З 2016 року у Києві працює Бюджет участі, коли мешканці за допомогою демократичної процедури розподіляють кошти міського бюджету. За цей час кияни подали 3 тис. проектів на суму понад 2 млрд грн. З них переможцями стали 545 проектів, з них на сьогодні реалізували 170 проектів. Більшість проектів стосувались освіти, спорту та комунального господарства.

«Хмарочос» відібрав сім проектів, які стосувались переважно транспорту, екології та спорту, що змінили місто на краще.

Читайте також: Топ-10 проектів Громадського бюджету, за які треба проголосувати у 2019 році

Скейт парк на березі Дніпра
(Зона Здоров’я, м. Лівобережна)

«У дворах Лівобережжя мешкають сотні скейтерів, але вони не мали скейт-парку поруч з домом і були змушені їхати далеко, щоб займатись улюбленим видом активного відпочинку. Тому ми зібрали молодь навколо проекту і разом з Rightpark розробили проект скейт парку», – пояснює активістка Олена Медведенко.

В грудні 2016 року вона зареєструвала проект №357 про облаштування парку для скейтерів за 1 млн грн. Проект пройшов експертизу, набрав 830 голосів і став переможцем громадського бюджету.

Хоча проект і вдалось реалізувати і зараз скейт парком активно користуються кияни, Олена Медведенко виділяє такі проблеми під час його реалізації:

– пошук чесного і відповідально підрядника на Prozorro, який буде реалізовувати недорогий проект;
– відсутні горизонталі комунікації між представниками різних комунальних підприємств, оскільки проекти громадського бюджету часто потребують роботи одразу кількох підрозділів.

Але найголовніша проблема проекту на сьогодні – відсутність балансоутримувача комунальної території, що унеможливлює введення в експлуатацію скейт парку.

«Поки прибираємо своїми силами, коли може якесь КП – просимо їх. Також просимо молодь не смітити, але за всіма не вгледиш. Компанія-виробник слідкує за справністю фігур і навесні проводила техогляд», – пояснює авторка проекту.

У громадському бюджеті на 2020 рік такі проекти старалися не допускати через проблеми реалізації, введення в експлуатацію і утримання.

«Я свідомо йшла на ризик, розуміючи що балансоутримувач відсутній. І вдячна, що проект у свій час не відхилили. Тому зараз виступаю за те, щоб такі проекти все ж таки відбувались, в громадський бюджет став каталізатором передачі таких територій на баланс міста, зокрема і за спрощеною процедурою. Сьогодні КП “Київські парки” розробляють проект парку на Лівому березі і скейт парк частково має увійти в нього», – відмічає Олена Медведенко.

Освітлення вулиці Центральної на Осокорках

В грудні 2016 року активіст Олексій Багнюк зареєстрував проект №341, що передбачав освітлення 1,2 км вулиці Центральної в Осокорках за 1 млн.грн. Всього довжина вулиці в межі Києва складає 5,6 км.

«Лише у 2016 році у цьому місці трапилось 58 ДТП. Були й смертельні випадки. Хоч в деякіх місцях люди самостійно і ставили ліхтарі, їхньої потужності бракувало, щоб зробити вулицю безпечною ввечері», – пояснює чоловік. Завдяки локальній Facebook-спільноті “Осокорки Клуб” та активності автора проект посів друге місьце за кількістю голосів. Але реалізація проекта заягнулась і у 2017 році проект не вдалось реалізувати, проте влада не відмовила у реалізації та перенесла її на наступний рік. Також 2018 року Олексій подав ще один проект №461 на наступну неосвітлену ділянку Центральної, який передбачав виділення на освітлення вулиці ще 2 млн.грн. Нажаль проект не став переможцем та цих коштів все одно було недостатньо, щоб освітити всю київську ділянку вулиці.

Тому до справи вдалось підключити місто. Минулого року місто виділило близько 8 млн.грн з бюджету. За ці кошти вдалось побудувати мережу освітлення вулиці Центральної довжиною 5,6 км від метро Славутич і до межи міста Києва.

«На сьогодні ліхтарі встановлені і підключені. Завдяки громадському бюджету вдалось привернути увагу керівництва міста до нашої вулиці. Через бюрократичну тяганину місто поки ще не взяло їх на баланс, а за електроенергію платить підрядник. Однак сподіваюсь, що вже найближчим часом місто зможе вирішити це питання», – відмічає Олексій Багнюк.

Цього року Олексій подав проект №1200 по освітленню сусідньої вул. Колекторної, яка теж має дивну історію – мережа освітлення на цій вулиці була побудована ще у 2013 році, але й досі не введена в експлуатацію через числені недоробки.

Перехоплюючі велопарковки
поруч з станціями метрополітену

В липні 2017 року велоактивіст Владислав Самойленко подав проект про встановлення перехоплюючих велопаркінгів біля шести станцій метро за 400 тис. грн.

«Подаючи проект, я відразу зазначив, що це має бути пілот. Це перші перехоплюючі пункти зберігання велосипедів відкритого типу, які є безкоштовними. Станом на середину 2017 року велоперехоплюючих паркінгів у Києві не було, а в хід йшли паркани, дерева, стовпи», – пояснює автор проекту.

Під час голосування проект набрав 842 голоси, а виконавцем робіт призначили комунальне підприємство «Київтранспарксервіс».

Як відмічає Владислав Самойленко, найбільше дискусій викликало те, як мають виглядати велопарковки. Не було офіційних вимог щодо зовнішнього вигляду і в міській адміністрації, тому авторам проекту потрібно було з нуля створювати архетип, будучи затиснутим в незначну суму. При цьому вимогою погоджуючих організацій була подібність велопаркінгів до нових зупинок громадського транспорту.

«Зараз ми не Нідерланди чи Німеччина, де все знаходиться в умовах ринку, десятиліть попиту, простіших стандартів та сприяння міста розвитку велотранспорту», – відмічає Самойленко.

Через це остаточний зовнішній вигляд велопарковки затвердили лише влітку 2018 року, а в листопаді 2018 року «Київтранспарксервіс» оголосив тендер на перехоплювальні велопарковки біля шести станцій метро – «Теремки», «Виставковий центр», «Васильківська», «Либідська», «Почайна» та «Мінська».

Зараз паркінги вже встановлені біля всіх 6 станцій метро, а кияни вже користуються ними.

Благоустрій навколо джерел та ставків в Пущі-Водиці

У грудні 2016 року місцевий активіст з Пущі-Водиці Олександр Чепурко подав на громадський бюджет два проекти на суму 1,2 млн грн. Один з них стосувався очищення джерел, інший – очищення та облаштування території навколо озер в Пущі-Водиці.

«Раніше в Пущі-Водиці було близько 40 відомих джерел, у 2017 році їхня кількість скоротилася до чотирьох. У своєму проекті я пропонував облаштувати хоча б 10 джерел. На це за проектом планували витратити 474 тис. грн», – пояснює Олександр.

Проект став переможцем громадського бюджету, відповідальним за його виконання призначили Святошинське лісопаркове господарство, що входить у структуру КО «Київзеленбуд».

«На мою думку, проект реалізований задовільно. Ми хотіли б облаштувати фотозону біля джерел, а не лише поставити лавочки і навіси, однак лісопаркове господарство має невеликий досвід участі в тендерах. Також дався взнаки обмежений бюджет проекту», – зізнається автор проекту.

Читайте також: Я працюю в «Київзеленбуді»: чим займається озеленювач і чому в Києві гинуть дерева

Зовсім інша ситуація склалась з іншим проектом щодо очищення озер в Пущі Водиці. Відповідальним за цей проект було КП «Плесо». У активістів з комунальниками з «Плеса» склалась дуже тісна взаємодія.

«Спільними зусиллями нам навіть вдалось відновити місток через озера. Колір підбирали з п’яти різних зразків. Реалізували 95% побажань до проекту, а «Плесо» окремо паспортизувало і взяло на баланс два озера в Пущі-Водиці. Але це вже за кошти міського бюджету, які виділили у Департаменті благоустрою», – пояснює активіст.

Однак на цьому не зупинились. У планах комунальників – зробити очистку дна. Для цього необхідно побудувати систему аерації, а це потребує додаткових коштів з міського бюджету. Але свою головну функцію – запустити процес благоустрою озер, громадський бюджет виконав», – стверджує Олександр.

Безпечні переходи з острівцями безпеки

«Готуючи цей проект, нашою задачею було створити прецедент, який би потім підхопила міська влада. Донедавна у Києві не було жодного острівця безпеки, при цьому пішоходам треба долати 4-6 смуг руху без можливості перечекати хвилю зустрічного потоку», – пояснює автор проекту встановлення острівців безпеки Вадим Денисенко.

У липні 2017 року він подав проект №887, згідно з яким пропонувалось встановити в Києві 4 острівці безпеки – на вулиці Грушевського ½, на Хрещатику навпроти ЦУМа, а також два острівці безпеки на вулиці Маршала Гречка. Оцінювався проект в 400 тис. грн. Виконавцем проекту було КП «Київавтодор».

На сьогодні, за словами автора, проект виконаний на 75% – острівці безпеки встановлені на вулиці Гречка і на Грушевського. Через спротив Департаменту містобудування та архітектури досі не встановлено острівець безпеки на Хрещатику.

«Для нас було принципово встановити тут острівець безпеки і обладнати тут наземний перехід. Однак у департаменті наполягають, що він може заважати проїду військової техніки під час параду», – розповідає активіст.

Водночас він відмічає, що навіть цим невеликим проектом вдалось показати приклад місту – нещодавно острівці безпеки з’явились на Печерську і на Дарниці.

Однак на цьому активісти не збираються відпочивати – зараз на реалізації перебуває проект аналітика кампанії «За безпечні дороги» Андрія Климчука. Він пропонує облаштувати острівці безпеки на трьох ділянках – біля будинку за адресою Повітрофлотський проспект, 11, поряд зі станцією метро «Васильківська» та на вулиці Данила Щербаківського.

Освітлення в парку Перемога

Проблема відсутності балансоутримувача вже типова для проектів громадського бюджету. Так зокрема сталось і з проектом №192 щодо освітлення парку «Перемога» у Дніпровському районі столиці.

Його в листопаді 2016  року подав киянин Ігор Хавін. «У парку “Перемога” освітленою була лише його частина. Більша частина із заходом сонця занурювалась у темряву. Це створювало сприятливі умови для злочинців», – пояснює він.

Проект став переможцем – його підтримали більше тисячі киян. Виконавцем проекту призначили КО «Київзеленбуд». Однак з самого початку з його виконанням виникли проблеми. Спершу було необхідно вивести парк з балансу Дніпровської РДА на баланс «Київзеленбуду». Після цього кілька разів проводили тендер, щоб знайти підрядника.

«Коли ж його знайшли, місто довго не могло виділити кошти. Їх виділили десь за тиждень до Нового року. Підрядник встановив ліхтарі, вони працюють, але вже більше року їх ніхто не може взяти на баланс. Через це ліхтарі виходять з ладу, а деякі розбили хулігани. Мої неодноразові звернення до РДА, а також до спів-координатора Громадського бюджету Києва Сергія Лобойка не дали жодного результату», – розповідає автор проекту.

Однак у всій цій історії Ігор Хавін бачить і позитивний бік – парк перейшов на баланс «Київзеленбуду» і там почали проводити ремонт та облаштування території.

Оболонський сад

У грудні 2016 року архітектор Олександр Горбань зареєстрував проект №561 “Оболонський сад”. Він передбачав перетворення звичайної клумби у пішохідному переході у громадський простір з місцями для відпочинку, розваг та прогулянок.

«Після реконструкції тут можна було б влаштовувати різноманітні вуличні фестивалі, дивитись кіно під відкритим небом», – ділиться своїми планами автор проекту.

Проект став переможцем і з міського бюджету виділили майже 1 млн грн на його виконання. Виконавцем проекту була Оболонська РДА.

«Голова РДА запевнив нас у підтримці, однак проблеми почались при виконанні проекту. У відділі благоустрою РДА вирішили поділити його на дві черги – укріплення схилів та мощення спочатку, а озеленення відклали на потім», – згадує Олександр Горбань.

На сьогодні завершили лише першу частину проекту – укріплення схилів та мощення, але без обхідної доріжки. Щодо озеленення, то за словами автора проекту, не вдалось знайти компромісу з «Київзеленбудом».

«Ми хотіли зробити сад, але з нашого саду зробили тільки ялинку», – підсумовує Олександр Горбань. В майбутньому автор проекту планує боротись за те, щоб він був реалізований.

«Можливо, для цього доведеться написати ще один проект, але лише так зможемо привернути увагу міста до нашої проблеми», – пояснює він.