Чому Вокзальній площі потрібна повна реконструкція, а не ремонт? Пояснюємо на прикладах

Мер Києва Віталій Кличко разом з міністром інфраструктури Володимиром Омеляном проінспектували Вокзальну площу у Києві 18 січня.

В результаті вирішили навести порядок на прилеглій до вокзалу території. Від слова відразу перейшли до діла – того ж дня до чергування на вокзалі приступив спецпідрозділ поліції «ТОР», а муніципальні чиновники почали зносити МАФи на Вокзальній площі.

«Хмарочос» вирішив дізнатись, як відбувалася реконструкція привокзальних площ в інших містах Східної Європи та України і чого варто чекати Києву.

Привокзальні площі здорової людини

Головні тренди у Східній Європі щодо реконструкції привокзальних площ переважно задає Польща. Лише за останні 10 років тут були оновлені вокзали і площі у Кракові, Вроцлаві, Гданську, Лодзі та Познані.

Більшість робіт розпочались ще до Євро-2012, однак продовжились і після чемпіонату. В результаті поляки отримали привокзальні площі, де враховано інтереси не тільки водіїв приватних авто, але й, у першу чергу, пішоходів та пасажирів громадського транспорту.

«Тоді, як у більшості великих європейських міст вся інстраструктура вже давно побудована, то Польща зараз дуже динамічно розвивається. В інших же країнах Східної Європи ситуація залишається дуже сумною. Для прикладу можна взяти привокзальну площу столиці Словаччини Братислави», – відмічає експерт з транспорту Антон Гаген.

Вроцлав

Вокзал у Вроцлаві був збудований ще у 1857 році. За 2017 рік ним скористались близько 19 млн пасажирів.

У 2010 році напередодні Євро-2012 у Вроцлаві почалась масштабна перебудова самого вокзалу і площі перед ним. Хоча ще до реконструкції на площі росли дерева і був ставок, але це не завадило використовувати її, в першу чергу, як парковку.

Під час реконструкції на площі поклали нову плитку, посадили дерева, але головні зміни стосувались саме паркування. Після реконструкції площа стала повністю повністю пішохідною та закритою для автомобілів. Парковка ж на 200 машиномісць захована під землю.

Через незручну тарифну політику вокзальний паркінг не користується великою популярністю, програючи стоянкам великих торгових центрів поряд. Для велосипедистів на площі передбачено два паркінги, також повз вокзал проходять трамвайні та автобусні маршрути.

Краків

Вокзал у Кракові був відкритий ще раніше, ніж у Вроцлаві, – у 1847 році. У 2017 році ним скористалось близько 16 млн пасажирів. Особливість вокзалу – він є точкою перетину різних видів громадського транспорту.

До реконструкції у кінці 1990-х років вокзал Кракова нагадував вокзали більшості пострадянських міст зі стихійною торгівлею і парковками. Реконструкція вокзалу почалась у 1998 році і тривала майже 16 років.

Роботи планували провести у два етапи. На першому етапі в одному з переходів розташувалися сучасні торгові точки, каси, а також встановили спеціальні підйомники для людей з інвалідністю. На даху вокзалу зробили автомобільну стоянку і стоянку таксі.

Наступний етап реконструкції мав розпочатись у 2000 році. На прилеглих до вокзалу територіях планували сучасний торговий комплекс, новий автовокзал, під землею мала пройти траса швидкісного трамвая (її таки побудували у 2008 році). Однак майже на два роки роботи заморозили.

Більшість робіт з реконструкції площі здійснили у 2003-2005 роках. У 2005 році, після майже дворічного капітального ремонту, був відкритий новий дворівневий автовокзал, а також побудований сучасний торговий центр. Від старого вокзалу залишилася лише старовинна будівля.

У 2014 році реконструкція привокзальної площі завершилась, коли було відкрито підземну станцію трамвая.

Берлін

Вокзал у Берліні сьогодні є одним з найновіших та найбільших у Європі. Щорічно вокзалом користуються близько 110 мільйонів пасажирів, тобто понад 300 тисяч пасажирів щоденно.

У 1992 році німецький уряд вирішив побудувати вокзал, який став би центральним для об’єднаного Берліна. Для цього обрали ділянку, де знаходився зруйнований під час Другої світової війни Лернтський вокзал у самому центрі міста.

Від наміру до завершення будівництва минуло 14 років – у 2006 році Ангела Меркель урочисто відкрила новий вокзал Берліна.

Автором проекту вокзалу був архітектор Майнхард фон Геркан. В основі вокзалу у Берліні стала так звана концепція «грибів». Згідно з нею, вокзал має стати точкою, де сходяться різні види громадського транспорту.

Центральний вокзал Берліна – це складний будівельний об’єкт, що складається з п’яти рівнів перонів і чотирнадцяти шляхів, що дозволяються вийти на різні вулиці міста. При цьому на площі перед вокзалом зовсім немає стихійної торгівлі. Але для магазинчиків і кафе у будівлі передбачено 15 тисяч кв.м. Паркінг знаходиться під землею і розрахований на 860 машиномісць.

На відміну від Польщі, привокзальна площа не є зеленою. Не зважаючи на це, вокзал є екологічним і економічним. Прозорий дах дозволяє не використовувати штучне освітлення вдень, а для освітлення ввечері встановлені сонячні панелі.

Що буде з Двірцевою площею у Львові

Європейська тенденція щодо реконструкції вокзалів та площей перед ними перетнула кордон і дійшла до України, а саме до Львова.

Фрагмент проекту реконструкції Двірцевої площі у Львові

У квітні 2018 року комунальне підприємство “Інститут просторового розвитку” опублікувало проект реконструкції привокзальної площі міста. На оновленій площі буде більше зелені і впорядковано стихійне паркування – для цього облаштують підземний паркінг, який буде побудований за кошти інвесторів.

Як повідомив головний архітектор Львова Юліан Чаплінський, на площі з’явиться більше пішохідного простору. Кількість трамвайних зупинок збільшиться до чотирьох. Їх посунуть ближче до вокзалу, щоб львів’янам та гостям міста було легше доходити до трамвая.

Зміни торкнуться і пішохідних шляхів – їх перенесуть в центр вулиці Чернівецької. Це робиться для того, щоб люди могли заходити безпосередньо до дверей вокзалу. Ця пішохідна зона буде оформлена деревами і лавками.

Фото: Михайло Верхогляд

Реконструюватимуть Двірцеву площу у Львові у два етапи. Завершити перебудову планують завершити через два роки. Роботи з реконструкції площі планують почати вже першого березня цього року.

«Під час цих робіт, буде закрито для проїзду дорожню частину, і буде один невеликий проїзд. У цій лівій частині у нас розпочинається колектор, тому проведемо його заміну», – повідомив Андрій Білий з департаменту житлового господарства та інфраструктури.

Київ. Спроба №3

У Києві вперше про реконструкцію Вокзальної площі вперше заговорили ще у 2013 році при адміністрації Олександра Попова.

Навести лад на площі планували простим способом – встановити шлагбауми на в’їзді і виїзді з площі. При цьому на в’їзді мало бути 4 шлагбауми, а на виїзді – 3. Через це проект мав суттєву ваду – збільшувався час очікування на виїзд з привокзальної площі через скупчення автомобілів.

«Ми провели заміри і виявилось, що таким способом чиновники перетворювали привокзальну площу на своєрідну мишоловку для водіїв. Крім того, заміри показали, що головною проблемою були пішоходи – без них автомобілі на площі роз’їжджались без затримок. Але проект, який пропонувала міська влада, взагалі не враховував пішоходів», – пояснює директор компанії «А + С Україна» Дмитро Беспалов.

Однак з початком Майдану міська влада відмовилась від планів реконструкції Вокзальної площі і вдруге повернулась до них лише у 2015 році. «Тоді в департаменті транспортної інфраструктури знову заговорили про встановлення шлагбаума, але з’явились й альтернативні проекти. Серед них був проект Віктора Петрука. Він пропонував організувати рух на привокзальній площі за прикладом аеропорту – тоді зникав конфлікт між автомобілістами і пішоходами», – пояснює Беспалов.

Однак і в 2015 році далі розмов справа не пішла. На думку Антона Гагена, для реконструкції площі необхідно мати не лише бажання, а й важелі впливу.

«Інституційно реконструкція вокзальної площі – це перетин інтересів міста, “Укрзалізниці”, приватних власників територій довкола (та сама “Кузня на Рибальському”). Дуже багато стейкхолдерів тільки в легальній площині, а ще ж є купа стейкхолдерів в напівлегальній. Це і нерегулярщики, і МАФи. Синхронізувати це все дуже складно», – пояснює він.

Читайте також: Пішохідна рента: як працює стихійний бізнес на Центральному вокзалі?

Наприклад, 1,67 га землі за адресою вул. Льва Толстого, 28 біля Центрального вокзалу вже понад 10 років перебуває в оренді ТОВ «Валентин Плюс», яке пов’язують з народним депутатом Андрієм Деркачем. Ще у 2013-2014 роках КП «Київпастранссервіс» планувало тут побудувати парковку на 600 автомобілів, що мала б розвантажити привокзальну площу. Однак в 2014 році Київрада поновила договір оренди з «Валентин Плюс» ще на 10 років.

Ремонт, а не реконструкція

З огляду на всі ці обставини та на стислі сроки реконструкції – її планують завершити до травня 2019 року – говорити про якісь кардинальні зміни на площі не варто.

Однак зволікати з теж не варто, вважає Дмитро Беспалов. Залізничний вокзал фактично став не тільки центральним пасажирським залізничним вузлом країни, а й воротами у Європу – сюди приїжджає багато іноземців, які потім автобусом чи залізничним експресом їдуть в Бориспіль.

Привокзальна площа в Києві. Фото: 112.ua

«Що вони бачать, коли приїжджають? Бруд, нелегальну торгівлю та хаос. Тому мерія вирішила за 5 місяців навести порядок – для цього замінять асфальт, впорядкують ситуацію з паркуванням і посадять квіти», – пояснює Беспалов. На його думку, мова швидше йде про капітальний ремонт, а не про реконструкцію.

«Для реконструкції площі необхідно проводити архітектурний конкурс, а це займе щонайменше півроку. До травня міська влада його не встигне провести. Тому проведуть лише ремонт площі», – пояснює експерт.

Це підтвердив і мер Києва Віталій Кличко. За словами мера, на площі лише приберуть МАФи, замінять асфальт і наведуть лад з паркування. Хоча столичний вокзал вже давно потребує набагато глибших змін.

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 269 днів. За цей час ми опублікували 23431 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?