Архітектори пояснюють, що не так з оновленим парком «Перемога» на Дарниці

Парк «Перемога» – найбільша зелена зона у Дніпровському районі столиці. 27 червня була завершена перша частина його реконструкції. Це територія від декоративної водойми до вулиці Жмаченка площею у сім гектарів. На реконструкцію парку з міського бюджету виділили 68 мільйонів гривень.

У цій частині зеленої зони проклали доріжки, встановили лави та урни, облаштували дитячий майданчик, спортивну зону, два поля для гри у футбол, баскетбол і волейбол. З боку вулиці Жмаченка також розмістили парковку з решіткою, крізь яку росте трава.

Оновлена частина парку славиться своїми фотозонами: стилізованим «японським куточком» та екодиваном із газонної трави. На останньому з радістю фотографувався навіть мер Віталій Кличко. Крім того, саме штучна водойма у парку «Перемога» періодично стає місцем проведення експозицій плавучих клумб від районних відділів КО «Київзеленбуд».

Озеро в парку «Перемога». Фото авторки

«Хмарочос» пройшовся оновленою частиною парку з архітекторами та дізнався їхнє враження від проведеної реконструкції.

Ольга Чаус та Володимир Рябець
директори ландшафтної студії «Вишукане Садівництво»
члени Асоціації Ландшафтних Архітекторів України

Ольга Чаус: Цей парк – осередок зелені та природи серед забудови, що виростає навколо. І тому дуже добре, що люди намагаються зберегти його та прикрасити.

Володимир Рябець: Останнім часом ми чуємо лише критику «Київзеленбуду». Створення благоустрою – це дійсно не найсильніша їхня сторона. Але це єдина організація, що сьогодні здатна доглядати за київським благоустроєм та виконувати такі об’єми роботи.

Тому великим плюсом є вже те, що така реконструкція відбулася. Якщо подивитися на те, як багато людей тут відпочиває, відразу стає зрозуміло, що цей парк потрібен людям.

В: Так само, потрібен тут і дитячий майданчик. Звісно, він міг би бути цікавішим, але наявність такого місця – це вже добре. Він відповідає вимогам безпеки. Тут є лазалки, є гойдалки, є місця для сидіння мам. І він огороджений парканом, це дуже важливо для батьків з маленькими дітьми.

Різнокольоровий дитячий майданчик підходить не для всіх вікових груп дітей. Фото авторки

О: На сьогодні гумове покриття – це найкращий вибір для дитячих майданчиків. Якщо тут правильно зроблені дренажі, то вода не буде затримуватися, і діти зможуть гратися одразу після дощу. Звісно, хотілося б бачити щось більш цікаве, але не кожна компанія, що працює з металевими або дерев`яними конструкціями, може отримати ліцензію на створення дитячих майданчиків. Те, що встановили тут – це випробуваний та безпечний варіант. Хоча було б добре, якби у парку були майданчики для різних вікових категорій, а не лише дошкільнят.

Великому парку – великі рослини

О: У мене є зауваження до підбору рослин. У цьому парку сама природа підказує, які дерева варто було досаджувати. Тут добре ростуть сосни, верби, берези та тополі. Вони більш витривалі та живуть довше, ніж декоративні форми. Крім того, це великі дерева, що краще підходять для парку таких розмірів. А ось Ялина Акрокона ніколи не виросте достатньо великою, при тому що її саджанець може коштувати шість-сім тисяч гривень.

Інший приклад – самшит, який тут висадили. Це рослина, яка зараз дуже хворіє, її потрібно обробляти хімікатами близько шести разів на рік. З одного боку, це не дуже корисно для дітей, які граються на майданчику поблизу, з іншого – без такого догляду рослини швидко загинуть.

Квітники, альпійські гірки облаштували тут таким чином, що за ними також потрібен постійний догляд. Однорічники потрібно буде висаджувати знову наступної весни, а злаки постійно підстригати, щоб вони не витісняли іншу рослинність. Крім того, альпійська гірка – це не найкращий спосіб задекорувати каналізаційний люк.

«Альпійська гірка» прикриває люк у парку. Фото авторки

В: Це позитивно, що у нас почали використовувати злаки. Але кращим рішенням було б просто висадити їх масивом. З часом рослини б гарно розрослися. Чим більший парк тим ширші мазки повинен робити ландшафтний архітектор.

О: Крім того, «Перемога» – це багатофункціональний парк, і тому він повинен бути розділений візуально на зони. Тут такого підходу ми не бачимо. Розділити зони можна по-різному: ширмою з дерев, галявиною, аркою або навіть просто залишивши природній підлісок на межі зон.

Чи скрізь потрібен газон?

О: Рівень, на якому прокладають доріжки у цьому парку, дуже завищений. Замість того, щоб просто вирівняти траншеї, що тут утворилися, вони засипають усю територію землею. Але на дерева, зокрема сосни і берези, погано впливає засипання кореневої шийки (прим. – зона переходу від кореня до стовбура). Тут подекуди засипають ці дерева на 30 сантиметрів. У таких умовах вони скоріш за все загинуть за два роки.

В: Крім того, торф, який привезли сюди, більше схожий на сміття. Він ще гниє, і кора на здорових деревах також буде гнити під цим шаром. Торф створює кисле середовище, на якому погано росте газон, особливо у такому затінку.

«Японскьий куточок» є непрактичним з точки зору експлуатації. Фото авторки

О: На частині території дійсно можна було залишити природну рослинність. розчистити чагарники та залишити траву, що росла тут.

В: Хорошим прикладом у цьому контексті може бути парк Мартіна Лютера Кінга у Парижі. Він був створений на місці олімпійського селища, збудованого до Олімпіади 2012 року. Там не ставили перед собою завдання встелити усю територію газоном. Окремі частини парку залишили «дикими».

У парку також створили два городи, де діти можуть бачити, як ростуть помідори, огірки, яблука. Після завершення парку ціни на нерухомість навколо значно зросли.

Рослини посеред води у парку Андре Сітроена в Парижі. Фото: uk.businessinsider.com

О: Крім того, у французькому парку є дощові сади. Вони дозволяють збирати опади, очищувати їх у кілька етапів та використовувати для поливу.

В: Плавучі клумби дійсно можна зустріти у європейських парках, але це переважно постійні конструкції. Наприклад, у парку Андре Сітроена у Парижі посеред водойми ростуть магнолії. Крім того, водні рослини часто висаджують для очищення води.

Недовговічний смак

В: Чи потрібні декоративні олені біля спортивного майданчика – це питання смаку. Але питання дуже короткочасного смаку: фігури виконані з дерева і вже почали руйнуватися.

Трава на «дивані» швидко засохне. Фото авторки

О: У нашій країні малі архітектурні форми для громадських просторів повинні бути антивандальними і довговічними. Хоча лавки у цьому парку відповідають таким критеріям, диван з газону – навряд. Він показовий та майже немає шансів на життя. Для нього використали рулонний газон, який ніхто не буде косити та поливати. В результаті ця трава дуже швидко засохне.

Японський куточок – також недовговічна композиція. Тут використали кольорову кору, яка швидко перетвориться на сміття, та білу гальку, яку неможливо буде очистити від листя.

Читайте також: Архітектори пояснюють, що не так з оновленим парком Наталка

В: Щодо паркувальної решітки, її є сенс використовувати тоді, коли під парковкою вже існує природне середовище, наприклад, у грунті є коріння дерев. Проте переважна більшість парковок у європейських парках просто засипана гравієм.

Доріжки у парку мають зручну ширину, для них використали нормальний матеріал. Але у мене викликає питання їх кількість. Якщо магістральні шляхи тут необхідні, поперечних доріжок, можливо, варто було зробити менше. Так само як і ліхтарів. Адже у це було вкладено дуже багато грошей.

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 274 днів. За цей час ми опублікували 23464 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?