«Хмарочос» відвідав перше публічне обговорення подальшої долі комплексу УкрІНТЕІ на вул. Антоновича, 180. Серед спікерів був архітектор оригінальної будівлі Флоріан Юр’єв, автор нового проекту реконструкції Богдан Шкрогаль і директор Малої академії наук Оксен Лісовий, який веде переговори з девелоперською компанією Mandarin Plaza про облаштування музею науки. Зустріч проходила в рамках Київського Інтернаціоналу – Київської бієнале 2017.

фото: «Хмарочос»

Київська «тарілка» на Либідській площі була збудована у 1971 році. Сьогодні її архітектор Флоріан Юр’єв займає однозначну позицію: жодного «переосмислення» фасаду та інтер’єрів, лише реставрація та ремонт усіх комунікацій. На його думку, будівля Інституту науково-технічної та економічної інформації має бути повністю збережена, як пам’ятка архітектури 1970-х років.

«Архітектуру цієї будівлі не можна змінювати. Тут необхідна лише ретельно продумана реставрація. Мої знайомі архітектори з Австрії, які гостили у Києві, були у захваті від неї: мовляв, це по-справжньому німейєрівська архітектура, яка обов’язково має бути збережена. І виходить доволі дивна ситуація:  за кордоном дуже цінують «тарілку», а вдома до неї ставляться байдуже», — розводить руками Юр’єв.

Архітектор також сподівається, що власне «тарілка» — сферична частина комплексу — буде облаштована для унікального музею кольору й музики. «Це був би перший в історії світломузичний зал. Такого зараз немає у жодному європейському місті», — каже він.

Натомість Оксен Лісовий, директор Малої академії наук, розповідає про свою ініціативу — в приміщеннях інституту хочуть облаштувати  музей за прототипом Центру науки «Коперник» у Варшаві.

«Подібні центри є у багатьох країнах — згадаємо Нідерланди, Францію, Естонію або Німеччину. За нашими підрахунками, мінімальна площа такого музею має складати хоча б п’ять тисяч квадратних метрів. Тут мають розміститися виставкові зали, дитячі та освітні студії, відкриті лабораторії та науковий інкубатор, де кожен бажаючий зможе презентувати свої розробки», — каже Лісовий. Але все це, додає він, влетить в копієчку.

«Затрати на цей проект — дуже великі. Зараз будівля знаходиться у вкрай занедбаному стані. Її необхідно не просто врятувати, але й зберегти оригінальний вигляд. Ми ведемо переговори з інвестором, який зводить ТРЦ на пустирі одразу за інститутом. Він хоче орендувати приміщення у стилобаті й самій «тарілці», — пояснює він.

Натомість, за словами Лісового, інвестор повністю профінансує капітальний ремонт інститутського комплексу. Крім того, приміщення, які віддадуть йому в оренду, матимуть лише культурно-освітнє призначення — там не буде ресторанів чи бутіків. Якщо ж інвестор порушить умови договору, то втратить право їх оренди.

Як же виглядатиме оновлена «тарілка»? Нову концепцію представив архітектор Богдан Шкрогаль. Його проект реконструкції передбачає збереження пропорцій та форм будівлі, заміну інженерних комунікацій та оновлення фасаду коштом більш сучасних матеріалів.

«Наша команда пропонує підсилити ефект «літаючої тарілки»: вона виглядатиме як по-справжньому інопланетний об’єкт, який ніби щойно приземлився на стилобат», — пояснює він. За його проектом, музейні приміщення будуть розміщені на перших шести поверхах інститутської висотки. Вище – буде бібліотека та робочі приміщення інституту.

Але Юр’єв не вподобав запропоновану ідею «осучаснення» фасаду. «Нинішня київська архітектура — хаотична, сьогодні кожен зводить те, що йому заманеться. Ми проектували у зовсім інших умовах, коли «згори» суворо контролювали і планування, і зведення кожної будівлі. Я підтримую лише один варіант щодо цієї будівлі — реставрація».  

На підтримку його позиції вже створена група у Facebook.