Другий фестиваль вільної музики та мистецтва Brave! Factory відбудеться 25 та 26 серпня. «Хмарочос» поспілкувався з командою та майбутніми відвідувачами фестивалю, щоб дізнатися, чому вони вирішили провести вихідні на території заводу «Метробуд» та кого планують слухати на Brave! Factory.
фото: Анна Лисун
Аліса Маллен, PR-директор Closer та Brave! Factory Festival
Як не дивно, на Brave! кожен учасник нашої команди встигає відпочивати, гуляти й танцювати. Ми створюємо цей фестиваль у тому числі й для себе, тому нам буде сумно, якщо ми не будемо на ньому відпочивати. Я обов’язково візьму з собою зручне взуття та сукню на вечір, адже для мене Brave! – це свято.
Незнайоме ім’я в лайн-апі – привід послухати щось нове. Chris Liebing чи Кangding Ray – це більше техно, люблю цей напрямок. Обов’язково подивлюся шоу Mykki Blanco та Yves Tumor, послухаю Jane Fitz, у неї прекрасний підбір музики.
Цьогоріч також буде багато лайвів. Мені подобається спостерігати за процесом створення такої музики, за тим, які кнопки та важелі натискає артист на величезних сетапах. Мій фаворит – Костя Лобанов, саме з його творчості я закохалася у такий формат виступів.
фото: Анна Лисун
Марк Поллок, менеджер з комунікацій
В мене одразу була довіра до цього фестивалю, бо я давно спостерігаю за розвитком Closer та «Лісового причалу». Мені подобається їхній стиль та подача, атмосфера, яку вдається створити. Коли анонсували перший Brave!, я купив квитки, навіть не знаючи лайн-апу. І організаторам дійсно вдалося масштабувати атмосферу на такий великий захід, усі гості фестивалю були відкритими та позитивними,.
Цього року я йду на Brave! теж великою мірою заради тієї атмосфери. Хочу послухати Аnna Haleta з Ізраїлю, Apollonia з Франції та Jane Fitz з Великої Британії. Мені цікаво, тому що подача французів та англійців дуже відрізняється від німецького техно, до якого всі звикли.
Також піду на Nicolas Lutz, він представник лейблу, який минулого року виступав на дні народження «Лісового причалу». Я тоді протанцював майже 18 годин! Тому знаю, що їм можна довіряти. З українських виконавців цікаво буде послухати Pavel Plastikk, Pahatam & Ivan Dorn, виявляється, у нього є напрацювання і в електронній музиці. Ну і Bambu і Borys, це заслужені ветерани андерграундрого руху на Подолі.
фото: Анна Лисун
Анна Мірошніченко, квіткарка
власниця MA’ flowers та TÊTE fleurs
Я не так часто відвідую фестивалі, але на Brave! прийду, бо вони сміливі, і я теж смілива. До команди організаторів з Closer є величезний кредит довіри, я покладаюся на їхній музичний смак. І для мене це привід на два дні випасти з життя, чого я зазвичай собі не дозволяю.
Я слухаю багато електронної музики, а також полюбляю класику. На фестивалях, зазвичай, довіряю друзям-музикантам, які проводять мене найбільш цікавими виступами. Спеціально я не слідкую за новими релізами, тому для мене фестиваль – це можливість бути у тренді, дізнатися, що зараз круто. Але я для себе вже виділила Mykki Blanco. Це репер-трансгендер, дуже харизматична людина.
На фестиваль я, скоріш за все, одягну стилізоване кімоно. Спереду воно дуже консервативне, а ззаду – з відкритою спиною та драпіруванням. На Brave! можна одягнути щось таке, що ви побоюєтеся носити у повсякденному житті, або просто не можете знайти нагоди вдягнути. Це фестиваль вільної музики і мистецтва, тому тут немає кордонів для самовираження.
фото: Анна Лисун
Ольга Семенець, координаторка фудкорту на Brave! Factory
Я кажу, що я тут «головна по тарілочках». На фудкорті цього року будуть зовсім різні точки з їжею, навіть незвичні, як для такого фестивального формату. Наприклад, камамбер-гриль з грінками і фруктами від «БутерБрат».
Перед фестивалем я послухаю виконавців з лайн-апу, щоб зрозуміти, хто мені цікавий. Або передам відповідальність вибору друзям – вони завжди потрапляють в десятку. Поки хочу послухати Mykki Blanco. Він відкрито заявляє про власну трансгендерну позицію та ВІЧ-позитивний статус, і таким чином показує людям, що все ок, і що усі люди мають право на повноцінне життя.
Ще на фестивалях я обожнюю танцювати. Це ледь не єдине, що я можу робити нескінченно, так само як їсти і спати. Танець – це класна фізична активність, через яку проявляються твої емоції, переживання, внутрішній світ та зв’язок з іншими людьми. Чимало цікавих знайомств зав’язується саме на танцполі. Минулого року мені особливо запам’ятався хаус-танцпол. В якийсь момент було враження, що зібрались всі твої друзі, але їх чомусь було кілька сотень.
фото: Анна Лисун
Діна Багаєва, дизайнерка інтер’єру
засновниця Sofa store
Для мене Brave! це не лише фестиваль музики та культури, але й урбанізму. Ми показуємо, як за допомогою ідеї можна перетворити територію просто переставляючи об’єкти або знаходячи нове призначення тим матеріалам, які вже є на цьому заводі. Мені ця тема дуже близька, як і для всіх, хто бачить красу в промислових зонах. Минулого року я створювала дві інсталяції для Brave!, цьогоріч, на жаль, вистачило часу лише для однієї.
Стосовно музики: я люблю правильне, більш жорстке техно. Серед наших виконавців не хочу когось виділяти, українська сцена представлена дуже масштабно. Хочу послухати Chris Liebing, це для мене нове ім’я, та Jane Fitz.
На фестивалі я можу переодягнутися кілька разів. Але завжди обираю зручне взуття: кросівки, а ще краще черевики. І одяг, що легко трансформується, щоб можна було зняти щось або накинути залежно від погоди.
фото: Анна Лисун
Наталія Полікарпова, модельний агент
Я взагалі меломан і слухаю абсолютно різну музику: від етнічної до хаусу, техно. Все залежить від настрою. Але фестивалі я не надто полюбляю, для мене на таких заходах забагато людей. Ходжу, коли виступає цікавий для мене виконавець, що рідко буває в Україні. Цього року вже слухала The Chemical Brothers і дуже хотіла потрапити на Massive Attack, але не склалося.
На Brave! прийду, бо це вечірка від Closer і тут збереться максимальна кількість моїх друзів і знайомих. І, звісно, заради лайн-апу. Обов’язково піду на Jane Fitz, Nicolas Lutz та українських виконавців, яких постійно слухаю в Closer.
З минулорічного фестивалю мені найбільше запам’ятався момент, коли пішов дощ. Всі десь взяли дощовики зеленого кольору, грала електронна музика, і за цим було дуже цікаво спостерігати.
фото: Анна Лисун
Олег Агапов, software developer
Коли я приходжу на фестиваль, то спочатку йду на бар. Потім здороваюся та спілкуюся з усіма знайомими, потім танцюю, знову на бар, знову спілкуюся, і так по колу.
Лайн-ап на Brave! весь крутий.Тут немає попсових виконавців, найкрутіших діджеїв року і тому подібного. Є просто виконавці, які грають якісну і хорошу музику. Вони трохи андерграундні, що навіть краще. Я не йду на фестиваль заради когось конкретного, але більше, мабуть, хотів би почути Chris Liebing та Jane Fitz. Ще чекаю Alex Savage та Аnna Haleta. Минулого року це був один з найприкольніших сетів.
Як на мене, в Україні немає нічого подібного на Brave! Цей фестиваль великий та дорослий, але при цьому він не громіздкий, тут вдалося зберегти затишну атмосферу. Люди приходять на цей фестиваль не зачекінитись або показати себе, а танцювати і гуляти такою шаленою локацією. У ній відчувається автентичність, вона дає відчуття свободи дій, свободи відчувати себе так, як ти хочеш. Для мене це такий “останній рейв Європи”.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 298 днів. За цей час ми опублікували 23640 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті