Запилені вулиці — характерне явище для багатьох українських міст. Київ не є виключенням. За даними ВООЗ, Україна посідає перше місце у світі за кількістю смертей від забруднення повітря. Статистика показує, що в нашій країні 120 людей на 100 тис. населення передчасно помирають внаслідок такого забруднення.

Окрім цього, в Україні майже не збирають інформацію про якість повітря та кількість смертей, пов’язаних з нею. У тому ж звіті ВООЗ «невизначеність» (uncertainty) показника смертності для України також є найбільшою з-поміж усіх країн.

«Хмарочос» з’ясовував, звідки у місті з’являється пил, з чого він складається, як впливає на здоров’я та що робити, аби його позбутися.

Звідки береться пил

Пил – це дрібні частинки різного походження, що знаходяться в повітрі. У місті він з’являється внаслідок багатьох чинників – посипання вулиць піском взимку, відсутність культури паркування, відкритий ґрунт та неозеленені території, шкідливі викиди транспорту та заводів. За інформацією ВООЗ, найбільше забруднення спричинюють автомобілі, вугільна промисловість, спалювання відходів.

Координаторка транспортного напрямку ГО «Екодія» Ганна Гуз каже, що одним з головних забруднювачів Києва є автотранспорт. За даними останнього звіту Києва, 84% забруднення повітря припадає саме на нього.

«В Києві на 1000 осіб – 257 автомобілів. Окрім теплового, шумового та атмосферного забруднення транспорт піднімає та розносить пил, який осідає на дорожньому покритті, поширює бруд, що прилипає до шин внаслідок паркування на ґрунті та піску. Також спостерігається недотримання норм виїзду із будівельних майданчиків», – каже експертка. Таким чином, земля, перенесена машинами з клумб та газонів, потрапляє на асфальт і з часом перетворюється в дрібний пил, яким ми потім дихаємо.  

«Агенти змін» в рамках проекту про київські новобудови досліджували, звідки береться бруд та пил у дворах. Дійшли висновку, що недостатнє озеленення, пісок та відкритий ґрунт – основні причини.

«Пил у місті через те, що у нас зовсім не проектуються зелені насадження. Частіше за все за ними дуже погано слідкують. Через це відкривається ґрунт та утворюється бруд», – розповідає Юрій Грановський, співзасновник організації «Агенти змін». Наприклад, газони мають бути нижчими за рівень тротуару, інакше земля вимивається на тротуар, підсихає та перетворюються на пил і пісок.

Інша проблема в проектуванні дворів. За словами Грановського, зазвичай подвір’я проектуються за принципом вертолітного планування, коли територію умовно поділяють на квадрати, де буде газон, дитячий майданчик та інше.

«Звичайно, такий поділ люди намагаються адаптувати під себе. Вони не користуються інструкціями і не розуміють, що клумби потрібно обходити. Найкоротший шлях між двома точками – це пряма, і ходити навпростець завжди легше. У результаті ми отримуємо так звані “протоптиші”. Це і є відкритий ґрунт, який згодом перетворюється на пил», – каже Грановський. Останнім часом з’являється тренд на «прокатиші», коли автомобілі їздять по газонах. В цьому випадку процес відкриття ґрунту набагато швидший. Зрозуміло, і пилу стає більше.

Екологи зазначають, що багато пилу на вулицях утворюються внаслідок наближення міста до промислових підприємств. Одним з показових прикладів є Дарницька ТЕЦ, розповідає керівник відділу по роботі з громадами ГО «Екодія» Олена Міскун. Раніше теплоелектроцентраль була рівновіддалена він житлових районів Києва, а зараз через велику кількість новобудов стає все ближчою.

«Санітарно-охоронна зона скорочена, озеро Гарячка розділене дамбою, територія, яка мала бути буфером між ТЕЦ і містом, стає все меншою, – говорить Міскун. – Зараз житловий район (вул. Здолбунівська) знаходиться в безпосередній близькості від золошлакового відвалу, який з кожним роком розростається».

За її словами, під час спалення вугілля там утворюється пил зі свинцю та нікелю, і ці частинки настільки дрібні, що не вловлюються ніякими фільтрами. Оскільки ТЕЦ стає все ближчою до міста, важкими металами дихають місцеві мешканці.

Сайт CityScale розробив інтерактивну мапу Києва, за допомогою якої можна побачити, що саме є причиною забруднень в певному районі та наскільки високим є рівень забруднення.  

Як це все впливає на здоров’я

Вміст пилу всюди різний. Якщо в селах він переважно складається з землі та піску, то в містах, а особливо в великих мегаполісах, в ньому багато вихлопних та чадних газів, діоксиду сірки та оксиду азоту. Це найбільш шкідливі для людського організму речовини, розповідає Тетяна Бондаренко, кандидат медичних наук, асистент кафедри клінічної, лабораторної імунології та алергології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика.

«Чадний газ розщеплює клітинки крові, і вона починає погано засвоювати кисень та переносити його організмом. Таким чином, порушується дихальна функція, а цей процес вже впливає на інші системи та органи. У людини з’являється так званий “синдром хронічної втоми”. Вона завжди виснажена, починає частіше хворіти, жалітися на головний біль та запаморочення. Коли кисню в організмі не вистачає, то посилюється навантаження на серцеву діяльність, а це може викликати розлади серцево-судинної системи», – пояснює експертка.

Продукти промислової діяльності, діоксид сірки та оксид азоту, – ще шкідливіші. Вони подразнюють слизові оболонки, знижують рівень гемоглобіну в крові та послабляють функції імунної системи. Внаслідок цього можуть розвиватися астма, хронічні захворювання легень та серця.

Земля та пісок за вітряної погоди також спричинюють подразнення дихальної системи, але не провокують захворювань загального характеру, розповідає Тетяна Бондаренко. Натомість дуже шкідливими є неприбрані на вулицях та в парках екскременти собак. В них зазвичай містяться личинки глистів, при висиханні вони потрапляють в ґрунт і стають заразними.

«Це все піднімається в повітря, а потім і на людей. Достатньо облизати губи, на які потрапить пил з домішками екскрементів собак, і ви захворієте токсокарозом – хворобою, що супроводжується ураженням різних життєво важливих органів і тканин. Личинки глистів дають велику токсичність і алергічний вплив», – каже алерголог.

За її словами, найбільша ймовірність захворіти цим в таких районах Києва, як Осокорки і Позняки. Там немає дерев, багато асфальту та сильна роза вітрів. Тому шкідливі речовини переносяться набагато швидше.

Що робити

Потрібно обмежувати кількість приватного автотранспорту в місті і змінювати пріоритети на принципи сталої мобільності, впевнена Ганна Гуз. «Головним в місті має бути пішохід і люди з обмеженою мобільністю. Далі – велосипед, потім – громадський транспорт і на останньому місці автомобіль», – каже вона.

Яскравий приклад вдалих транспортних змін на користь чистого повітря є в Берліні. Там періодично фіксується перевищення гранично допустимої концентрації дрібного пилу в повітрі. Одне з основних джерел забруднення – дизельні двигуни в місцевому транспорті. Щоб змінити ситуацію, місцева влада зменшила кількість автобусів з такими моторами та запустила екологічний транспорт на стисненому газі.

Щоб позбутися бруду та пилу в дворах, потрібно піти на зустріч місцевим мешканцям, запевняє Юрій Грановський. «Подвір’я має обслуговувати потреби людей, а не навпаки. Якщо у них є потреба ходити по газонах, то потрібно дати їм зручну можливість це робити. “Протоптиші” треба зробити повноцінними стежками, а не огороджувати їх парканами. І час захищати зелені насадження від втручання автомобілів, тому що останніх стає все більше», – говорить він.

Загалом експерти називають низку правил, які допоможуть зменшити кількість пилу в місті – врегулювати питання хаотичної парковки, слідкувати за правилами виїзду з будівельних майданчиків (мити колеса автомобілів), закривати відкритий ґрунт травою або твердим покриттям, обладнувати дитячі майданчики та газони нижче рівня тротуару, слідкувати, щоб промислові підприємства залишалися віддаленими від міста.