«Хмарочос» дізнавався, що буде з київською «тарілкою» на Антоновича, 180 — досі невизнаною пам’яткою радянського модернізму, яка почала руйнуватися у 1990-х роках, а за наших днів опинилася під загрозою знесення.    

Архіви КДБ та інноваційний театр

У 1971 році на Либідській площі виростає будівля Інституту науково-технічної та економічної інформації. Це по-справжньому монументальна споруда — шістнадцятиповерхова скляна висотка, яка спирається на прямокутний, дещо витягнутий стилобат, прикрашений барельєфами та увінчаний величезною «тарілкою» – конференц-залою. Остання ніби підвішена над тротуаром — раніше пішохідна частина перед будівлею була доволі вузькою й для містян треба було залишити вільний простір. 

«Тарілка» у часи Радянського Союзу

Автори будівлі інституту — архітектори Лев Новиков та Флоріан Юр’єв — проектували її, надихаючись творчістю бразильського модерніста Оскара Німеєра. Саме він придумав більшість будівель для Бразиліа — нового міста, яке зводили з нуля як майбутню столицю країни. Один з його знаменитих проектів — палац Національного конгресу, збудований у 1960 році. В цій будівлі Німеєр об’єднав обидві палати бразильського парламенту, облаштувавши там всі необхідні сервіси (ресторан, бібліотека, велика автомобільна парковка). В одній з «тарілок», розміщених на стилобаті, почали засідати сенатори.      

Натомість у київській «тарілці» Флоріан Юр’єв, розробляючи проект інституту, мріяв облаштувати унікальний кольоромузичний театр, де можна було б проводити музичні вистави під гру кольорових градієнтів на світловому екрані. На той час він вже мав чималий досвід проектування: наземна станція метро «Хрещатик», урядовий ресторан «Метро», адміністративні будівлі й житлові квартали на Лівому березі (йому належить й авторство нового герба Києва, який не одразу затвердили в адміністрації, вимагаючи замінити каштановий лист фігурою Леніна).

Будівля парламенту у місті Бразиліа, архітектор: Оскар Німеєр

Тож до розбудови театру Юр’єв підійшов зі всією серйозністю: рівень акустики для майбутнього залу ретельно вимірювався, а сам архітектор мало не бився з будівельниками за кожний зайвий міліметр штукатурки, яка приглушувала звук у приміщенні. Але експериментальний театр там так і не прописався — у «тарілці» розмістили кінолекційний зал, а декілька поверхів інституту майже одразу забрали під архіви КДБ. Від кадебістів команда Юр’єва отримала ще одну робочу задачу — кожна кімната має бути оснащена автоматичними системами кондиціювання та гасіння пожеж.

За цю будівлю архітектор отримав премію Держбуду СРСР «За новаторство в архітектурі».

Зносити чи не зносити?

У дев’яності роки будівля інституту стала занепадати: фасад облущувався, комунікації виходили з ладу, приміщення порожніли, грошей не вистачало навіть на прості ремонтні роботи. «Взимку тут холодно, влітку спекотно, відсутня система кондиціонування, не працюють батареї, повністю прогнили вікна», — так описували стан будівлі співробітники інституту. Життя продовжувало жевріти лише у великому холі, де почали проводити ярмарки та розпродажі.   

Крім того, ця модерністська споруда не була захищена від можливого знесення та подальшої забудови. Вже у 2012 році, за словами київської художниці Аліни Якубенко, «тарілка» була позбавлена статусу пам’ятки, а керівництво інституту вирішило передати будівлю Фонду державного майна. До експериментальної будівлі почали придивлятися девелопери: ще у 2010 році був закритий і знесений продуктовий ринок через дорогу від «тарілки». На місці ринку з’явився ТРЦ Ocean Plaza, який мав приваблювати відвідувачів у тому числі «найбільшим акваріумом у східній Європі». Друга черга його будівництва мала розпочатися на пустирі за інститутом. Всі його споруди також підпадали під «реновацію». Тепер їхня доля фактично залежала від інвесторів, чиї плани щодо пам’ятки модернізму постійно змінювались.

Наприклад, одна з перших концепцій ТРЦ передбачала цілком нову будівлю. Заради неї планували повністю знести стилобат й «тарілку», залишивши тільки 60-метрову висотку колишнього інституту, але із суто торговельно-розважальною функцією: великий супермаркет, брендові магазини, парковка на три тисячі автомобілів, безліч кафе і ресторанів.  

Автор цього проекту — австралійське архітектурне бюро The Buchan Group, яке спеціалізується на сучасній торговельній архітектурі. З цією компанією пов’язаний доволі гучний містобудівний скандал у Санкт-Петербурзі, де австралійці розробили проект реконструкції місцевого Гостиного двору, який мав бути накритий величезним скляним дахом. Місцева преса закидала проектантам, що вони не вміють працювати з історичним середовищем, замість вдумливих архітектурних рішень пропонують посередні засклені споруди, а більша частина їхніх проектів, мовляв, взагалі реалізується лише у Південно-Східній Азії.

Пізніше з’явився більш «компромісний» варіант: відреставрована скляна висотка, реконструйований стилобат, збережена, але інтегрована у нову будівлю «тарілка».

Нове життя

Наприкінці ж 2016 року до справи долучилися чиновники Міністерства освіти України, на чиєму балансі досі перебуває будівля інституту.  Міністр Лілія Гриневич пояснила, що у держави нема грошей на реставрацію та утримання будинку, адже на всі роботи має бути витрачено від 100 до 150 мільйонів гривень. Тому весь інститутський комплекс планують здати в оренду: майбутній орендар має відновити систему опалення, провести капітальний ремонт фасадів і косметичний ремонт в приміщеннях. В самій «тарілці» має бути облаштований сучасний конференц-зал, а в іншій будівлі інституту —  науково-освітній простір за зразком варшавського Центру науки «Коперник», лондонського музею науки або наукового центру NEMO в Амстердамі.

За це інвестор отримає в оренду шість тисяч квадратних метрів. На ці умови погодилась девелоперська компанія Mandarin Plaza, яка зводить поруч з інститутом ТРЦ Ocean Mall. За інформацією «Хмарочосу», з нею й був підписаний договір оренди на 49 років.

«Інвестора дуже хвилює, яким буде оточення цих об’єктів, — розповіли «Хмарочосу» у прес-службі компанії. — Будівля інституту вимагає негайного капітального ремонту і відновлення усіх комунікацій. Тому наша компанія повністю профінансує оновлення старого фасаду висотної будівлі, «тарілки» та стилобату».

Як видно з візуалізації, в остаточному варіанті «тарілка» позбавлена всіх надбудов. Втім, на питання «Хмарочосу», як саме вона буде інтегрована до нового ТРЦ, у компанії так і не відповіли.

Як ми вже писали, роботи з відновлення фасадів інституту мають розпочатися вже цього місяця.