Під час другої Німецько-української конференції з міського розвитку, що відбулася у Львові, керівник департаменту планування міського розвитку Мюнхена Штефан Райсс-Шмідт розповів, що таке комфортне для життя європейське місто та як його можна створити. «Хмарочос» записав ключові тези Райсса-Шмідта про мюнхенський досвід зручного міста для всіх.

Європа – це континент міст і європейські нації почуваються добре, лише коли добре містам. Мюнхен – третє місто за кількістю населення у Німеччині, воно має широке коло повноважень, а велика кількість людей сприяє різноманіттю.

Ми маємо кілька стратегічних документів (приклад 1, приклад 2), які містять філософію нашого розвитку, але їх недостатньо, щоб робити міста кращими. Нам треба втілювати ці цілі та стратегії й обмінюватися ідеями та досвідом, як можна робити це ще краще.

Багато великих і малих міст наразі починають своє зростання. В останні роки збільшилась міграція з інших країн. Люди тікають з населених пунктів, де є політичні чи економічні кризи та конфлікти.

Для Мюнхена 20-25 тисяч додаткових жителів на рік – це суттєвий виклик, як у сфері житлового будівництва, так і забезпечення культурних та етнічних потреб.

Фото: flickr-юзер stefanjurca

До 2035 року ми очікуємо збільшення населення з 1,5 до 1,8 мільйона. Такі цифри для нас є відчутним зростанням. Територія міста невелика, тож маємо забезпечити більшу щільність проживання. За прогнозами, у нас житиме шість тисяч містян на 1 км2.

Ринок нерухомості занадто гарячий. Ціни на нерухомість та земельні ділянки ростуть на очах. Якщо зазвичай у вартості нерухомості частка землі становить 20%, то у нас вона може складати до 60%.

У Мюнхені проблемою є саме нестача великих помешкань. Грошей не бракує, але поки що доступних цін на землю досягти не виходить. Є також потреба у оновленні соціальної та технічної інфраструктури.

Зараз у серці Баварії діє найбільша програма житлового будівництва у Німеччині, розрахована на п’ять років. Щороку має з’являтися 500 квартир. Згідно з правилами, на приватних земельних ділянках забудовник, що отримав дозвіл на будівництво, зобов’язується не лише співфінансувати інфраструктуру довкола, але й віддати 30% помешкань на пільгове житло. Також, у деяких випадках, – 30% від доданої вартості на потреби міського розвитку.

Ми маємо думати над тим, щоб використовувати не лише формально-демократичні інститути, а й залучати громадянське суспільства до прийняття рішень. Позитивний результат будь-якої міської дискусії можливий лише за участі містян.

Дигіталізація впливає на усі сфери життя. Потрібно постійно думати, як ми можемо активно брати участь у оновленні міст, не страждаючи при цьому. Багатоманітність міського населення: людей різного походження, соціально-культурного підґрунтя у взаємодії породжує не тільки синергетичні ефекти, а й виклики. Подолати їх можливо шляхом кооперації, інтеграції, сприяння співробітництва. Взаємодіяти мають не лише міські ради та мери, а і громада. Тому стандартна процедура, якої дотримуються при плануванні будівництва – конкурс між міськими планувальниками, далі консультації, під час яких містян інформують про цілі, оцінку та результати роботи чиновників. Такий підхід забезпечує соціально справедливе землевикористання.

У кожному місті є проблема мобільності. У Мюнхені ситуація з цим покращується, але у нас є затори велосипедного транспорту. Вулиці завузькі та загазовані. Електромобіль не зможе вирішити проблему, бо теж потребує місця, часу та інвестицій. 61% відстаней, які долають містяни, менші за 1 км, тож їх можна подолати пішки або велосипедом. Ми зробили все для оптимізації, але в Німеччині досі мало людей, які віддають перевагу ходити пішки, а не їздити машиною.

Питання захисту клімату стосується усіх міст. Шляхи врегулювання, зокрема, – це енергетична реновація, підвищення ефективності будівель.

Фото: flickr-юзер g-rtm

В містах мають бути хороші та безпечні умови для праці, щоб завтра в ньому були інноваційні та креативні вакансії. «Компактний, міський, зелений» – це принцип міського розвитку, до якого ми прагнемо. Ми будуємо великі квартали на 20-30 тисяч мешканців на околицях міста, здійснюємо реструктуризацію промислових районів, надбудовуємо поверхи. Зокрема, у розробці зараз новий квартал неподалік східного вокзалу. Там буде простір для відпочинку і концертна зала. Наразі це проект спорудження найбільшого у Баварії нового культурного центру – з синагогою, центром єврейської культури та сучасною архітектурою. Адже ідентичність Мюнхена – це не лише місто Середньовіччя, Ренесансу, а й простір ХХ століття.

Передумовою успіху для усіх міських проектів є комплексна організація та співпраця поза відомчими рамками. Подолання та обговорення суперечностей, все це пов’язано з темою партисипації (залучення). У 1980-тих роках у Німеччині розпочалася ліберальна дерегуляція. Внаслідок возз’єднання Німеччини настав ренесанс інтегрованого планування міського розвитку, який згодом став стандартом для Європи.

Надзвичайно важлива кооперація різних сторін: бізнесу, громадських структур, дослідників та містян. Наше планування не встигає за реальністю, тому краще працювати за основними напрямками та цінностями. Тож більшість змін розпочинаються як експеримент, за фазами якого спостерігають і вирішують, чи є ідея успішною.