Занедбана пам’ятка архітектури на вулиці Великій Житомирській, 32 буде повністю відновлена. Міські чиновники обіцяють стежити за ходом реставраційних робіт. «Хмарочос» розповідає, яким бачить майбутнє будинку його новий власник — кінопродюсер Богдан Батрух.   

«Будинок зі зміями та каштанами» — одна з будівель архітектора Ігнатія Ледоховського, якого часто називають «батьком київського модерну». У 1911 році він збудував цей вишуканий прибутковий будинок для київської купчині Софії Чоколової. Його фасад прикрашали змії, що обвивалися навколо каштанового листя, жіночі фігури і навіть дитина верхи на гусці. Вже за радянської влади, після Другої світової війни, колишній дохідний дім втратив частину ліпнини, зате на ньому з’явився четвертий поверх. У 1990-х роках будівлею «опікувався» Державний проектний інститут МВС. Саме після розпочатого ним ремонту втратив свою виразність інтер’єр дому: зокрема, були знищені старовинні кахельні печі та кімнатний декор.   

У 2010 році будинок придбало ТОВ «Акваплаз». Нові власники планували переоблаштувати його під готель, добудувати декілька поверхів та мансарду, а під землею вирити паркінг. Саме з цього часу почався видимий занепад пам’ятки модерну: все частіше під ноги перехожим падала цегла, на голови сипалися штукатурка та шматки ліпнини. Всередині — нетоплені кімнати, протікаючий дах, цвілі стіни й облуплені стелі, крізь які світилися гниючі дерев’яні балки.

При цьому «акваплазівці» не збиралися виправляти ситуацію, натомість намагалися викупити землю під будинком. Громадські активісти, які боролися за його збереження, побоювалися, що у разі успішної приватизації власник легко отримає дозвіл на знесення аварійної пам’ятки.

Тому активісти почали судитися із «акваплазівцями», з метою повернути архітектурну пам’ятку у власність міста. Будинок тим часом продовжував руйнуватись.

«Мистецтво — справа тоталітарна,
тут не може бути демократії»

В черговий раз про долю «Будинку зі зміями» згадали нещодавно, 4 жовтня, коли з’ясувалося, що в ньому розпочалися реставраційні роботи.

Трохи пізніше журналісти почали отримувати запрошення на прес-конференцію. Організовувала її українська кінодистриб’юторська компанія B&H film distribution, яка проголосила, що виступає меценатом проекту реставрації.  

На прес-конференції 26 жовтня компанію представляв генеральний директор Богдан Батрух — кінопродюсер, власник мережі «Кінопалац», поціновувач сакральної архітектури та класичної музики. Він каже, що одразу «прикипів» до цього будинку під час прогулянки центром міста. Тому, побачивши оголошення про його продаж, одразу вирішив придбати.

Батрух висловив свою позицію щодо майбутнього будинку: лише реставрація і ніякої здачі в оренду. У якості взірця наводить приклади київського готелю «Прем’єр-Палац» та венеційських пам’яток архітектури, чиї приватні власники ретельно їх відреставрували та перепрофілювали у готелі або туристичні локації.

«Нам не бракує грошей і ми не маємо потреби заробляти на будинку. Для нас це не комерція, а меценатство. Всі плани ми узгоджуємо з представниками влади. Я дуже поважаю громадських активістів, але не хочу, щоб вони підміняли собою міську адміністрацію. Їм треба розуміти, що точка зору інвестора не завжди може збігатися з усіма бажаннями громади. Мистецтво — це доволі тоталітарна справа і його не можна визначати всенародним демократичним голосуванням. Хоча, звісно, ми будемо детально інформувати громадськість про всі заплановані роботи».

Представник департаменту культури КМДА Вартан Азатьян запевнив, що в київській адміністрації уважно стежитимуть за ходом реставрації:

«Попереднього власника неодноразово штрафували за навмисне руйнування будинку. Ми навіть надсилали листа до прокуратури з проханням втрутитися та через суд повернути будинок місту. Новий проект реставрації обов’язково погодять із Департаментом культури, а всі архітектурні елементи цієї пам’ятки та внутрішній декор будуть збережені».

Прихильно ставиться до планів нового власника і заступник міністра культури України Тамара Мазур. Пояснює, що вона вже ознайомилася із попереднім проектом реставраційних робіт і вбачає у ньому лише позитив.

«Мені дуже сподобалося те, що пана Батруха не злякали величезні витрати на реставрацію. І його команда вже виконала великий об’єм роботи — зробила фотофіксацію ліпнини та інтер’єру, дослідила загальний стан будинку. Коли я перевіряла попередню документацію, то думала, що десь щось вилізе — захочуть добудувати мансарду, «пробити» нові двері чи перепланувати кімнати. Але нічого такого взагалі не передбачено» — каже Мазур.

Малолюдний офіс з історичним інтер’єром

Втім, функціональне призначення відреставрованої будівлі — все ще під питанням. Сам гендиректор B&H film distribution поки що схиляється до ідеї облаштувати там невеликий офіс. Але цей замисел може легко змінитися — серед можливих варіантів Батрух перераховує і художню галерею, і місце для громадського відпочинку, і навіть інститут модернізму.

«Зараз ми ведемо переговори з представниками адміністрації й вирішуємо, в якому напрямку будемо рухатися. Ми детально вивчимо кожну кімнату, кожне приміщення у будинку, і лише тоді зрозуміємо, що там буде» — пояснює він.

За словами головного архітектора проекту Вероніки Лисенкової, буде відновлено все, що втратив будинок — і на фасаді, і в інтер’єрі.

«Ми тісно співпрацюємо з Управлінням охорони культурної спадщини КМДА. До нашої проектної групи входять сорок спеціалістів — досвідчені реставратори, архітектори, інженери-технологи. По всіх документах ця будівля значиться як адміністративна. Поки що тут плануються компактні офіси з повністю відновленими інтер’єрами. Але тут не буде жодних надбудов або підземних парковок, ми збережемо всі габарити пам’ятки».