У 2015 році у котловані підземного ТРЦ на Поштовій площі археологи виявили залишки старовинного дерев’яного кварталу XI-XII сторічь. Тоді міський голова Віталій Кличко пообіцяв, що всі знайдені пам’ятки будуть збережені. Але зараз ці артефакти опинилися на межі знищення. «Хмарочос» побував на засіданні постійної комісії Київради з питань культури, де намагались вирішити цю проблему.

Майже Венеція

Тон обговоренню одразу задала громадська активістка Анабелла Моріна. Вона представляла команду журналіста Акіма Галімова — автора петиції щодо порятунку історичних артефактів на Поштовій площі. Моріна повідомила, що станом на сьогодні всі знайдені пам’ятки сильно затоплені розталим снігом, що серйозно загрожує їх подальшому збереженню. За її словами, інвестор ТРЦ, який забов’язався фінансувати археологічні дослідження, просто кинув розкопки напризволяще, а зконтактуватися з ним неможливо. Дорікала вона і міським чиновникам — вони, на її думку, виводять за дужки громадських активістів, не включаючи їх до складу робочих груп. Активістка прийшла до невтішного висновку: попри те, що петиція набрала понад 13 тисяч підписів, вона практично не виконується.

«Незабаром там можна буде плавати на гондолах, — каже Моріна. — Зараз все залито водою. Спеціалісти, які проводили незалежну експертизу, кажуть про численні порушення, допущені під час будівельних робіт. Сьогодні там навіть не облаштовані водовідводи, і шари грунту просто розмиваються. Але, як бачимо, замовника будівництва це цілком влаштовує».

Фото: Володимир Ветроградський

А от зі слів заступника голови КМДА Олексія Резнікова виходило, що міська адміністрація грає на довгу перспективу і планує облаштувати на Поштовій площі принаймні музейні приміщення для знайдених артефактів. Спираючись, звісно, на європейський досвід. У якості прикладу чиновник навів Краків, куди ще на початку грудня цього року їздила у відрядження велика київська делегація — керівники відділів КМДА, археологи й міські активісти (зокрема, автор вищезгаданої петиції Акім Галімов). Там вони побували у знаменитому місцевому музеї «Підземний Ринок» та дізналися від польських колег про історію його будівництва.   

Результати цієї поїздки описав на своїй сторінці у Facebook сам Галімов, оцінюючи її в цілому як «дуже продуктивну». Поляки охоче ділились досвідом —  наприклад, радили розробляти концепцію та формат нового музею лише після того, як будуть повністю завершені розкопки. Лише тоді, на їхню думку, буде остаточно зрозуміла цінність артефактів та що з ними робити далі — ретельно законсервувати на тому місці, де вони були виявлені, чи відправляти до інших музеїв. Вони також наголошували, що інвестувати в такий музейний проект має все місто і попереджали про високу його затратність (краківчани створювали свій музей протягом десяти років).

«Там було все: і невдоволена громада, і протиборство між депутатськими групами у міській раді, і проблеми технічного й фінансового характеру, — згадував Резніков. — Але врешті-решт вони досягли своєї мети. Сьогодні польська сторона готова допомогти нам з консервацією пам’яток. Зі свого боку ми хочемо зібрати науково-практичну конференцію, запросивши на неї експертів, визнаних у сфері охорони археологічної спадщини. Крім того, ми попросимо про допомогу фахівців «Метробуду» та СУППР . Так ми зрозуміємо, які зміни можна внести до чинного проекту підземного торговельного центру і що треба буде зробити для захисту артефактів».

На додачу він зауважив, що у цьому процесі серйозно пробуксовує Міністерство культури України, яке не реагує на численні звернення київської адміністрації.

«Зараз археологічний об’єкт, де ведуться розкопки, місту не належить. Єдиний орган, який може приймати рішення шодо таких знахідок — це Міністерство культури. Київська адміністрація неодноразово зверталась до нього, щоб там прояснили їхню подальшу долю — залишати їх на Поштовій площі чи переносити до іншого музею? Зараз ці пам’ятки перебувають у невизначеному статусі, тому їх не можуть включити до державного музейного фонду. Звичайно, ми, як місто, готові їх прийняти. Але, на превеликий жаль, від «мінкультівців» ми досі не отримали жодної відповіді. І тому наше завдання —  добитися від них конкретного рішення. Сподіваємось, що тиск наших депутатів цьому сприятиме», — пояснював Резніков.

Крім того, чиновник наголосив, що за збереження всіх пам’яток, виявлених на Поштовій, сьогодні відповідає лише археологічна експедиція, яка уклала договір з інвестором. Ба більше — вона нібито і досі не відзвітувала перед інвестором за частину виділених коштів. Тому, можливо, останній й вирішив «заморозити» її фінансування…

«Робити розкопки і водночас
будувати — це світовий нонсенс»

Натомість активісти вважають, що збереженням пам’яток має опікуватись замовник будівництва та археологічних досліджень — комунальне підприємство «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва».

«Сьогодні на об’єкті немає нікого, крім двох охоронців, — обурюється Моріна. — Ніхто нічого не робить і ні на що не зважає. Вже невдовзі там просто не буде, що рятувати».

Такої думки дотримується і директор подільської археологічної експедиції Михайло Сагайдак. Він згадує, що у 2012 році, коли був затверджений перший проект реконструкції Поштової площі, керівництво Міністерства культури наполягало, щоб дослідники взагалі не втручались в цю тему. Ситуація змінилася після зміни влади, коли археологи змогли зайти на об‘єкт. Але і тоді, за словами Сагайдака, ситуація була ахова — місце розкопок знаходилося під постійною загрозою через риття котловану та забивання паль. При цьому жоден з перевірчих органів так і не звернув на це увагу, попри більше ніж двадцять листів, розісланих археологами в усі інстанції.    

Фрагмент археологічної знахідки

«Олексій Юрійович (Резніков — ред.) має дуже специфічне уявлення, що таке археологічна пам’ятка, — парирує він закиди співрозмовника. — Адже мова йде не лише про артефакти, але й сам фізичний простір, який майже повністю віддали під торговельний центр. Я хочу нагадати, що ми починали археологічне дослідження, коли будівництво вже велось у повну силу. Згідно з чинним законодавством, будь-яке будівництво має бути зупинене, поки не закінчені всі археологічні роботи. Для світової археологічної практики це повний нонсенс — робити розкопки одночасно з будівництвом».

Сагайдак каже, що комунальне підприємство у цьому будівництві виступає лише номінальним інвестором. Натомість реальний забудовник поставив перед археологами доволі жорсткі умови і відмовився фінансувати музеєфікацію .

«Всі роботи, які ми могли проводити, ми припинили ще у серпні через припинення фінансування. За увесь час нашого співробітництва інвестор робив так тричі. Всі наші пропозиції він просто ігнорує, на листи та дзвінки не відповідає. Наразі ми навіть не знаємо, що буде з цим об’єктом, для чого ми ведемо розкопки. Адже якщо артефакти залишаться тут — ми маємо працювати за однією методикою, якщо це «розкопки на знос» — вона має бути зовсім іншою», — підкреслює археолог.

Бачиш розв’язку? А вона є!

Під кінець обговорення виступив Сергій Гусовський, голова фракції «Об’єднання «Самопоміч» у Київраді. Він підготував новий проект рішення щодо незавершеного об’єкта будівництва під площею. Ідея проста — місто має припинити договір з інвестором та передати цей об’єкт у постійне користування Музею історії Києва. Це один з головних столичних музеїв, наголошує Гусовський, який має зовсім обмаль виставкових площ, а більшість його експонатів «зберігається бозна-де». Новий музейний простір включатиме всі історичні знахідки Поштової, а його проект має бути обраний на відкритому міжнародному конкурсі.

«Зараз в міській адміністрації кажуть, що потрібен компроміс із забудовником, і покладаються на його добру волю. Але інвестора завжди буде цікавити лише максимальний прибуток. І з економічної точки зору інвестор абсолютно правий, коли прагне виділити для музейних експонатів якнайменше квадратних метрів. Але місто має на руках серйозні козирі — земля, на якій запланований ТРЦ, нічийна і не знаходиться в оренді; всі роботи, які там зараз відбуваються, проходять по документах як «реконструкція дорожньої розв’язки» — інвестор вдає, нібито зводить там інженерні споруди», — каже політик.

Комісія з питань культури радо підтримала цей проект. Але тепер він має пройти ще дві комісії — з питань комунальної власності та містобудування і архітектури. Якщо там не виникне проблем і його схвалять — він буде винесений на голосування до Київради.

І тоді вже депутати опиняться перед вибором, що важливіше для міста — музей чи торговельний центр?