Верховна Рада зареєструвала законопроект, який обмежує виробництво і продаж пластику

Фото: Pixabay

Вчора, 28 січня, депутати Верховної ради зареєстрували законопроект №9507 «Про зменшення кількості окремих видів відходів з поліетилену в цивільному обігу», повідомляє ГО Rethink. Законопроект має на меті обмежити використання пластикових пакетів в Україні. Як зазначають у прес-релізі ГО, законопроект розроблено на основі Директиви Європейського Парламенту № 94/62/EC та чинних законів країн-членів ЄС.

Законопроект пропонує:

– заборонити надання поліетиленових пакетів на безоплатній основі з 1 січня 2021 року;
– заборонити реалізацію поліетиленових пакетів з товщиною стінки до 50 мікрон з 1 січня 2022 року;
– ввести обов’язкову сертифікацію пакетів на придатність до біорозкладу (для біорозкладних пакетів) у відповідності до національних стандартів з 1 січня 2021 року.

Повідомляється, що законопроект передбачає виключення з гігієнічних міркувань. Також заборона не розповсюджуватиметься на надлегкі пластикові пакети з товщиною стінки до 15 мікрон та розмірами 225мм*345мм*450мм, що використовуються для м’яса, риби та продуктів з них, а також сипучих продуктів, для яких пакет є первинною упаковкою.

«Запропоновані обмеження сприятимуть розвитку ринку альтернатив пластикових пакетам в країні. Замість них можна використовувати текстильні сумки та мішечки, паперові пакети, або пакети з крохмалю, які використовуються в країнах ЄС, що ввели заборону на пластикові пакети», – зазначають у Rethink. В організації додають, що виробництво пакетів з крохмалю можливе на існуючому обладнанні українських виробників пакетів і не потребує додаткових інвестицій. «Враховуючи потенціал України як аграрної країни, ми можемо стати провідним виробником біорозкладної гранули з крохмалю у світі», – пишуть активісти.

Нагадаємо, The Guardian почали продаж випусків в упаковках з крохмалю.

Зазначимо, у липні 2018 року ReThink подали Всеукраїнську петицію щодо обмеження обігу поліетиленових пакетів до Президента, Кабінета Міністрів і Верховної Ради. Під петицією підписались більше 25 тисяч громадян, проте документ не отримав належної уваги з боку керівництва держави. Відтак ReThink вирішили створити закон самостійно.