Літо 2017 стало першим урбаністичним сезоном у Києві. Експерименти з перекриттям вулиць та площ, облаштування публічних просторів й парків. Завдяки цим проектам у киян з’являється більше громадського простору й місця для відпочинку та спілкування. «Хмарочос» зібрав сім літніх міських ініціатив, які мають зробити Київ кращим.

Публічний простір на берегах Либіді

Рік тому архітектори з Cullmann Workshop, команда ГО «Либідь Є» за підтримки журналу Goethe-Institut Україна  й «Хмарочосу» розпочали краудфандингову кампанію для реорганізації простору біля річки Либідь на вулиці Фізкультури. За зібрані 82 500 гривень вдалося облаштувати берег річки для дозвілля та відпочинку киян. Тепер на вулиці Фізкультури є лави, велике кашпо з деревом і місцями для сидіння, а також з’явилися зручні поручні на мосту – всі деталі зроблені з дубу. Ще не підключене, але встановлене освітлення. Вочевидь, зусилля активістів привернули увагу. В березні цього року громадська спілка «Фонд «Наша Либідь» за підтримки Національної спілки архітекторів України і  Департаменту містобудування та архітектури КМДА оголосила архітектурний конкурс на ревіталізацію прибережної території річки Либідь. Також мають реконструювати гідротехнічні споруди Либіді. Тож є шанси, що колись береги річки стануть улюбленим місцем відпочинку киян.

Пішохідна Контрактова

Два роки тому концепція «Київська вітальня» перемогла у конкурсі з благоустрою Контрактової площі. Однак далі справа не пішла: журі порадило переможцям об’єднатися разом з командою, що посіла друге місце. Через розбіжність у поглядах, автори двох концепцій не змогли домовитися. Через певний час розробникам «Київської вітальні» запропонували розробити проект реконструкції Скверу №3, однак вони відмовилися, адже їх концепція передбачала оновлення усієї площі. За півроку команду запросили розробити таки повноцінний проект реорганізації усієї площі згідно з концепцією «Київська вітальня». Для цього команда попросила надати нові дані щодо транспортної схеми й планує провести дослідження простору, перш ніж почати проектувати оновлену площу.

Першого серпня у рамках транспортного експерименту частина Контрактової площі та вулиці Сагайдачного стали єдиною пішохідною зоною. Наразі відомо, що експеримент триватиме до вересня. Кияни вже почали опанувати повернений містянам простір, а «Хмарочос» збирав ідеї, що робити на пішохідній зоні.

Сквер без МАФів

І якщо попередній проект поки що вважається тимчасовим, то  певні зміни на Контрактовій стали невідворотниими. Сквер №3, який відіграє транзитну роль між станцією метро «Контрактова площа» й самою площею донедавна був заточений між рядами МАФів з вуличною торгівлею. Протягом травня-червня звідси демонтували кафе та кіоски. «Хмарочос» описував, як виглядатиме сквер після реконструкції. Відомо, що на ньому не має залишитися жодних будівель, натомість з’явиться алея ясенів.

Перекритий Ярвал

Ярославів Вал справедливо можна вважати однією з найбільш атмосферних у Києві – вузька вуличка в центрі столиці зі старими будівлями та затишними закладами. Щоправда, її вузькість створювала дискомфорт – у час пік кільком пішоходам іноді нелегко було розминутися на тротуарі. «Агенти змін» разом з аналітичним центром CEDOS вирішили дослідити кількість автомобілістів та пішоходів в рамках проекту «Ярвал». Результати виявилися нерадісними: 82% людей, що користуються вулицею – пішоходи. Але вони використовують лише 33% площі вулиці, а той час як решта території належить автомобілям. З такими даними дослідники звернулися до  КМДА з проханням перекрити частину Ярославового Валу на відрізку між Стрілецькою й Івана Франка. Така дія зможе прибрати зменшити на вулиці транзит, загазованість й рівень шуму. В міськадміністрації до пропозиції дослухалися. Тож тепер офіційно від Дня Незалежності,  24 серпня,  вулиця Ярославів Вал частково стане пішохідною. Для того, щоб вгамувати інтерес усіх містян, «Агенти змін» створили спеціальний сайт з відповідями на найпоширеніші запитання.

Фото – https://hmarochos.kiev.ua/2017/08/21/agenti-zmin-pidgotuvali-sayt-z-vidpovidyami-na-zapitannya-shhodo-perekrittya-vulitsi-yaroslaviv-val/

Оновлений парк Наталка

Наприкінці весни  відкрився оновлений парк Наталка в однойменному урочищі. Парк поруч з Оболонською набережною має довгу історію трансформацій. В 2007 його намалагалися забудувати: частина території потрапила до приватної власності, призначеної для будівництва спорткомплексу. Зусиллями активістів парк вдалося зберегти для містян. В 2017 тут облаштували футбольне поле, доріжки, дитмайданчик, вбиральню та три оглядових майданчики. Також в парку «Наталка» з’явилися альтанки, а сам проект можна назвати позитивним досвідом співпраці влади та громадян, адже до реконструкції долучилися КМДА, депутати та ГО «Парк Наталка».

Пляж та набережна на Микільській Слобідці

Влітку архітектурне бюро Cullmann Workshop презентувало новий інклюзивний громадський простір на Микільській Слобідці. У зона відпочинку «Веселка» встановлені дерев’яні конструкції, зокрема настил, що забезпечує доступ маломобільних людей до прибережної зони. Від яскравого сонця містян захищатимуть спеціальні навіси – перголи. Також у «Веселці» облаштували оглядовий майданчик й рекреаційну зону у формі носу корабля. Центральна алея освітлюється LED-лампами. Команда Cullmann Workshop та КП «Плесо» облаштували рятувальний пост, нові перевдягальні й велопарковку, літній душ та фонтанчик з питною водою. «Веселка» підготовлена й для активного відпочинку: тут прокладені спеціальні ґрунтові доріжки для бігу та їзди на велосипедах.

Опублікована велоконцепція Києва

У 2016 році КМДА замовила написання стратегічного документу – велоконцепції міста Києва. У ньому йдеться про шляхи та методи поступового створення у місті єдиної мережі велодоріжок та велосмуг.

Згідно зі стратегією розвитку Києва до 2025 року, передбачається, що 5% поїздок у Києві буде здійснено на велосипеді. Велоконцепція – це інструмент, який дозволить зробити ці перспективи реальними. В документі йдеться про створення 240 кілометрів веломаршрутів за адаптованими німецькими дорожніми стандартами у найближчі роки.

Що ж далі? По-перше, концепція має бути затверджена більшістю голосів у Київраді, тоді вона стане офіційним стратегічним документом. По-друге, будівництво велоінфраструктури має фінансуватись з міського бюджету, а отже має бути прийнята окрема міська цільова програма.

читайте в онлайн-журналі Goethe-Institut:

про європейський досвід створення місцевих ініціатив