.
Нічні маршрути

Що робити киянам, які хочуть доїхати додому вночі? Донедавна була лише одна опція — замовляти таксі. Згодом петиція про введення нічних автобусних маршрутів, запущена у 2015 році, набрала понад десять тисяч голосів. Її автор Богдан Дольнице пояснював, що нічні автобуси мають покривати всі основні транспортні шляхи, аби містяни могли вільно пересуватися нічним Києвом.
30 грудня 2016 року «Київпастранс» запустив тестові нічні рейси. Сьогодні з 23:00 до 6:00 у нічному місті працюють три тролейбусні маршрути та один автобусний. За перші декілька місяців 2016 року ними скористались 30 тисяч пасажирів.
Втім, транспортники кажуть, що зараз нічний громадський транспорт не має достатнього попиту. Заступник директора Департаменту транспортної інфраструктури Іван Шпильовий каже, що один тролейбус за ніч перевозить 50-60 людей, у той час як для рентабельності кожен нічний маршрут має перевозити 20 пасажирів на годину.
Чи будуть запущені нові маршрути нічного транспорту — поки що сказати важко. «Ми думаємо над цим», — запевняють у «Київпастрансі».
Парк «Наталка»

Навесні цього року відкрився оновлений парк «Наталка», який розташований поряд з Оболонською набережною. Його реконструювали шляхом співпраці міської адміністрації, депутатів й місцевих активістів.
В урочищі облаштували невелике футбольне поле й три оглядових майданчики, вимостили доріжки, зробили дитячий майданчик й громадські вбиральні.
За словами громадської активістки, голови ГО «Парк Наталка» Наталії Манюк, реконструкція була зроблена за рекордно короткий термін – 2,5 місяці. При цьому парк не був закинутий після урочистого відкриття — наразі вся інфраструктура перебуває у доглянутому стані, місцеві комунальники пильно стежать за станом дерев і регулярним поливом.
Місцеві активісти вже почали обговорювати проект реконструкції паркової ділянки площею сім гектарів. Минулого року її вберегли від забудови, але зараз навколо тривають суперечки. Так, частина місцевих жителів хоче зробити тут велику зону для вигулу собак, інша — ігровий еко-майданчик для дітей.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 281 днів. За цей час ми опублікували 26194 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті