У партнерстві з архітектурною компанією Urban Experts розповідаємо про сучасні проекти, розроблені українськими архітекторами для Казахстану: які будівлі обирають місцеві девелопери, чому вони подобаються містянам і як завдяки ним змінюється міський простір?

«Розумне» радянське житло

Ще на початку 1990-х років Астана, нинішня столиця Казахстану, була тихим і непримітним місцем. Тоді вона мало вирізнялася серед інших пострадянських міст, які розбудовували після Другої світової війни.

Тут були ті ж самі прямокутно сплановані вулиці, густо засаджені деревами, шумні автомобільні магістралі та невиразна панельна забудова без архітектурних надлишків.

Подекуди монотонність цього пейзажу розбавляли «знакові» адміністративні споруди — Палац Целинників та Будинок Рад. Дещо урізноманітнили його і ленінградські архітектори, які зводили типове п’ятиповерхове житло з «ломаними» фасадами, але без балконів.    

У 1997 році сюди переносять столицю з Алмати і місто починає змінюватися. Генеральний план для нього розробляє Кісьо Курокава — автор амстердамського музею ван Гога і капсульного хмарочоса в Токіо, а серед іменитих архітектурних бюро, яких запросили будувати молодий мегаполіс, опиняються британці Foster and Partners. Будівельна лихоманка триває і зараз: Астана рясніє новобудами, чиї архітектори намагаються перевершити один одного грандіозністю задумів. 

При цьому за проблему застарілого житла тут взялися нещодавно. Але, на відміну від російської реновації, коли в одній Москві вирішили знести більше п’яти тисяч «хрущовок», астанинці обрали інші методи — модернізацію будинків та облаштування затишних дворів. 

Так з’явився перший пілотний проект SMART City, розроблений архітекторами з Urban Experts. Він має повністю оновити один з радянських мікрорайонів Астани, забудований радянськими п’яти- та дев’ятиповерхівками.  

Тутешні двори важко назвати комфортними і безпечними: вони всіяні трубами теплотрас, а газони, тротуари і навіть дитячі майданчики щільно заставлені автівками. Фактично, увесь простір, задуманий як місце для прогулянок, відпочинку та ігор, перетворився на величезну стихійну парковку. Тому його треба було планувати наново.

За задумом архітекторів, старі панельні будинки реконструюють, додавши їм ще кілька поверхів (як правило, не більше двох). По периметру мікрорайону зведуть нові будівлі — але також середньої поверховості, щоб вони не «нависали» і не тиснули на перехожих.

З будинкових дворів зникнуть всі паркани та огорожі. В’їзд до них обмежуватимуть лише «розумні» боларди, які пропускатимуть спеціальний транспорт — наприклад, аварійні служби. Тож мешканцям доведеться залишати свої автівки зовні житлового району.

Пріоритет матимуть пішоходи та велосипедисти, для яких облаштують велодоріжки, зведуть пункти велопрокату і обладнають місця для паркування. Зроблять пішохідним і простір навколо двох шкіл і дитячого садочку, розташованих всередині району.

Увесь мікрорайон розподілять на окремі квартали. Тут будуть і приватні зони, до яких матимуть доступ лише мешканці, і громадські, куди може завітати будь-який містянин. Кожна з них відрізнятиметься візуально — проектувальники передбачили окремий тип мощення. В окремих локаціях воно буде припіднятим: завдяки цьому утворюється безбар’єрне середовище для пішоходів і, водночас, перепона для автомобілістів, які будуть змушені суттєво зменшувати швидкість.      

У кожному кварталі облаштують ігрові майданчики для дітей різного віку, місця для занять спортом і відпочинку для дорослих. Не забули і про навігацію — по всьому мікрорайону встановлять електронні стенди, які допоможуть містянам не збитися з маршруту.  

Астана — це місто з різко континентальним кліматом, що означає сильні коливання температури, шквальні вітри і дуже холодні зими. Тому для жителів зведуть так звані meeting points (місця для зустрічей) з сонячними панелями на даху та системою клімат-контролю. Саме тут можна буде збиратись для товариських зустрічей або вирішення будь-яких організаційних питань — особливо, якщо на вулиці негода.

На перших поверхах нових будинків, що зведуть по периметру мікрорайону, з’являться всі необхідні магазини та сервіси: супермаркети й аптеки, кав’ярні та кондитерські, ательє та хімчистки. Крім того, всередині кварталів облаштують компактні міські ферми, щоб будь-який мешканець міг займатись садівництвом.    

Торговельний центр, що зближує

Американський архітектор Віктор Грюн, який першим почав проектувати торговельні центри, мріяв, що вони стануть «місцем для включення у громадське життя на кшталт давньогрецької Агори».

І сьогодні такі комплекси дійсно стали однією з найважливіших міських локацій, куди приходять не стільки за покупками, скільки за враженнями.

Містяни часто проводять тут вихідні, адже у молах завжди щось відбувається: відкривають нові ресторани, проводять концерти, виставки та спортивні змагання, пропонують безліч можливостей для сімейного дозвілля.   

Тож не дивно, що люди, які збираються купувати нову квартиру, вважають близькість до торговельного центру однією з переваг, а девелопери все частіше проектують мол, як частину майбутнього житлового комплексу.    

Натомість в Казахстані українські архітектори пішли ще далі — і спроектували торговельний центр для середньоповерхового житлового комплексу, вже зведеного в 12 кілометрах від Астани. Цей мол має стати «магнітом» як для місцевих мешканців, так і для майбутніх жителів цього масиву.

Цей житловий комплекс позиціонується як «комфортний район, де можна відпочити від міської метушні». При цьому торгівельна інфраструктура у ньому мало розвинена: невеликі продовольчі крамниці, розміщені на перших поверхах житлових будинків, не здатні задовольнити попит всіх мешканців (за даними забудовника, тут вже придбали квартири понад сім тисяч родин).

Невеликий двоповерховий мол розташують на в’їзді до житлового комплексу. Окрім торговельних галерей та великого супермаркету, тут з’являться фудкорти та ковзанка. Надалі його планують перетворити на «повноцінну локацію вихідного дня» і «громадський простір, де можна водночас робити покупки». Фактично, він стане місцем, де мешканці району будуть знайомитися і спілкуватися.

Архітектори вважають, що компактні торговельні моли, розташовані у пішій доступності від житла — загальносвітовий тренд. І вже невдовзі вони будуть не просто місцем для шопінгу, розваг та спілкування, але й центром, де можна будет отримати якісні побутові, медичні та освітні послуги.   

Живи, працюй і грай

На думку архітекторів Urban Experts, кожен девелопер, який зводить новий будинок, повинен розуміти — що насправді потрібно людям, які хочуть придбати тут квартиру.

Тому, перш ніж починати будівництво, він має постійно проводити соціологічні дослідження серед людей, які вже купили житло в інших будинках, і якомога детальніше з’ясувати: що їм подобається, що тільки влаштовує і в чому їхні очікування зовсім не справдилися?

Наприклад, люди, які переїхали жити в Астану, зазвичай одразу заряджені на те, щоб багато працювати. Вони не налаштовані довго налагоджувати побут. А відтак, розповідає генеральний директор Urban Experts Віталій Бойко, великої популярності тут набули квартири «під ключ» — одразу відремонтовані і вмебльовані, з готовими санвузлами.

«Нові мешканці готові витратити час на одну-дві поїздки до магазину меблів — і більше не відволікатися на облаштування свого житла», — пояснює він.      

При цьому вони приділяють значну увагу плануванню майбутніх квартир. Так, один з головних житлових трендів Казахстану: дуже компактні спальні кімнати і натомість — великі, просторі вітальні, де можна відпочити і поспілкуватися з родиною та друзями.   

Крім того, для них дуже важливе функціональне наповнення будинку. Тому девелопери часто змушені переглядати свої старі проекти — і докорінно їх змінювати.

Так, на замовлення приватного девелопера, був перетворений один з нових житлових будинків у центрі Астани. Фактично, архітектори мали заново створювати комфортний простір для його мешканців.

Для цього територію житлового комплексу вирішили розбити на окремі функціональні зони. Так тут запланували затишний сквер для прогулянок і дитячий майданчик з ударопоглинаючим покриттям. Останній розмістять на даху триповерхового наземного паркінгу — разом із тенісним кортом та зоною відпочинку.

Сам паркінг планують зробити «родзинкою» комплексу: його стіни вертикально озеленять, щоб покращити навколишній мікроклімат. Озеленять і дах житлового комплексу, де будуть облаштовані окремі літні тераси.

Схожий підхід вже декілька років застосовують, зокрема, у Копенгагені, де будинкові дахи засаджують рослинністю і перетворюють на оглядові майданчики з чудовими видами на місто.

Urban Experts — українська архітектурна компанія, яка надає архітектурні, проектувальні та консультаційні послуги для об’єктів житлової, комерційної та багатофункціональної нерухомості у Східній Європі.

Ексклюзивний партнер компанії — міжнародне архітектурне бюро Leslie Jones Architecture, яке надає послуги в усіх секторах нерухомості у тісній співпраці з усіма зацікавленими сторонами. Бюро має міжнародний досвід генерального планування територій, у тому числі, міст, великих інфраструктурних і транспортних об’єктів. Серед його проектів — міжнародні аеропорти Гітроу та Гонконг, торговельні центри Westfield London і Westfield Stratford).