Як у Швеції проектують житло для біженців, у якому хочеться жити

«Хмарочос» побував у шведській Школі архітектури KTH School of Architecture у Стокгольмі й послухав, як тут вирішують нагальні проблеми з житлом.

Поїздка у Швецію була здійснена за сприяння і коштом Посольства Швеції в Україні та Шведського інституту.

Віце-декан шведської Школи архітектури при Королівському інституті технологій Пер Франсон розповідає, що вони хочуть не лише продукувати папери з кресленнями, а й розробляти прототипи, тестувати їх, і втілювати корисні проекти у життя.

Наша зустріч відбувається у новому кампусі школи, який був зведений у Стокгольмі у 2015 році. Будівля розташована поряд з монументальними цегляними будинками архітектора Еріка Лаллерштедта початку XX століття. Певний час жителі міста називали її найбридкішою будівлею міста і говорили, що такій архітектурі не місце в історичному районі.

Наразі у школі навчається 625 студентів, яким викладають курси 120 професорів і дослідників. Щоб отримати ступінь магістра архітектури, потрібно навчатися п’ять років, але багато студентів йдуть лише на бакалаврат, який триває три роки. Багато з них протягом року чи півтора їдуть на навчання чи практику за кордон, а потім повертаються, і на четвертому курсі навчаються з новими студентами, які вирішили отримати магістра в архітектурі. «Тобто, ми змішуємо міжнародних студентів, які щойно приїхали, з тими, хто навчався у нас до цього. Усі вони приходять з дуже різними бекґраундами, бо різні країни мають різний рівень освіти, і це річ про яку нам потрібно постійно пам’ятати» – зазначає Пер Франсон.

Серед інших, у школі є й курс про кризову архітектуру. «У Швецію приїжджає багато біженців (ред. згідно з даними Шведської міграційної служби, у 2015 році 160 000 людей подали заявки на право проживати у країні, з них 58 800 отримали підтвердження. У 2017 році кількість заявок склала 25 600), ми ставимо запитання, яка роль архітектури у вирішенні їхніх проблем, як ми можемо допомогти? Студенти на цьому курсі з’ясовують, як вони можуть вирішити нагальні проблеми переселенців, починаючи з розробки мобільного додатку, який допомагає знайти місця, де можна зупинитися, має перелік правил і нормативів, які регулюють проживання у Швеції. Крім цього, вони намагаються фізично зробити місця перебування біженців кращими».

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Дерев’яні ЖК: як у Швеції зводять екологічне житло з відновлювальних матеріалів

Наразі Школа архітектури у партнерстві з муніципалітетом міста Кнівста (Knivsta) працюють над проектом Self Build City (самостійно зведене місто). Це програма, яка має реалізувати проект інклюзивного й стійкого житлового району. Над ідеєю працюють віце-декан KTH School of Architecture Пер Франсон, а також Йен Ріден, який відповідає за дизайн і дослідження, архітектор Халід Даварі і Ганс-Петер Рогнерс, CEO муніципальної житлової корпорації у Кнівсті.

Зображення проекту

Йен Ріден розповідає, що «працював, як куратор і організовував велику виставку в Стокгольмі, де вперше сконтактував з муніципалітетом Кнівсти. Ми багато говорили про навколишнє середовище і сталий розвиток. В цей самий момент відбувався приїзд біженців. Я почав спілкуватися з молодими архітекторами, які належать до неформальної організації Newly arrived Achitects in Sweden. Приблизно у той самий час у Школі архітектури розпочався спеціальний курс, і я багато думав про те, що ми досягли хороших показників у сталому розвитку навколишнього середовища, але до кінця не можемо контролювати економічну чи соціальну сталість».

Одна з основних проблем у Швеції – тут важко отримати роботу, якщо у вас немає постійної адреси проживання, і важко мати постійну адресу проживання, якщо у вас немає роботи. Виходить замкнене коло. Команда розробила ідею, коли люди отримують можливість потренуватися бути будівельниками-конструкторами під час зведення власного будинку. Таким чином, це коло можна розірвати. Натхнення для проекту прийшло з руху, який був у Швеції 100 років тому і називався «твій власний будинок», коли кожен охочий міг збудувати свій дім, орендувавши землю у міста. Місто, у свою чергу, допомагало з постачанням будівельних матеріалів, підведенням електричних мереж й каналізації. Але якщо у шведа не вистачало коштів заплатити за усі види робіт, частково будівельні роботи він здійснював самостійно.

Причина, чому цей рух виник, полягала у тому, що сто років тому Швеція була дуже бідною країною. У той час близько 1.7 мільйонів шведів виїхали жити до США. Рішення з будинками було кроком уряду дати шведам те, що вони шукали у Сполучених Штатах Америки – шмат землі, аби можна було облаштувати своє життя і збудувати дім.

Зображення проекту

«Думка була дуже простою, якщо вони зробили це 100 років тому, чому ми не зможемо зробити щось подібне зараз для іммігрантів. Ми вирішили розпочати проект у Кнівсті, яка знаходиться на відстані семи хвилин їзди потягом на північ від аеропорту, дуже близько до Стокгольма. Там проживає близько 80 тисяч людей. Якщо проїхати ще протягом десяти хвилин на північ, можна дістатися міста Упсала, де розташований найстаріший шведський університет. Така географія робить це місце дуже привабливим» – говорить Йен Ріден.

Пер Франсон зазначає, що спеціальний двотижневий курс орієнтації студентів у Школі архітектури використовується у тому числі, як брейн-шторомінг для цього проекту. Це чудова можливість 20-22 студентам ставити запитання, отримувати відповіді і обговорювати вирішення реальної проблеми.

«Наше рішення має інший підхід до планування, воно спонукає тренувати і об’єднувати людей під час роботи. Ми хочемо збудувати дуже прості будівлі з опцією облаштувати якісь додаткові послуги на першому поверсі: магазини, кафе тощо.

Проектом передбачається створення семи квартир для здачі в оренду. Житло планується звести у лісі та провести програму підвищення кваліфікації для новоприбулих будівельників. Ідея полягає в тому, що деякі люди можуть в кінцевому підсумку жити в будинку, інші отримуватимуть квартири, які звільняються людьми, які переміщуються у нову будівлю. Метою проекту є поєднання екологічної, соціальної та економічної стабільності. Ця будівля є прототипом, і ми все ще працюємо над нею, як з організаційного так і з архітектурного боку. Однак, якщо все виявиться успішним, ми реалізуємо його в більшій кількості місць».

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 278 днів. За цей час ми опублікували 23497 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?