Вже кілька років поблизу центральної ялинки у Києві влаштовують різдвяний ярмарок: встановлюють дерев’яні будиночки, продають прикраси, подарунки ручної роботи та пригощають глінтвейном. «Хмарочос» розповідає історію виникнення традиції, що сягає корінням ще Середньовіччя.

Попередником традиційних різдвяних ринків вважають ярмарок у Відні, перша згадка про який датується 1294 роком. Тоді австрійський герцог Альбрехт І дав жителям міста право влаштувати Грудневий ярмарок на центральній площі. Поступово звичай проводити подібні маркети поширився територією тодішньої Священної Римської імперії (сьогодні територія Німеччини, Австрії, Чехії тощо). Перший подібний ярмарок у Мюнхені відбувся у 1310 році, у Франкфурті – у 1393, а у Дрездені – у 1434.

В цей період ярмарки вже почали асоціювати з Різдвом та проводити під час Адвенту – чотиритижневого передріздвяного посту. Спочатку на них продавали переважно м’ясо, згодом додалися інші продовольчі товари та потрібні під час довгої зими речі.

Реформація Різдва

У XVI столітті у Європі розпочалася християнська Реформація. І саме один з очільників цього руху, священик Мартін Лютер наблизив свято середньовічного Різдво до того виду, в якому європейці його знають сьогодні. Саме йому приписують ідею ставити та прикрашати вдома ялинку. До слова, перша прикрашена ялинка на міській площі була задокументована 1510 року в Ризі. Мартін Лютер також запропонував дарувати подарунки на Різдво, хоча до цього діти отримували їх шостого грудня, на день святого Миколая.  

Ярмарок на Різдво у місті Трір, Німеччина

За новим звичаєм, подарунки приносив Christkind – Дитя Ісус. Німецькі різдвяні ярмарки отримали відповідну назву – Christkindlmarkt, і зазвичай їх відкривали театралізованим дійством. Ця традиція збереглась і сьогодні, щоправда, роль Дитя Ісуса нині переважно виконує дівчинка у білому та золотому вбранні з ангельськими крилами.

Такі маркети розміщувалися на площах та складалися з численних крамничок у вигляді дерев’яних будиночків. На них почали продавати не лише необхідні для зими товари, але й сезонні солодощі, прикраси та подарунки до Різдва. Традиційними на німецьких ярмарках стали ковбаски, глінтвейн – тепле вино з прянощами, смажений мигдаль та імбирне печиво.

Найчастіше таке печиво виготовляють у формі людини або будиночка. Вважається, що імбир зі Сходу  до Європи привезли під час хрестових походів. Спочатку назву gingerbread використовували для консервованого імбиру, але згодом почали називати так випічку з цим інгредієнтом, якому у той час приписували лікувальні властивості. Крім імбира до традиційного печива додають також корицю та гвоздику. Випікати його у формі чоловічка почали при дворі британської королеви Єлизавети І. А будиночки з печива стали популярними на початку ХІХ століття після того, як брати Грімм опублікували народну казку про Гензеля і Гретель.

Крім того, на різдвяних ярмарках продавали роботи місцевих майстрів, що робило маркети у різних містах унікальними. Для Німеччини були характерними різьблені лускунчики ручної роботи, дерев’яні фігурки, годинники з зозулею, прикраси зі скла та соломи.

Різдвяний ярмарок у Відні, Австрія

Одні з найбільших ярмарок сьогодні влаштовують у, Кельні та Відні: цьогоріч у австрійській столиці встановили близько двохсот стилізованих будиночків. У великих містах, наприклад Берліні, організовують одразу кілька десятків подібних маркетів. Хоча традиційно подібні ярмарки були характерні лише для центральної Європи, сьогодні вони є значно більш розповсюдженими. Дерев’яні крамнички з глінтвейном та імбирним печивом можна зустріти як в Україні, так і в Великобританії, США та навіть Сінгапурі.

У Великобританії, зокрема, подібний формат став популярним лише на початку 2000-х років. Просте сьогодні ярмарка в Бірмінгемі приваблює у святкові тижні 5 мільйонів відвідувачів. Організатори запевняють, що їм вдається зберегти традиційну атмосферу різдвяних маркетів завдяки тому, що вони запрошують як місцевих виробників, так і торговців з Німеччини, Угорщини, Франції тощо.

Різдвяні ярмарки в Україні?

В Україні ярмарки почали активно розвиватися з XVIII століття. Їх проводили переважно у період великих храмових свят, проте окремого різдвяного ярмарку не було. У зимовий період найбільшим був Хрещенський ярмарок у Харкові. Він починався шостого січня та тривав місяць.

Хоча такі ярмарки не мали тематичного різдвяного спрямування, з європейськими та сучасними українськими їх поєднує розважальна складова, розповідає етнографія Віталіна Юрченко. «На ярмарок приїжджали не лише за покупками, люди з’їжджалися для того, щоб добре провести час та поспілкуватися, – зазначає Віталіна. – На площах встановлювали каруселі, там виступали циркачі, народні театри. Якщо цього не було, це був просто базар, а не ярмарок».

Різдвяне містечко в Києві у 2017 році

Крім того, ярмарки німецького зразка проводилися на території Західної України у часи, коли вона перебувала під контролем Австро-Угорщини чи Польщі. Зокрема, у Львові їх проводили до 1939 року. Традицію відновили у 2009 році, і з того часу ярмарок щороку проводять в центрі міста.

Сьогодні подібні ярмарки влаштовують і в Києві. Зовні вони завжди нагадують німецькі: на площі встановлюють ряди дерев’яних будиночків-крамниць. Проте вони, безумовно, не позбавлені українського колориту. Поруч з глінтвейном та gingerbread тут завжди можна знайти вареники та наливки. А також незміниий атрибут подібних маркетів – роботи українських майстрів: розписані іграшки на ялинку, декоративні свічки та шкарпетки з вовни.