Київський дослідник випускає книгу про школи, ясла та дитсадки міжвоєнного Києва

Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 11 років та 13 днів. За цей час ми опублікували 26815 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фрагмент обкладинки видання

Дослідник архітектури та доктор філософії Семен Широчин оголосив про випуск своєї першої книги з серії «Архитектура межвоенного Киева». Вона присвячена школам, яслам та дитсадкам.

Впродовж кількох років Широчин, зокрема, відновлював дані стосовно проектів будівництва закладів: це імена авторів, начальників та будівельників, точні дати, аналіз незведених проектів. Дитячі садки Широчин розглянув у контексті підготовки до війни, заборони абортів, емансипації жінки та розвитку патріархату.

«Щоб відзняти зазначені тут об’єкти, довелося вислуховувати обвинувачення в шпіонажі, тероризмі та педофілії, перелазити паркани, сваритися з охороною, директорами та завідувачами, а в ряді місць – застосовувати аерофотозйомку», – додає автор. Дослідник зазначає, що багато проектів, представлених у книзі, впізнають мешканці з інших міст – оскільки типові проекти втілювалися по всій Україні.

Також видання містить унікальні та архівні ілюстрації. Книга містить дані, відсутні в офіційних історичних джерелах, а також розповіді про дискомфортний побут будівельників, боротьбу депутатів за шкільні ділянки і тогочасних «тітушок». «Архитектура межвоенного Киева. Школы. Ясли. Детсады» вийде на 432 сторінках у твердій обкладинці наприкінці травня–початку червня. Видання доступне для передзамовлення безпосередньо у автора.

Нагадаємо, нещодавно Семен Широчин розповідав, як і навіщо з Харкова перенесли столицю у 1934 році, а також про об’єкти та засоби конструктивізму, постконструктивізму і неокласицизму в Києві.