Нещодавнє дослідження Чиказького університету показало, що кожен киянин міг би жити майже на рік довше, якби дихав чистішим повітрям.

Сьогодні у столиці відсутні не лише системні заходи стосовно покращення якості повітря, але й повноцінний механізм його моніторингу. Незабаром це повинно змінитися: у Києві розробляють одразу дві системи – муніципальну та громадську. Про завдання та принципи роботи останньої «Хмарочос» дізнався у Олександра Карпенка, керівника напрямку Smart environment у міській ініціативі Kyiv Smart City.

Сьогодні існує державна система моніторингу повітря, яку здійснює Центральна геофізична обсерваторія ім. Бориса Срезневського. Вона має 16 постів у Києві. Проте Інформація на сайті Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського оновлюється з запізненням на день. «Це не моніторинг, просто статистика і фіксація даних», – каже Олександр. Крім того, ці пости застарілі та не вимірюють усіх показники зазначені у Директиві Євросоюзу 2008/50/ЄС, яку Україна повинна впровадити у рамках виконання Угоди про асоціацію.

«Коли ми вирішили зайнятися питанням якості повітря, зрозуміли, що стаціонарні пости для досліджень коштують 200-500 тисяч доларів США залежно від обладнання. Це те, що може собі дозволити місто, але не громадськість. Тому ми вирішили йти шляхом громадського моніторингу та використовувати бюджетні пристрої для індикативних вимірювань, – розповідає Олександр. – Такі результати не мають сертифікатів і не можуть, наприклад, бути використаними у суді. Але ми виходили з інших потреб: людина, що виходить на вулицю, хоче знати стан повітря у цій точці. Батьки, що гуляють з дітьми в парку, повинні знати, що обрали більш-менш безпечний маршрут».

Ініціатива провела власне дослідження «Комфорт та екобезпека у межах міста» та заміряли якість повітря вздовж 12-кілометрової велосмуги на лівому березі.

«У нас була вперше можливість зробити дослідження відповідно до європейських нормативів, – каже Карпенко. – Тому ми перевірили наші припущення та розробляли підхід. Він ліг в основу майбутньої системи моніторингу».

Крім того, створюючи громадську систему моніторингу у Kyiv Smart City вирішили залучати до неї усіх охочих. «Ми співпрацюємо з кампанією «Міста для життя. Київ» та

Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, що має станцію Географічного факультету поблизу ВДНГ та планує встановити ще одну у Червоному корпусі. Одночасно ведемо переговори ще з кількома організаціями, можливо найближчим часом вони також встановлять датчики та приєднаються до нашої системи», – каже Олександр.

Як це працює?

Принциповою відмінністю запропонованої системи Олександр називає поєднання супутникових даних з інформацією з датчиків, вимірювання показників за директивою та відображення актуальної інформації з прогнозом на 24 години.

Пристрої для моніторингу якості повітря у Kyiv Smart City збирають за допомоги ентузіастів. «Коли ми почали моніторити ринок, зрозуміли, що готові пристрої надто дорогі – не менше $2 тисяч та не визначають усіх необхідних за директивою показників, – розповідає Олександр. – На воркшопі ми зустріли ентузіастів з технічною освітою, які вже конструювали щось подібне для домашнього використання. Самі датчики ми закуповуємо на AliExpress».

Вони можуть вимірювати вісім показників, зокрема, рівень озону, бензолу, оксиду та діоксиду азоту, діоксиду сірки, чадного газу та дрібнодисперсного пилу (частинки PM10 та PM2.5) в повітрі. Зараз пристрої передають інформацію через Wі-Fi, проте в майбутньому організація планує домовитися з мобільним операторам про використання GSM-каналу.

Читайте також: Пил у Києві: звідки він береться і чому такий шкідливий

Собівартість таких пристроїв – близько $600. Гроші на них, як і на дослідження, дали меценати. Перший прототип вже готовий та протестований, зараз його калібрують та паралельно збирають ще два. Один з «пілотних» пристроїв передадуть у Дарницький район. «Про це нас просили активісти. У цьому районі немає жодної станції, адже коли створювали систему Центральної геофізичної обсерваторії, його ще просто не існувало», – розповідає Олександр Карпенко. Ще по одному розмістять поблизу Хрещатика та Контрактової площі. За успішної роботи організація планує збільшити кількість власних датчиків до 30 до кінця року.

Паралельно з розробкою пристроїв у Kyiv Smart City створюють сайт та мобільний додаток. Вони запрацюють на початку березня, після того як будуть встановлені та відкалібровані перші три датчики. Інформація з них, а також дані від партнерів проекту відображатиметься у зручній для користувачів формі. «Ми використовуватимемо індекс Pollutant Standards Index, яким користуються, зокрема, у США та Сінгапурі. Він має градацію від 0 до 300 пунктів», – пояснює Олександр.

Індекс супроводжуватиметься відповідними кольоровими позначками – зеленим, жовтим, червоним – та буде розраховуватися для кожного датчика. Крім того, користувачі матимуть змогу переглянути значення усіх параметрів моніторингу окремо. Система повинна не лише показувати поточний стан повітря, але й прогнозувати його з урахуванням метеорологічних умов та рельєфу.

Крім того, якщо запуск громадської системи буде успішним, у Kyiv Smart City планують пропонувати свої напрацювання іншим містам та проводити воркшопи. На них показуватимуть, як можна зібрати подібний прилад для персонального використання. «Перевага наших пристроїв у тому, що вони як конструктор, – пояснює Олександр. – Можна взяти всього кілька датчиків і зібрати простий та недорогий пристрій, щоб самотужки визначити якість повітря біля дому чи офісу».

Для моніторингу використовуватимуть також інформацію з супутників, зокрема, Sentinel-5p. Довжина хвиль та щільність атмосферного стовпа можуть вказати на наявність тих чи інших речовин на певній висоті. «Перевага цих даних в тому, що вони безкоштовні та швидко оновлюються, – пояснює Олександр. – Проте потрібен спеціаліст, який вміє їх аналізувати». З аналітичною обробкою цієї інформації ініціативі допомагає Інститут космічних досліджень НАНУ-ДКАУ. Супутникові дані дають можливість побачити ситуацію по місту в цілому, проте вони є недостатньо точними без співставлення із показниками наземних датчиків.

Що з муніципальною системою?

Паралельно з громадською розробляється муніципальна система моніторингу повітря, про яку поки відомо небагато. Восени 2018 року Управління екології та природних ресурсів КМДА ініціювало дослідження якості атмосферного повітря. Його метою було виявлення місць найбільшої концентрації швідливих речовин у місті.

«Результати дослідження стануть основою концепції створення автоматизованої системи моніторингу… Це у майбутньому дозволить оперативно реагувати на зміни рівня забрудненості повітря та інформувати про це жителів міста», – зазначив Андрій Мальований, начальник Управління.

Олександр Карпенко переконаний, що створення муніципальної системи не суперечить їх ініціативі. «Ми не можемо чекати, поки запрацює ця система і не можемо довіряти наявній державній, – каже він. – Проте ми не конкуруємо з ними, наші індикативні вимірювання стануть додатковим джерелом інформації, коли почнуть працювати стаціонарні пости. Ми плануємо ділитися даними, щоб інформація по місту була максимально повною. Водночас, міська система зможе вимірювати більше показників, які потребують дорогого обладнання, зокрема, важкі метали та формальдегід».

Водночас, моніторинг не є рішенням проблеми, зазначає Карпенко. «Це аналіз та прогноз, завдяки яким ми можемо зрозуміти, що робити далі, – каже Олександр. – Після того, як джерела забруднення будуть виявлені, задачею міста є боротися з ними».