Щороку у світі в результаті ДТП гине близько 1,25 млн людей, а зі збільшенням кількості автомобілів ця статистика лише погіршується. Але є винятки – у Швеції за останні 20 років кількість смертельних випадків на дорогах зменшилася практично в два рази. Секрет криється в концепції Vision Zero: усвідомленні того, що людям властиво робити помилки, а сама система помилятись не повинна.

Минулого року в Україні трапилося чимало резонансних ДТП із летальними наслідками. Щоразу виникало питання: хто винен? «…Людина скоїла страшну помилку. Безумовно, треба покарати. Але варто також подумати, чому так трапилося – і вберегти інших. Адже в цьому ДТП винен і той, хто спроектував посеред людного міського центру швидкісні багатосмугові дороги, той, хто затвердив проект, той, хто прийняв рішення здійснити саме таку реконструкцію площі. Той, хто створював цю повільну зброю масового ураження», – писав про аварію в Харкові 18 жовтня урбаніст Григорій Мельничук. Саме такий погляд запропонували у Швеції ще у 1994 році.

Ціль – нульова смертність

У 1997 році парламент країни ухвалив концепцію Vision Zero. ЇЇ головний принцип полягає у тому, що летальні випадки та серйозні травми на дорогах є неприйнятними. Звісно, повністю уникнути аварій неможливо, але можна організувати систему руху так, щоб помилки під час водіння не призводили до страшних наслідків.

«Водити автівку непросто, але просто – врятувати життя. Пригальмуй». Соціальна реклама кампанії Vision Zero.

Концепція ставить на меті наблизити кількість смертей на дорогах до нуля. На чільне місце ставиться безпека руху, а відповідальність за неї розподіляється як між учасниками руху, так і між проектувальниками вулиць, патрульними службами і виробниками автомобілів.

Концепція VisionZero не містить чіткого переліку заходів і її втілення відрізняється у різних містах та країнах. Проте, є загальні тенденції.

По-перше, це – обмеження швидкості. Воно залежить від потенційних небезпек на дорозі й у деяких країнах сягає 30 км/год: для житлових районів, де є безпосередній ризик зіткнення з пішоходами. За дослідженнями, при ударі на такій швидкості виживає 90% пішоходів, а на швидкості в 50 км/год  – лише 20%.

Ефективними у цьому плані є також камери, що відстежують швидкість. Та, за словами Матса-Оке Беліна, одного із розробників концепції,  їхня основна задача – не штрафувати людей, а застерігати від перевищення швидкості: «Ми встановлюємо поруч з камерами плакати, де пишемо, що тут потрібно дотримуватися встановленої швидкості, адже раніше траплялися аварії. Ми не ловимо порушників і не ставимо на меті заробити на цьому гроші».

По-друге, це – вдосконалення інфраструктури. Одна з головних ідей Vision Zero: правильно організований рух не залишає можливостей для смертельних аварій. Хорошим прикладом цього є кругові перехрестя. Автори концепції стверджують, що звичні нам хрестові – мають високу пропускну здатність та, насправді, спричиняють меншу кількість ДТП, проте зіткнення на них часто призводять до тяжчих наслідків. При круговому русі зменшується швидкість та змінюються кути зіткнень. Отже, зменшується й ризик серйозних аварій.

Популярними стали дороги типу «2+1» із захисним бар’єром (середня смуга змінює напрямок кожні кілька кілометрів). Така система дозволяє убезпечити від лобових зіткнень навіть на вузьких приміських шляхах. Крім того, щоб зменшити ризики у разі з’їзду автомобіля з дороги, шведські дорожні служби розчистили узбіччя та встановили там додаткові огорожі.

Ще одним хорошим вдосконаленням є острівці безпеки. Звуження дороги у місцях їх встановлення зазвичай стимулює водіїв скидати швидкість, бути уважнішими та унеможливлює обгін. Крім того, такі острівці комфортні для пішоходів: маючи змогу перетинати смуги по черзі, останні почуваються безпечніше та роблять менше помилок.

Для великих перехресть, де неможливо облаштувати круговий рух, острівці безпеки є обов’язковим елементом. Проте не єдиним: хороше планування передбачає також розмежування смуг зустрічного руху та ефективний відвід води. Тротуари повинні бути убезпечені спеціальними стовпчиками та мати виділену смугу для руху велосипедистів. Як приклад облаштування подібного перехрестя – проект реконструкції в Івано-Франківську.

Острівець безпеки у Швейцарії. Фото: monteklever.livejournal.com

Убезпечення транспортних засобів. Чимало компаній сьогодні забезпечують автомобілі програмами, що покликані допомогти водіям. Такі автопілоти здатні утримувати авто на певній смузі, будити водія, якщо він заснув, та запобігати зіткненням. Та не варто забувати і про простіші, але не менш ефективні заходи, наприклад, подушки безпеки, сигнали нагадування про незастебнені паски безпеки та алкозамки. Останні здатні визначити кількість алкоголю в крові водія та не дозволять завести автомобіль у разі перевищення норми. У США, зокрема, вас можуть змусити встановити такий на термін від 6 місяців, якщо хоча б раз зловлять за кермом напідпитку.

Результати та критика

Результати впровадження концепції говорять самі за себе: Швеції вдалося створити одні з найбезпечніших доріг у світі. За даними 2015 року тут гине 2,5 людини на 100 000 населення ( в Україні цей показник – 10.8).  Деякі положення Vision Zero, з огляду на їх ефективність, перейняли сусідні країни (Норвегія, Данія та Фінляндія), а згодом і Чехія, Польща, Канада, США, Японія, Австралія та інші. У 2010 році Європейський союз прийняв стратегію «Towards Zero», за якою планується зменшити кількість смертельних випадків на дорогах на 50% до 2020 року.

Безперечно, ідея має і своїх опонентів. 2006 року у Британії було проведено дослідження,  згідно з яким, більшість опитуваних висловилися проти впровадження системи в їхній країні. Респонденти зазначали, що цілі програми – нереальні, а її впровадження має невиправдану вартість. Респонденти негативно висловлювались стосовно введення більш жорстких правил дорожнього руху та обмежень швидкості, а  також сумнівались у можливості повноцінно перейняти досвід Швеції, враховуючи культурні розбіжності у жителів країн.

І хоч ціль «жодних смертей на дорозі» справді може здатися комусь утопічною, статистика це заперечує. На спеціально створеній інтерактивні карті можна побачити міста з населенням понад 50 тис., що вже хоча б одного року досягали такого показника.

Vision Zero в Україні

На жаль, жодного українського міста там не знайти: лише у Києві за 10 років трапилось понад 500 тисяч аварій. Та поступово ідеї нульової смертності на дорогах поширюють свій вплив і на Україну. Зокрема, була створена громадська організація Vision Zero, а також кампанія Центру демократії та верховенства права «За безпечні дороги». Основний напрямок роботи – лобіювання законодавчих рішень стосовно покращення інфраструктури, збільшення штрафів та анулювання ліміту перевищення швидкості, розміром 20 км/год. Центр також організовує соціальні кампанії та проводить дослідження. Для прикладу, одне з останніх виявило, що понад 85% водіїв в Україні не використовують паски безпеки.

Нагадаємо, що з першого січня стали чинними нові правила дорожнього руху. Зміни передбачають збільшення покарання за водіння у нетверезому стані, водіння без прав та перевищення швидкості. Дозволена швидкість пересування у містах була знижена до 50 км/год.

У низці українських міст також прийняли рішення щодо покращення транспортної інфраструктури. Зокрема, у КМДА затвердили план з назвою «Нульова смертність на дорогах Київщини» на 2017-2019 роки, в рамках якого заплановано розробити 100 острівців безпеки. Крім того, у січні цього року Кабінет Міністрів розпочав програму заходів, спрямованих на підвищення безпеки руху. План розрахований на три роки та передбачає створення 500 нових кільцевих розв’язок, 500 острівців безпеки та 1000 пішохідних переходів. Раніше міністр інфраструктури Володимир Омелян висловлював сподівання, що нові державні програми дозволять скоротити до 2020 року смертність на автошляхах вдвічі.