За рік, після ряду заходів, виручка у громадському транспорті виросла на 80%. 

Як показує практика, далеко не всі інновації в Україні з’являються спершу в найбільших містах. Так, наприклад, електронний квиток для громадського транспорту першим в країні ввели саме в Житомирі. Іван Корєнєв поспілкувався з Дмитром Ткачуком – заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади, який розпочав політичну кар’єру в 2014 році. Однак вже рік потому обійняв посаду заступника мера міста. До його обов’язків входять, зокрема, контроль сфери громадського транспорту і зв’язку.

Для розуміння системи роботи безготівкової оплати проїзду в громадському транспорті, читайте нашу статтю «Як має працювати е-квиток для громадського транспорту в Києві».

Дмитро Ткачук. Фото: zhytomyr.today

Пане Дмитре, ви були одним з тих, хто вводив у місті систему електронного квитка?

Якщо бути точним, то це називається системою безготівкової оплати проїзду в наземному транспорті. Коли ми просто кажемо «електронний квиток», дехто плутає систему з методом оплати, скажімо, в метрополітені.

Як давно в Житомирі почали впроваджувати систему?

Давно. Восени 2016 року було проведено тендер. У березні комунальне підприємство отримало термінали для оплати та програмне забезпечення, потрібне для функціонування системи. В березні 2017 року ми замінили паперові проїзні. Влітку тролейбуси отримали стаціонарні валідатори. У вересні почали працювати альтернативні способи оплати: відтоді пасажири змогли використовувати банківські картки. У жовтні була введена система тарифних планів: на 10, 30, 50 поїздок тощо. Відповідно, запрацювала дисконтна система. Квитки розподілені за видами: це учнівський, студентський та безліміт. Існують квитки на один та на три місяці. Такі картки розраховані на одну людину. Крім того, є корпоративні картки – кількісних обмежень по реєстрації користувачів у них немає.

У грудні кондуктори отримали мобільні термінали. У квітні 2018 запрацювала картка житомирянина, яка надає певні пільги. Станом на сьогодні, ми очікуємо на другу партію валідаторів. Зараз наземний транспорт працює в режимі «одні двері плюс кондуктор» (тобто валідатор є у кондуктора в салоні та біля одних дверей у транспорті), однак є й один маршрут без кондукторів. Після прибуття партії техніки, ми зможемо встановити валідатори на усі двері рухомого складу та автоматизувати процес посадки пасажирів. Згодом посада кондуктора себе вичерпає. Його роль з часом буде замінена на службу контролю.

Розкажіть трохи більше про саму систему: її технічні особливості. Наприклад, на рахунок якого підприємства йдуть кошти пасажирів?

Наші валідатори мають два основні варіанти оплати це списання поїздки за умови, що ви користуєтесь нашим квитком, та банкінг – списання коштів за користування транспортом з банківської картки пасажира. Фінансові транзакції проводить банк, якому належить картка пасажира. Наші ж операції, які «знімають» поїздки, обробляє інтегратор системи. Кошти йдуть на рахунок КП «Житомиртранспорт». Раніше це комунальне підприємство було в занепаді – його закривали через борги. Ми реанімували його та переобладнали під потреби міста. Наразі профільне завдання «Житомиртранспорту» – це якраз інтеграція електронного квитка, картки житомирянина, створення вищезгаданої служби контролю, котра згодом замінить кондукторів.

Які були перепони на шляху введення?

Звичайно, в нас були зміщення по термінах. Деякі речі не виконувались відповідно до зазначених дат. До того ж, був шалений супротив з усіх напрямків. Основу супротиву складали «приватники» та кондуктори. З цим була купа казусних історій. Кондуктори жалілися, що їм складно, що мобільний термінал занадто складний, купа кнопок, розумієте? Ну а для приватних перевізників ввести безготівкову оплату – перекрити доступ до готівки, це всім зрозуміло. З системою боролись й місцеві кулібіни: були випадки створення квитків-підробок, друку квитка на двох та інші речі.

Давайте окремо зупинимося на приватних перевізниках. Чи використовують вони систему?

З-під палки. Ні бажання, ні мотивації у приватних перевізників немає. Якщо водій не хоче використовувати систему – він знайде 10 «відмазок»: зламався термінал, система дає збій тощо. Коли ми запустимо нашу картку житомирянина, вони не зможуть ухилятись – систему доведеться використовувати.

Взаємодія приватного перевізника та комунального підприємства здається утопічною. Якщо представити теоретично, що «приватник» все ж використовує систему, яким чином з ним відбувається розрахунок?

КП «Житомиртранспорт» буде розраховуватись з приватними перевізниками згідно зі звітністю останніх, коли буде введено в обіг Картку житомирянина. Згодом ми б хотіли перейти на модель оплати за кілометраж. Тобто, ми будемо платити підприємцям не за кількість перевезених пасажирів, а за кількість кілометрів, які проїхав їхній рухомий склад.

Як давно в Житомирі працює квиток та як його придбати?

Вже рік. За цей час кількість власників картки збільшилась втричі. Сьогодні сам квиток можна придбати у зручній для пасажирів точці продажу. Вартість, власне, обраний пасажиром тарифний план та 20 гривень за «пластик». Функціонал оплати розширюється. Ми стартували з Visa та PayWave, однак, зараз також працюють і MasterCard та PayPass. З цього місяця вводимо можливість поповнення картки через термінал та мережу Інтернет. Раніше поповнювали лише фізично. Ми навіть домовилися з власниками МАФів, аби картки можна було поповнювати і в них. Це зручно, адже електронний квиток може придбати навіть не житомирянин. Люди, які живуть в області, однак приїжджають до міста, отримали доволі просту схему безготівкової оплати.

Як містяни реагують на таку інновацію?

Неоднозначно. Хтось через нерозуміння логіки ставиться скептично. Є різні відгуки та емоції з цього приводу. Однак левова частка пасажирообігу комунального наземного транспорту – це пільговики, які вже знайомі з системою. В них є розуміння для чого це. Ми пояснюємо, що це практично з точки зору ефективного управління містом. Йде постійна аналітика того, яке, наприклад, відношення готівкових оплат до абонементних. З нашою системою стало прозоріше. Зменшилась кількість зловживань, адже на квитку є інформація про час поїздки, бортовий номер транспорту та інші речі.

Система безконтактної оплати допомагає зрозуміти повний обіг виручки. Наразі виручка за рік виросла на 80%. Це відбулось не тільки через запровадження системи – ми також підняли вартість проїзду в маршрутках, оптимізували мережу громадського транспорту, зробили купівлю електронного квитка більш вигідною. Завдяки цьому комплексу заходів безготівкові транзакції вже становлять 20% від загальної кількості. Ми збільшили вартість разової поїздки, але якщо купляти за безлімітним тарифом, вартість якого ми зменшили, на місяць чи квартал, то це виходить дешевше.

Окремою ланкою стоїть моніторинг пасажиропотоку. Відтепер ми можемо оптимізувати графік руху наземного транспорту та схеми маршрутів. До речі, працює сайт «Транспорт Житомира». На ньому кожен пасажир має змогу зайти в особистий кабінет, аби переглянути історію поїздок по банківській картці. Крім того, на сайті є детальна мапа маршрутів комунального транспорту, а також розділ скарг та пропозицій.