У Тернополі два роки тому замість занедбаних пустирів біля озера облаштували сучасний і багатофункціональний громадський простір – набережну «Циганка».
Вона умовно поділена на сім зон: прогулянкова алея з пристанню, зона для тихого відпочинку, скейтпарк, головна площа з пірсом і фонтаном, пляж «Циганка» з рестораном, спортивна зона і територія пивоварні. Після ремонту на набережній зробили велодоріжку.
«Хмарочос» дізнавався, як Тернополю вдалося реалізувати такий проект, і чи задоволені ним у місті.
Від мрії до дії
Концепцію реконструкції набережної розробили молоді архітектори громадської ініціативи URBAN.te: Анастасія Джула, Дмитро Райфшнайдер, Марта Голяка, Славік Брінь, Іван Джула, Віктор Шупляк та Олена Джула-Райфшнайдер. «Починаючи працювати над цим проектом, ми не сподівалися, що він буде реалізований найближчим часом. Для нас це була спроба показати, як може виглядати якісний громадський простір на противагу тому, що реалізовувалось у Тернополі та інших містах», – згадує Олена Джула-Райфшнайдер, архітекторка і представниця громадської ініціативи URBAN.te.
Проект сучасної набережної на місці занедбаного пустиря на березі озера став першим прикладом реновації громадських просторів у Тернополі. «Презентація проекту відбулася у 2015 році на фестивалі “Вуличний ринок” в парку Шевченка. Я показав його міському голові Тернополя (Сергію Надалу – авт.), він підійшов, поговорив з архітекторами і дав добро. У травні 2016 року стартували, а в серпні набережну вже відкрили. Рівно рік минув з моменту презентації проекту до відкриття набережної», – розповідає Антон Марчевський, радник мера Тернополя з питань урбаністики та транспорту.
В URBAN.te визнають, що вирішальну роль зіграла політична воля з боку мера та його заступників, для яких реалізація проекту також була піар-кампанією. «Без цього ніяк, піар треба сприймати нормально і з розумінням. Нам вдалося працювати безпосередньо над робочим проектом набережної, і, на мою думку, це стало запорукою того, що було реалізовано так багато з запропонованого на початку», – вважає Олена Джула-Райфшнайдер.
На основі концепції фахівці комунального підприємства «Місто» у співпраці з учасниками ініціативи розробили проектну документацію, а виконавцем робіт стало ТОВ «ТОМ – Інвестбуд».
Що вдалося, а що – ні
На частині набережної постелили новий газон, а для покриття пірсу використовували полімерну дошку. «Дошка дуже якісна, я бачив таку лише в Межигір’ї та Мануфактурі», – розповів радник мера з питань урбаністики та транспорту Антон Марчевський. На його думку, результат реновації набережної в Тернополі є еталоном.
Підрядна організація перевершила очікування команди архітекторів, які не сподівалися, що роботи можуть бути виконані так якісно. «Особливо робота з бетоном, ми не очікували такого хорошого результату», – каже одна з розробниць проекту.
На новій набережній зробили пляж «Циганка». «Раніше пляж у місті був лише на діаметрально протилежній частині озера, куди важко добиратись, а тут було заборонено купатись через застій води. Під час реновації обстежили дно, зробили нові душові та громадські туалети. У травні цього року поставили буйки і рятувальний пост. Восени минулого року на озері зробили аераційний фонтан, який виконує екологічну функцію – насичує воду в озері киснем, щоб вона не цвіла влітку. Зараз у літній час набережна перевантажена, велосипеда ніде поставити», – каже Антон Марчевський.
За задумом авторів проекту, усі зони активності «нанизуються» на велопішохідний шлях, що є продовженням парку імені Шевченка та частиною пішохідного зв’язку із селом Біла. Втім, автори проекту визнають, що були питання від велоспільноти міста, яка була не задоволена покриттям велодоріжки на набережній (на велодоріжці поклали плитку-фем) і тим, що вона одностороння. «Для двосторонньої, на жаль, не вистачило місця. Про що шкодуємо, так це про те, що бюджет міста не такий великий, щоб реалізувати все задумане. У планах, наприклад, був ще місток по воді, який не вдалося реалізувати через брак коштів», – розповідає Олена Джула-Райфшнайдер.
Влітку 2017 року тернопільські ЗМІ повідомляли про затоплену після дощу набережну, а в травні цього року повідомили, що покриття набережної почало тріскатись. За словами радника мера Тернополя Антона Марчевського, поточний ремонт покриття вже почався, а єдине, що можна було б покращити, то це догляд за набережною. «Звісно, завжди є недопрацювання (як з нашого боку, так і з боку підрядника), але зараз уже починається третє літо набережної і перебуваючи в цьому просторі, про це просто забуваєш. Приємно, що за простором доглядають і так багато людей його відвідує», – каже архітекторка Олена Джула-Райфшнайдер.
За словами місцевих, набережна приваблює багатьох людей. «Навіть пізно ввечері тут вирує життя і відпочивають родини та молоді пари, люди похилого віку, діти, спортсмени. Тут є спортивні майданчики для занять різними видами спорту. Облаштовано простір для скейтерів і роллерів, є велодоріжка та велопарковки», – поділився враженнями тернополянин Тарас Жеребний. Онлайн за життям Центральної набережної можна стежити через фб-сторінку “Gipsy Beach Ternopil / Пляж Циганка Тернопіль” і веб-камери.
Чому не в Києві?
У Києві доступу до Дніпра майже немає. Як показало дослідження Тexty.org.ua, третина берегів річки повністю закрита для містян, і є частиною промзон, портів, причалів, яхт-клубів, ресторанів та обнесених парканом територій. Ще 55% берегів захаращені чагарниками, або є так званими псевдонабережними з тротуарами без зелених насаджень, де можна було б гуляти.
Нагадаємо, що протягом реконструкції Поштової площі в Києві змінилося чотири голови КМДА, а сама площа була відкрита шість разів. Вона мала передбачати місце для руху велосипедистів і маломобільних груп населення (мам з дитячими візками, літніх людей і людей з інвалідністю тощо). Велодоріжок на Поштовій робити не стали через велику кількість пішоходів. Міська влада обіцяла, що для велосипедистів передбачать умови руху, і на Поштовій не буде сходів та інших перешкод, натомість зроблять пандуси і рампи. Однак після реконструкції площі виявилося, що пандуси є лише на одних з кількох сходів. Символом нездійсненних надій стали дерева в кадках замість справжніх зелених насаджень на Поштовій площі та набережній.
Читайте також у серії статей «Чому не в Києві»:
Е-квиток для громадського транспорту в Житомирі
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 119 днів. За цей час ми опублікували 24969 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті