Минулих вихідних на міжнародному фестивалі CANactions була представлена концепція розвитку території Китаєва на межі з Голосіївським національним парком.

Девелопер цього проекту сподівається звести поряд із заповідником «ідеальний район, побудований з мінімальним втручанням в природу і доступний для всіх містян». Але спершу він має дійти згоди з місцевими мешканцями, які виступають проти будь-якого будівництва на цій території — і, здається, зробити це йому буде непросто.

Тільки музеєфікація, тільки благоустрій!

Кияни, які протестують проти «освоєння» Китаєва, кажуть, що ця місцина — одна з небагатьох у місті, яку й досі можна назвати «куточком дикої природи».

Саме тут, серед численних озер, фруктових садів і вкритих лісом пагорбів, люблять гуляти містяни, стверджують активісти. Збереглися в урочищі й залишки давньоруського городища (літописи згадують його як фортецю Пересечін), і відомий серед паломників Свято-Троїцький монастир, і печерний комплекс, де жили ченці-відлюдники.

Боротьба за недоторканість цієї території точиться з 2005 року, коли міські депутати віддали його в оренду сільськогосподарському підприємству «Київська овочева фабрика» (термін оренди спливає у 2024 році). Тоді цю землю відвели під «будівництво та обслуговування будівель громадської забудови», яке, зрештою так і не почалося.

Рендери попереднього проекту забудови. Зображення: ma-arch.com.ua

Натомість, вже за два роки Київрада дозволяє змінити цільове призначення землі — і тут можна будувати «об’єкти житлової забудови, торговельно-розважальні комплекси, офісні центри і паркінг». Відтак у 2011 році орендар вже плекає геть іншу ідею: звести уздовж озер Китаївської пустині багатоповерховий житловий мікрорайон, розмістивши будинки якомога щільніше один до одного. Але на цей проект так і не були отримані дозволи — передусім, від Міністерства культури.

«Ця територія має статус Південного історичного ареалу, вона охороняється Європейською ландшафтною конвенцією та Європейською конвенцією про охорону археологічної спадщини. Крім того, на цю територію поширюються три українських закони про охорону пам’яток», — пояснювала віце-президент Українського національного комітету Міжнародної ради з питань охорони пам’яток і визначних місць Олена Сердюк.

Рендери попереднього проекту забудови. Зображення: ma-arch.com.ua 

Цього року таку позицію підтримали і в Департаменті охорони культурної спадщини КМДА. Його директор Олександр Никоряк заявив, що «такі місця, як Китаїв, не повинні забудовуватися… ідеально, щоб на цій території з’явився археологічний парк, який включав би постійні розкопки, музеєфікацію, часткову реконструкцію та загальний благоустрій території».

Втім, своє бачення майбутнього цієї місцевості вже запропонувала компанія SAGA Development. У девелопера запевняють: мова йде про дуже обережну, нещільну і маловисотну забудову, чиє втручання у довкілля буде майже невідчутним.  

То ж як це виглядатиме?

Не вище дев’яти поверхів

— Ми вивчили напрацьовані матеріали стосовно Китаєва та зрозуміли, що мусимо обрати інший шлях для його розвитку, — пояснював задум  компанії CEO Андрій Вавриш. — Висотна забудова, запланована проектом 2011 року, просто жахлива. Вона не розкриває величезний екологічний потенціал місцевості, а, навпаки, консервує всі її проблеми. Тож ми спробували знайти сценарії, які будуть відрізнятися від того, як сьогодні звикли будувати у місті.

Над архітектурною концепцією Китаєва працювали архітектурні бюро Architectural Prescription i Zotov&Co. Саме перша архітектурна студія розробляла інший задум Саги — містобудівну концепцію Нового Подолу.

Нова пропозиція забудови території Китаєва. Зображення: Architectural Prescription

— Працюючи над цією концепцією, ми акцентували увагу на двох головних складових, — каже Григорій Зотов, засновник Architectural Prescription. — Це особисте щастя людей, що живуть у місті, і дуже бережне ставлення до природи. Ми зберігаємо в цій місцевості всі дерева і озера; сади і локальні городи, де містяни будуть вирощувати екологічно чисті овочі, фрукти й зелень; залишаємо всі протоптані стежки. Забудова, яку ми плануємо, буде квартальною і зводитиметься осторонь заповідника, а будинки — нетиповими, тому кожен квартал відрізнятиметься від сусіднього.

Висота будинків, за словами архітектора, коливатиметься від одного до дев’яти поверхів, а навколо кожного будинку — житлового, офісного чи комерційного — будуть облаштовані громадські простори, доступні для всіх киян. Як додає Вавриш, відкритість вулиць, дворів і парків — це принципова позиція девелопера, як і відмова від висотних будівель.    

Нова пропозиція забудови території Китаєва. Зображення: Architectural Prescription

Щільність забудови також буде неоднорідною. По всій території забудови, від Голосіївського лісу до узбережжя Дніпра, архітектори проклали спеціальну жовту смугу. Вздовж неї поступово змінюватимуться типи житлових і офісних будинків, а також чергуватимуться різноманітні громадські споруди — фермерський ринок, бібліотека, амфітеатр, оновлена спортивна школа й міські пляжі.

75% забудови буде житловою, решта 25% — офісною, комерційною та громадсько-культурною. Соціальна інфраструктура передбачає вісім дитячих садочків і дві школи, а також поліклініку і лікарню. Всі історичні артефакти заповідника, з яким межуватиме забудова, будуть збережені, їх омине будь-яке будівництво, а довкола них облаштують археологічний музей просто неба, пояснює задум автор.

Нова пропозиція забудови території Китаєва. Зображення: Architectural Prescription

Незаперечну перевагу у новому районі матимуть пішоходи та велосипедисти; натомість вулиці та проїзди між кварталами зроблять тупиковими, без автомобільного транзиту. Більшість парковок сховають під землю, а наземні паркінги будуть перехоплюючими, щоб автівки зайвий раз не заїжджали на територію району. Також у планах девелопера — будівництво моста через місцевий залізничний переїзд та Столичне шосе. Цей міст буде велопішохідним, поєднає Голосіївський ліс та Китаїв із Дніпром, і також слугуватиме оглядовим майданчиком.

Крім того, концепція передбачає суттєве збільшення кількості громадського транспорту — передусім автобусів, — яким можна буде дістатися заповідника (наразі тут працює лише один автобусний рейс, що курсує раз на півтори години). Заплановане і будівництво станції міської електрички — якщо, правда, вдасться домовитися про це із містом.

Нова пропозиція забудови території Китаєва. Зображення: Architectural Prescription

— Я чудово розумію місцевих (мешканців — ред.), які чинять нам спротив, — каже Вавриш. — Багато хто налаштований негативно ще з часів першого, висотного проекту забудови Китаєва. По всьому місту жителів звідусіль оточують багатоповерхівками, крізь які ще й закривають прохід. А з містянами майже ніколи не розмовляють, не враховують їхню думку і не залучають їх до планування — а лише намагаються ламати їх через коліно.

Тому, стверджує девелопер, будь-які зміни на території якщо й будуть відбуватися, то лише за участі всіх місцевих мешканців, а до діалогу з ними будуть залучати архітекторів, археологів і транспортників.

І наостанок запевняє: поки всі ці питання не будуть вирішені, будівельні роботи не починатимуть — хоча процес, здається, і буде доволі довгим.